УХВАЛА
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа №380/1404/23
адміністративне провадження № К/990/37092/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №380/1404/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зробити перерахунок пенсії по інвалідності 2-ї групи кардіологічних захворювань за період з 28.10.2014 по день подання позову з усуненням недоліків 12.02.2023 або по день винесення судом остаточного рішення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати весь стаж роботи позивачки ОСОБА_1 з 01.09.1983 по день подання позову з усуненням недоліків 12.02.2023 або по день винесення судом остаточного рішення, оскільки з вини відповідачів по справі ОСОБА_1 була позбавлена в незаконний спосіб її стажу роботи через невиплачені пенсійні внески;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зробити перевірку бухгалтерії та сплати податків за ОСОБА_1 посадовими особами Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради. Львівської міської ради за період з 26.04.2005 по день подання позову з усуненням недоліків 12.02.2023 або по день винесення судом остаточного рішення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перевірку у Винниківській міській раді, Виконкому Винниківської міської ради. Львівської міської ради щодо належно оформленої трудової книжки ОСОБА_1 , яка б відповідала вимогам п.2.5. глави 2, п.4.2. глави 4, п.5.3 глави 5 Інструкції №58 та особової справи;
- зобов'язати посадових осіб Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради зробити перерахунок середньомісячної заробітної плати з індексацією, компенсацією, коригуванням, за ранг, категорію, стаж роботи та сплатити всі податки до Пенсійного фонду України у Львівській області з 26.04.2005 по день подання позову з усуненням недоліків 12.02.2023 або по день винесення судом остаточного рішення;
- визнати бездіяльність відповідачів по справі: Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради., Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які не виконали рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року «Яворовенко та інші проти України» та рішення Національних судів по справах №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15, №813/4463/16, а Пенсійний фонд України у Львівській області не здійснив перевірку нарахування сплати податків згідно поданих позивачкою заяв, не перевірив наявність належно оформленої трудової книжки у посадових осіб Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради та їх правонаступника Львівської міської ради, доказом того є їх відписки та відмова у нарахуванні належної ОСОБА_1 пенсії за період з 28.10.2014 по день написання позовної заяви з усуненням недоліків 12.02.2023 або по день винесення судом остаточного рішення;
- стягнути з посадових осіб Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Львівської міської ради сумарно 1 000 000 (один мільйон) грн моральної компенсації за невиконане рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 «Яворовенко та інші проти України», рішення Національних судів, справи №2а-1041/08, №813/719/16, N2813/5929/15, №813/4463/16, неналежно оформлену трудову книжку, неправильне нарахування середньомісячної заробітної плати за період з 26.04.2005 по день написання позову 23.01.2023 або по день винесення судом рішення, не відрахування до пенсійного фонду внесків за період з 26.04.2005 по день подання позову з усуненням недоліків 12.02.2023 або по день винесення судом остаточного рішення, що призвело до погіршення стану здоров'я та неможливості отримати пенсію, оскільки стаж роботи не зарахований з 26.04.2005 по день подання позову з усуненням недоліків 12.02.2023 або по день винесення судом остаточного рішення, оскільки податки до Пенсійного фонду України не сплачені і трудова книжка із повним стажем роботи не відновлена.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023, у задоволенні позову відмовлено.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №380/1404/23, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення або направити справу на продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Предметом оскарження в зазначеній справі є вимога про зобов'язання територіального органу Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії по інвалідності 2-ї групи кардіологічних захворювань; зарахувати стаж роботи з 01.09.1983; здійснити перевірку бухгалтерії, сплати податків за позивачку та належного оформлення трудової книжки заявниці посадовими особами Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Львівської міської ради; здійснити перерахунок середньомісячної заробітної плати з індексацією, компенсацією, коригуванням, за ранг, категорію, стаж роботи та сплатити всі податки до Пенсійного фонду України у Львівській області з 26.04.2005 по день подання позову з усуненням недоліків 12.02.2023 або по день винесення судом остаточного рішення; бездіяльність відповідачів щодо невиконання рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року "Яворовенко та інші проти України" та рішення Національних судів по справах №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15, №813/4463/16.
Пунктами 3, 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржниця зазначає, що дана справа становить значний суспільний інтерес та має для неї виняткове значення, а суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Також, як на підставу касаційного оскарження скаржниця покликається на пункт 1 частини 4 статті 328, частини 2, 3 статті 353 КАС України.
В обґрунтування вказаних обставин зазначає, що дана справа не є справою незначної складності, оскільки справа №2а-1041/08 за позовом ОСОБА_1 розглядалася в ЄСПЛ.
Однак, посилання скаржниці на той факт, що вказана справа помилково віднесена до категорії справ незначеної складності повністю спростовується положеннями статті 12 КАС України, яка містить вичерпний перелік справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження. До того ж, за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, оскільки у своїй сукупності стосуються питань щодо пенсійних виплат.
Посилання у касаційній скарзі на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржниці з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих.
Передбачені наведеною вище нормою виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, судом не встановлені. В касаційній скарзі доводи щодо наявності таких обставин не є обґрунтованими.
Суд касаційної інстанції, в свою чергу, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України).
Верховним Судом також досліджено і взято до уваги: предмет позову, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, а також значення справи для сторін та суспільства. Наведене у своїй сукупності свідчить про незначну складність даної справи.
Матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо можливості застосування у даному випадку підпунктів «а» - «г» пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України.
Крім того, заявниця виражає свою незгоду з результатом вирішення заяв про відвід суддів у справі №380/1404/23, та розгляд справи за її відсутності, однак належного обґрунтування порушень норм процесуального права при вирішенні вказаних питання не наводить.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Загалом, доводи касаційної скарги зводяться до детального викладу фактичних обставин справи, цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки досліджених доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №380/1404/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.І. Рибачук
Суддя С.Г. Стеценко