Справа № 155/1532/23
Провадження 2/155/421/23
ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м.Горохів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 червня 2013 року між позивачкою та Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк» укладено кредитний договір №500385440, відповідно до якого ПАТ «Альфа Банк» надало позивачці кредитні кошти в розмірі 11700 гривень на умовах, визначених договором. На виконання умов договору ОСОБА_1 сплачувала кредит, претензій зі сторони банку до цього часу не виникало. 28 січня 2022 року постановою Головного державного виконавця Горохівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністрества юстиції Грушецької С.Б. відкрито виконавче провадження ВП №68398151 про стягнення з позивачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» заборгованості у розмірі 21701(двадцять одна тисяча сімсот одна) гривня 04 копійок на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем №3000 від 22.01.2020 р., у зв'язку з чим 03 жовтня 2023 року позивачці було заблоковано кредитну карту. Позивачка зазначає, що кредитний договір №500385440 нотаріально не засвідчений. Нотаріус при вчиненні виконавчого напису не отримував від неї або відповідача документи щодо видачі кредиту та його часткового погашення, відповідно у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, проценти, штрафні санкції, які зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, проведений відповідачем у справі, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Позивачка не отримувала будь-яких документів щодо вищевказаної заборгованості, що позбавило її можливість спростувати факт наявності боргу. Остання вказує, що на підставі документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не можна встановити безспірність вимог відповідача до позивачки, а тому виконавчий напис вчинено з порушенням закону. Також позивачка зазначила, що у неї відсутні будь-які договірні зобов'язання з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами», відповідач звернувся з заявою про вчинення виконавчого напису після спливу трирічного строку з дня виникнення права вимоги. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 11.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
В засідання суду позивачка не з'явилась, у письмовій заяві просила справу розглянути без її участі, позов задовольнити. Зазначила, що з клопотанням представника відповідача про врегулювання спору за участю судді ознайомлена, проте, дане клопотання не підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак скерував до суду письмову заяву, в якій визнав позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрованого за №3000 від 22 січня 2020 року, таким, що не підлягає виконанню та стягнення з ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 537 гривень та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 268,40 гривень.
Окрім цього, від представника відповідача надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді, проти чого позивачка у поданій заяві заперечила, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань, заяв чи заперечень від нього на адресу суду не надходило.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні обставини спірних правовідносин.
Матеріалами справи встановлено, що згідно кредитного договору №500385440, укладеного 25 червня 2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк», ПАТ «Альфа Банк» надало позивачці кредитні кошти в розмірі 12963,6 гривень зі сплатою 11.99% річних, дата остаточного повернення кредиту - 26.06.2016 р. Договір підписано обома сторонами (а.с.14).
22 січня 2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №3000, про стягнення з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» заборгованості за кредитним договором №500385440 від 25 червня 2013 року в розмірі 21701 (двадцять одна тисяча сімсот одна) гривня 04 копійок, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10792 (десять тисяч сімсот дев'яносто дві) гривні 45 копійок, заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами та комісією в розмірі 8158 (вісім тисяч сто п'ятдесят вісім) гривень 59 копійок, заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею в розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень, 150 (сто п'ятдесят) гривень - плати за вчинення виконавчого напису. За вищевказаним кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» відступило право вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», якому в свою чергу відступило право вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп», якому в свою чергу відступило право вимоги Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк».
28 січня 2022 року Головним державним виконавцем Горохівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністрества юстиції Грушецькою С.Б. відкрито виконавче провадження серії ВП №68398151 про примусове виконання виконавчого напису. Згідно постанови про арешт коштів боржника від 02.10.2023 р. головний державний виконавець наклала арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, належних ОСОБА_1 .
Спір у даній справі виник у зв'язку із оспорюванням ОСОБА_1 законності вчиненого за зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №3000.
Статями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5).
Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів даної норми нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу ( підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).
При цьому, стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Тобто, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19).
При цьому, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
В даному випадку, звертаючись з позовом до суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивачкою було визначено, зокрема, що кредитний договір №500385440, укладений 25 червня 2013 року між нею та Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк», не був нотаріально засвідчений, заборгованість, яка була предметом стягнення за нею, не була безспірною.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Як встановлено судом, підставою вчинення приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. виконавчого напису, як вбачається із змісту виконавчого напису, є, зокрема, пункт 2 Переліку документів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів нотаріусам подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
В дану постанову постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 р. були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 в цій частині. Вказану постанову залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Тобто, на даний час, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Таким чином, кредитний договір №500385440, укладений 25.06.2013 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 про надання кредиту на момент вчинення виконавчого напису вже не відносився до документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса в розумінні положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», адже на момент звернення до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису про стягнення відповідної заборгованості з позивачки вже не існувало чинних положень, які б передбачали можливість вчинення таких дій на укладеному в простій формі договорі.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що нотаріусом порушено процедуру вчинення виконавчого напису. Укладений між банком та позивачкою кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (п. 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 р. у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21).
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, суд не вбачає необхідності надавати правову оцінку іншим аргументам позовної заяви.
Доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, відповідач суду не надав, позов визнав.
Відповідно до частин 1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладають у разі задоволення позову - на відповідача.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч.1 ст.142 ЦПК).
В даному випадку судовий збір за подання позовної заяви становить 1073 гривень 60 копійок, за подання заяви про забезпечення позову - 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, до початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки частину судового збору за подання позовної заяви у розмірі 536 гривень 80 копійок та частину судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок (тобто 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачкою під час розгляду справи), а іншу частину у розмірі 536 гривень 80 копійок та 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок - повернути позивачці з Державного бюджету України у відповідності до ч.1 ст.142 ЦПК України.
Поряд з цим, згідно з ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 142, 247, 263-265 ЦПК України, ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 22 січня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №3000, вчинений у м.Києві приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» (вул.Стельмаха 9-А, оф 203, м.Ірпінь Київської області, 08200, Код ЄДРПОУ 35017877) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судового збору за подання позовної заяви у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок та частину судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору за подання позовної заяви у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, сплаченого згідно квитанції №67 від 09 жовтня 2023 року, та 50 відсотків судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок згідно квитанції №18 від 23 жовтня 2023 року (оригінали квитанцій знаходиться в матеріалах справи №155/1532/23, провадження №2/155/421/23).
Захід забезпечення позову, обраний на підставі ухвали Горохівського районного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року у виді зупинення стягнення до набрання рішенням суду законної сили у вказаній цивільній справі на підставі виконавчого напису №3000 від 22 січня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем за виконавчим провадженням №68398151, яке відкрито у Горохівському відділі державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, продовжує діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» (вул.Стельмаха 9-А, оф 203, м.Ірпінь Київської області, 08200, Код ЄДРПОУ 35017877).
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович (вул.Мала Житомирська, 6, м.Київ, 01001).
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області С.М. Яремчук