ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 580/1221/22
адміністративне провадження № К/990/34627/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В. М.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 (у складі колегії суддів: Аліменка В.О. (суддя-доповідач), Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,) у справі №580/1221/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування акта індивідуальної дії та зобов'язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач, Департамент), в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом від 06.01.2022 №1 про відмову позивачу в наданні йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та з урахуванням висновків суду у цьому рішенні та прийняти рішення щодо надання йому такого статусу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 позов задоволено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, заявивши при цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2022 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.
На виконання вимог вказаної ухвали, від апелянта повторно надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 580/1221/22.
Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції було допущено порушення порядку щодо направлення копії судового рішення, передбаченого статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а апеляційним судом передчасно зроблено висновок про належне вручення відповідачеві рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у цій справі. Вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що рішення суду першої інстанції отримано ним в Електронному кабінеті 28.04.2022, оскільки Департамент підключений до зазначеного сервісу лише 09.02.2023.
Позивачем до закінчення встановленого судом строку відзиву на касаційну скаргу подано не було, що відповідно до приписів статті 338 КАС України не перешкоджає її розгляду по суті.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Суд виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги до розгляду є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування. При вирішенні питання про поновлення строку суд, в межах кожної конкретної справи, надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2022, відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції постановлене за правилами спрощеного провадження (письмове провадження) без виклику учасників справи. Оскаржуване рішення на його адресу, у встановлений процесуальним законом спосіб, не надходило.Дізнався про нього 07.06.2022 після того як позивач звернувся до відповідача із заявою та в додатках додав його копію
Суд апеляційної інстанції визнав зазначені підстави такими, що не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, та залишив апеляційну скаргу відповідача без руху. Суд звернув увагу на те, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 28.04.2022 та отримано відповідачем 28.04.2022 про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа. Окрім того зазначив, що апеляційна скарга не містить інших об'єктивних відомостей та доказів того, що запроваджений воєнний стан унеможливив подання апеляційної скарги у встановлені процесуальним законом строки.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано заяву, в якій на обґрунтування поважності підстав пропуску строків подання апеляційної скарги вказав, що оскаржуване рішення не надходило у встановлений законом спосіб, дізнався про нього 07.06.2022 після того, як позивач звернувся з заявою та в додатках надав копію рішення. Окрім того, надав довідку від 01.09.2022 № 7950/28-5/01-10, видану Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради про ненадходження 28.04.2022 від суду першої інстанції електронного листа з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 580/1221/22 на його електронну пошту.
Надавши оцінку зазначеним у заяві обставинам, які, на думку відповідача, підтверджують об'єктивну неможливість подання у визначені процесуальним законодавством строки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнав їх необґрунтованими. На переконання апеляційного суду наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними з огляду на те, що в матеріалах справи міститься Довідка про доставку електронного листа, в якій зазначено, що рішення від 28.04.2022 у справі № 580/1221/22 було надіслано одержувачу Департамент соціальної політики Черкаської міської ради в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 28.04.2022.
В аспекті висновків суду апеляційної інстанції, а також доводів, якими відповідач обґрунтовує касаційну скаргу, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.
У цій справі скаржник вважає, що копія рішення суду першої інстанції належним чином йому направлена не була та у визначеному законом порядку він її не отримував. При цьому скаржник звертає увагу на те, що у відповідності до положень статті 251 КАС України, у випадку розгляду справи у паперовому вигляді - судові рішення також мають надсилатися у паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Окрім того, скаржник наголошує, що рішення суду першої інстанції він не міг отримати в Електронному кабінеті 28.04.2022, оскільки підключений до зазначеного сервісу лише 09.02.2023.
Колегія суддів вважає обґрунтованими наведені доводи скаржника з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до підпункту 15.3 пункту 15 частини 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Згідно з підпунктом 15.15 пункту 15 частини 1 зазначеного розділу КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Пунктом 16 цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб'єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Також положеннями частин 5, 6 статті 251 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про неможливість отримання ним копії рішення суду першої інстанції 28.04.2022, враховуючи отриману касаційним судом інформацію в Електронному кабінеті ЄСІТС щодо наявності у відповідача (код ЄДРПОУ 3193313493) зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС - 09.02.2023.
З урахуванням викладеного у цій справі направлення відповідачеві копії судового рішення мало відбуватися шляхом направлення їх рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Крім того, згідно з частиною 11 статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Таким чином, Суд зазначає, що аналіз викладених вище приписів КАС України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов'язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку наданого строку на оскарження, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Подібна за змістом правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 120/2583/21-а та від 09.06.2022 у справі № 320/11945/20.
Колегія суддів звертає увагу, що законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов'язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 280/5079/19 вказав, що частина 2 статті 295 КАС України чітко встановлює момент початку відліку строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, повний текст якого був складений поза межами судового засідання, а саме - день складення повного судового рішення. Момент фактичного отримання сторонами повного тексту рішення суду першої інстанції є обставиною, що наділяє таких осіб правом на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у разі звернення до апеляційного суду поза межами тридцяти днів з дня складання його повного тексту. При цьому, умовою реалізації передбаченого частиною 2 статті 295 КАС права на поновлення строку на звернення до суду апеляційної інстанції є звернення особи, яка подала апеляційну скаргу, з відповідною заявою про поновлення пропущеного строку.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в подальшому ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, не врахував та не перевірив ту обставину, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання відповідачем повного тексту рішення суду першої інстанції рекомендованим листом із повідомленням про вручення, з огляду на відсутність у нього зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС станом на 28.04.2022.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копії судового рішення та надати оцінку поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження з урахуванням дати отримання скаржником повного тексту судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Доступність права на оскарження у зв'язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі «Скорик проти України» Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. У справі «Зубак проти Хорватії» ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
Таким чином, ЄСПЛ роз'яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню із направленням справи до цього суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради задовольтнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 скасувати, а справу № 580/1221/22 направити до цього суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Судді В. М. Шарапа
В. М. Кравчук
О. П. Стародуб