Справа № 638/11638/23
Провадження № 3/638/4999/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Теслікова І.І., розглянувши матеріали СПД №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
26 серпня 2023 року о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем «ЗАЗ Ланос», н.з. НОМЕР_3 в Харківській обл., Ізюмський р-н, с.Підлиман, вул.Кузнецова, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Volkswagen T5», в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Крім того, 26 серпня 2023 року о 22 год. 30 хв. в Харківській обл., Ізюмський р-н, с.Підлиман, вул.Кузнецова, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «ЗАЗ Ланос», н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою алкотестеру Drager у встановленому законом порядку. Результат огляду 1,5 % проміле, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час та дату розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про направлення судових повісток та про їх отримання, не з'явився в судове засідання.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст.268КУпАП інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Приймаючи до уваги, вищевикладене та те, що адміністративні правопорушення за ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні є обов'язковою, обізнаність про дату та час судового засідання, відсутність клопотань про вивчення додаткових матеріалів, виклик свідків, враховуючи строки розгляду справи відповідно до ст.277 КУпАП, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також враховуючи положення ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши надані матеріали, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності свідків, показаннями працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Проаналізувавши схему місця ДТП, пояснення учасників пригоди, суд прийшов до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія транспортного засобу «ЗАЗ Ланос», н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 , який, рухаючись по вул.Кузнецова в с.Підлиман, Ізюмського р-ну, Харківської області, врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Volkswagen T5». Таким чином, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім того, пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.9а ПДР України забороняє водіям керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 26 серпня 2023 року о 22 год. 30 хв. в Харківській обл., Ізюмський р-н, с.Підлиман, вул.Кузнецова, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «ЗАЗ Ланос», н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою алкотестеру Drager у встановленому законом порядку. Результат огляду 1,5 % проміле, чим порушив п.2.9а ПДР України.
В наслідок зазначених подій працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 011043 від 2 серпня 2023 року за невиконання ОСОБА_1 вимог п.2.9а ПДР України, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується:
- результатами тестування на стан алкогольного сп'яніння приладом «Drager Alkotest 6820» від 27.08.2023, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 о 01-50 год. перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1,50 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо огляду ОСОБА_1 ;
- відомостями відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 на місці ДТП пройшов огляд за допомогою газоаналізатора, який показав результат стану алкогольного сп'яніння 1,50 проміле.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ч.2 ст.251, ст.256, 265-2, 266, 268 КУпАП, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши докази, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Поряд з цим, належить врахувати те, що, як ОСОБА_1 отримав посвідчення водія 18.02.2016, внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України. За таких обставин, суд вбачає, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП
При цьому належить врахувати, що відеозапис працівників поліції не є єдиним доказом, завдяки якому зафіксовано адміністративне правопорушення. Визначальними є відомості протоколу про адміністративне правопорушення, який підписаний належним працівником поліції, та результати тестування на стан алкогольного сп'яніння приладом «Drager Alkotest 6820». На підставі відеозапису встановлюються додаткові відомості про адміністративне правопорушення.
Такий висновок суд робить згідно вимог ст.252 КУпАП України, де зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вищезазначені докази належними, допустимими та достатніми для висновку про керування водієм ОСОБА_1 26 серпня 2023 року о 23-22 год. у стані алкогольного сп'яніння, яке зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушенні, результаті тестування на стан алкогольного сп'яніння приладом «Drager Alkotest 6820», акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та відеозаписах з нагрудних камер поліцейського.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи встановлені обставини, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також положення ч.2 ст.36 КУпАП, суд прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536,80 грн.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.124, 130, 221, 284 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративні стягнення:
- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.;
- за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова.
Відповідно до ст.ст.307, 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу - 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Суддя І.І.Теслікова