УХВАЛА
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 560/2004/19
адміністративне провадження № К/990/38442/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі №560/2004/19 за позовом Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області до Рахункової палати про визнання протиправними та скасування пунктів рішення,
ВСТАНОВИВ:
Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області звернулась до суду з позовом до Рахункової палати, у якому, з урахуванням заяви про уточнення предмету позову, просила^
- визнати протиправними пункти рішення Рахункової палати від 09 квітня 2019 №8-4, які її стосуються: пункт 1 вступної частини; останній абзац пункту 2 вступної частини; останній абзац підпункту 1 пункту 3 вступної частини; останній абзац пункту 6 вступної частини; останній абзац пункту 7 вступної частини; підпункт 1 резолютивної частини; абзац 3 пункту 4.1 резолютивної частини; пункт 5 резолютивної частини; пункт 6 резолютивної частини.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 11 серпня 2023 року та від 19 вересня 2023 року касаційні скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі №560/2004/19 повернуті скаржнику.
13 листопада 2023 року позивач втретє засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційної скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання, чи є «контроль за використанням коштів Державного бюджету України», здійснення якого відповідно до статті 98 Конституції України покладено на Рахункову палату, контролем за виконанням правильності або неправильності використання бюджетних коштів щодо ефективності їх використання на будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення, та необхідності обґрунтувань і розрахунків при зазначені порушень бюджетного законодавства відповідно до норм статей 4, 34, 35, 36 Закону України «Про Рахункову палату», статей 34.7, 34.8, 34.9 Регламенту Рахункової палати, затвердженого рішенням Рахункової палати від 28 серпня 2018 року №22-7. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме статті 4, 34, 35, 36 Закону України «Про Рахункову палату» та статті 34.7, 34.8, 34.9 Регламенту Рахункової палати, затвердженого рішенням Рахункової палати від 28 серпня 2018 року №22-7.
Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
За приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т. і.), а також зазначення, у чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.
Проте, подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник, формально вказавши норми права, які на його думку, суди попередніх інстанцій неправильно застосували, щодо питання застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, водночас не обґрунтував, у чому саме полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права (статей 4, 34, 35, 36 Закону України «Про Рахункову палату», статей 34.7, 34.8, 34.9 Регламенту Рахункової палати) та як, на думку скаржника, відповідні норми повинні застосовуватися.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Окрім цього, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі позивач зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано правову оцінку невідповідності сум, вказаних у рішенні господарських судів та в оскаржуваних судових рішеннях, вказав, що суди не у повній мірі дослідили докази та встановлені обставини у справі, проте це не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
З огляду на викладене, скаржником належним чином не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, скаржник не зазначив.
Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Разом з тим, Верховний Суд вже надавав пояснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень, проте скаржником так і не враховано зауважень, викладених Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2023 року та від 19 вересня 2023 року.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі №560/2004/19 за позовом Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області до Рахункової палати про визнання протиправними та скасування пунктів рішення - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур