Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
23.11.2023 394/821/23
1-кп/394/105/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілих ОСОБА_6
представника цивільного позивача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт Новоархангельськ матеріали кримінального провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023120000000734 від 27.06.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з 20.09.2023 року знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4
22.11.2023 року до Новоархангельського районного суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, з огляду на обґрунтованість обвинувачення, незмінність ризиків та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений та його захисник з клопотанням прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не погодилися, вказавши на його необгрунтованність на даний час, оскільки всі ризики вказані в клопотанні не підтвердженні та не існують, просили змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт.
Представник потерпілих зазначив, що потерпілі вважають, що обвинуввачений має перебувати під вартою, погодилися з клопотанням прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому.
Представник цивільного позивача в питанні продовження запобіжного заходу поклався на розсуд суду.
Заслухавши учасників провадження, суд дійшов до наступних висновків:
Частиною 3статті 331 КПК України визначено, що суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування запобіжного заходу і може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2023 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому ухвалами продовжено до 26.11.2023 року включно.
Таким чином, в суді правомірно виникло питання щодо обраної ОСОБА_4 міри запобіжного заходу, так як строк дії такого заходу закінчується 26.11.2023 року, а розгляд кримінального провадження неможливо завершити внаслідок поважних, об'єктивних причин, які не залежать від суду.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним в частині першій вказаної статті.
Згідно ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК.
Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років. Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку суду, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися.
Також, на даний час, у зв'язку із тим, що в Україні продовжено строк дії воєнного стану, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, а навпаки з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, оскільки військова агресія проти України суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та погіршує криміногенну обстановку. Зміна запобіжного на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
Щодо клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, суд з урахуванням обставин справи та пояснень учасників, приходить до висновку, що на даний час інші, більш м'які запобіжні заходи, на переконання суду не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
При цьому, суд вважає, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 можливо визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених цим Кодексом, оскільки ч.4 ст. 183 КПК України вказує не на обов'язок, а саме на право суду не визначати заставу. Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбаченихКПК України.
Зважаючи на обставини провадження, поведінку обвинуваченого, позицію захасника суд вважає надати можливість обвинуваченому внести заставу.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
З огляду на викладене, суд вважає доцільним продовжити обраний запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою з визначенням застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 369-372, 376, 392 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 22.01.2024 року включно.
Копію ухвали направити прокурору, захиснику, обвинуваченому для відома та для виконання начальнику ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та надати можливість йому або іншій особі внести кошти на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Кіровоградській області для внесення застави та надати документ, що підтверджує органу у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У відповідності до ч. 4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю за викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи. Визначити місячний термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Кіровоградській області, має бути наданий уповноваженій особі Новоархангельського районного суду Кіровоградської області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Новоархангельський районний суд та процесуальних прокурорів Кіровоградської обласної прокуратури.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На підставі Рішення Конституційного Суду України № 4-р від 13.06.2019 року на ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд протягом 7 (семи) діб з дня її проголошення, обвинуваченому з дня отримання копії ухвали.
Суддя