УХВАЛА
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа №826/4869/18
адміністративне провадження №К/9901/34038/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі - відповідач), в якому просив суд:
визнати неправомірними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з дати настання відповідних обставин, пов'язаних з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок раніше призначеного розміру пенсійного забезпечення та його виплату з дати зміни розміру одної зі складових грошового забезпечення - премії 75% грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, установленої рішенням Міністра Внутрішніх Справ України з урахуванням: військового звання підполковник - 130,00 грн; посадового окладу - 1200,00 грн; надбавки за вислугу років 40% - 532,00 грн; виконання особливо важливих завдань 50% - 931,00 грн; служби в умовах режимних обмежень 15% від посадового окладу - 180,00 грн; премії 75% від суми грошового забезпечення - 2094,75 грн; 89% вислуги років на пенсію;
стягнути відповідно до вимог статей 13, 43, 51, 55, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції на час звільнення позивача з військової служби в користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві недоотримані з вини відповідача пенсійної суми, що не перераховані та не виплачені з дати зміни розміру одної зі складових грошового забезпечення - премії 75% грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців установленої рішенням Міністра Внутрішніх Справ України з врахуванням: військового звання підполковник - 130,00 грн; посадового окладу - 1200,00 грн; надбавки за вислугу років 40% - 532,00 грн; виконання особливо важливих завдань 50% - 931,00 грн; служби в умовах режимних обмежень 15% від посадового окладу - 180,00 грн; премії 75% від суми грошового забезпечення - 2094,75 грн; 89% вислуги років на пенсію.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року про виправлення описки, апеляційну скаргу задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року - скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії позивачу на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ від 04 червня 2012 року № 15/5-5458 про розмір грошового забезпечення з урахуванням премії у розмірі 75%.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 13 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ від 04 червня 2012 року №15/5-5458 з урахуванням: військового звання підполковник - 130,00 грн; посадового окладу - 1200,00 грн; надбавка за вислугу років 40% - 532,00 грн; виконання особливо важливих завдань 50% - 931,00 грн; премія 75% від суми грошового забезпечення - 2094,75 грн, та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
06 грудня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду позивачем подано касаційну скаргу, за змістом якої скаржник, з урахуванням уточнень, які були подані до відкриття касаційного провадження, просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року, яким відмовлено у задоволені позову, скасувати.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року в частині визнання права позивача на законний і справедливий перерахунок залишити в силі, а в іншій частині скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Водночас позивач просить задоволені позовні вимоги викласти в іншій редакції та доповнює вимогами, які не заявлялися при зверненні до суду з позовною заявою.
Уточнення до касаційної скарги від 11 грудня 2019 року містить :
клопотання № 1 про розгляд справи за участі позивача та представника;
клопотання № 2 про вжиття заходів щодо виявлення та витребування необхідних доказів з власної ініціативи у Головних управлінь Національної гвардії МВС України та Пенсійного фонду України м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
21 січня 2020 року від позивача на адресу касаційного суду надійшли доповнення, уточнення, пояснення і розрахунки № 2 до касаційної скарги.
16 березня 2020 року від позивача на адресу касаційного суду надійшли доповнення, уточнення, пояснення, клопотання та розрахунки згідно із нововиявленими обставинами № 3.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
За змістом пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, до повноважень Верховного Суду не входить витребування та дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка. Об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про витребування додаткових доказів Верховним Судом.
Також Касаційний Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції.
Так, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Верховним Судом створено учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені ними в касаційній скарзі або у відзиву на касаційну скаргу, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність клопотань від усіх сторін про розгляд справи за їх участі, справа може бути розглянута в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 340, 345 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні за його участі та представника.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування додаткових доказів у справі.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Призначити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 22 листопада 2023 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С. М. Чиркін