ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 500/2546/23 пров. № А/857/16327/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМ - ІНВЕСТБУД» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (судді Мірінович У.А., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Тернопіль повний текст рішення складено 10.08.2023) у справі №500/2546/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМ - ІНВЕСТБУД» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ «ТОМ-ІНВЕСТБУД» 29.05.2023 звернулося в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просить визнати протиправними та скасувати винесену начальником відділу Державного нагляду(контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанову №027065 від 09.05.2023 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМ-ІНВЕСТБУД» з підстав, передбачених абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51000 грн).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОМ - ІНВЕСТБУД» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю. Вказує, що в щотижневому графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Укртрансбезпеки у період з 27.03.2023 року по 02.04.2023 року, направленні на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №015720 від 24 березня 2023 року міститься перелік автомобільних доріг, на яких мали здійснюватися рейдові перевірки (перевірки на дорогах) -М-06, М-07 (дороги міжнародного значення, Н-25, Н-22 (дороги національного значення у спеціально визначених місцях, позначених кілометражем в межах Вараського, Дубенського, Рівненського, Сарненського районів, вказаний один населений пункт - м. Рівне. Перевірка в такому населеному пункті, як селище міського типу Клевань зокрема, на вулиці Центральна, 30, направленням не передбачена. Таким чином, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) на вулиці Центральна, 30 у смт. Клевань, яка не містилась в переліку місць здійснення габаритно-вагового контролю, зазначеному в направленні, здійснена не в пункті контролю, а, в загальному - поза межами повноважень, наданих інспекторам Укртрансбезпеки. Крім того, параметри перевіреного транспортного засобу МАЗ 6501С9 д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 інспекторами Укртрансбезпеки визначались згідно з передбаченими п.22.5. Правил дорожнього руху України для руху трьохвісного автомобіля місцевими дорогами. Разом з тим, із складених за наслідками контролю документів вбачається, що автомобіль був зупинений для перевірки на вулиці Центральна, 30 у селищі міського типу Клевань Рівненської області. Із системного аналізу статей 5 16, 17, 20 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і поділяються на магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, які, серед іншого, мають право обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них нормативно-правовими актами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження. Інформація про те, з яких підстав перевіряючі прийшли до висновку, що вулиця Центральна, 30 у смт Клевань є дорогою місцевого значення, чим обґрунтовувалось ними перевищення габаритно-вагових параметрів керованого водієм ОСОБА_1 транспортного засобу, і чи встановлювались органом місцевого самоврядування обмеження або заборона на рух таких транспортних засобів вулицею Центральна у складених за наслідками перевірки документах відсутня, що тягне за собою недоведеність порушення автомобільним перевізником вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за яке передбачена відповідальність абзацем 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлений перелік документів для автомобільного перевізника, одним з яких є товарно-транспортна накладна. Документ під назвою «Товарно-транспортна накладна без номера від 30 березня 2023 року», що був пред'явлений посадовим особам Укртрансбезпеки водієм транспортного засобу водієм ОСОБА_1 , не відповідає вимогам вказаної правової норми: в ньому не міститься достовірної інформації про вантаж, вказано лише 15 місць «будівельних відходів» вагою Брутто 28 тон, в той час, як загальна вага автомобіля з вантажем вказана також 28 тон, в графах «навантаження», «розвантаження» міститься слово «Клевань» без зазначення повної адреси, відсутні прізвища та підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, інформація про вантажні операції (маса Брутто, час, підпис відповідальної особи). Оскільки даний документ не відповідає вимогам наведених правових норм, в силу цього є недійсним, і не міг братись до уваги при здійсненні габаритно-вагового контролю і визначенні загальної маси транспортного засобу і вантажу. Із наданого працівниками Укртрансбезпеки на адвокатський запит представника позивача і поданого суду відеозапису з нагрудної камери (перегляд з 4-ої хвилини 10 секунд до 5-ої хвилини 40 секунд) вбачається, що під час перевірки поданої водієм ОСОБА_1 товарно-транспортної накладної інспектор висловив ряд зауважень щодо невірного її складення і відображення у накладній вагових показників (маси брутто, маси вантажу, тощо) і запропонував водію внести виправлення. Даний доказ доводить вказані в позовній заяві обставини, про те, що документ під назвою «Товарно-транспортна накладна без номера від 30 березня 2023 року», що був пред'явлений посадовим особам Укртрансбезпеки водієм транспортного засобу ОСОБА_1 , не відповідає вимогам статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, а тому результати документального габаритно-вагового контролю, здійсненого на підставі вказаного недійсного документу, також є недійсними.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області на підставі направлення на рейдову перевірку №015720 від 24.03.2023 та графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області в період з 27.03.2023 по 02.04.2023, відповідно до Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, здійснено заходи державного контролю на автомобільному транспорті, шляхом проведення рейдової перевірки, 30.03.2023 на автомобільній дорозі (вулиці) місцевого значення за адресою: вул. Центральній 30, смт. Клевань, Рівненського району, Рівненської області (арк. справи 56-57).
Під час проведення рейдової перевірки, посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті перевірено трьохвісний транспортний засіб МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 та який у своїй господарській діяльності використовує Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОМ-ІНВЕСТБУД», до перевірки водієм транспортного засобу посадовим особам відповідача представлено свідоцтво реєстрації транспортного засобу НОМЕР_2 , товарно-транспортну накладну №б/н від 30.03.2023, а також пред'явлено посвідчення водія НОМЕР_3 (арк. справи 61).
За результатом проведення документального габаритно-вагового контролю посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, встановлено що згідно пункту G свідоцтва реєстрації транспортного засобу НОМЕР_2 , маса транспортного засобу МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 без навантаження становить 13 тон. Водночас, відповідно до наданої водієм товарно-транспортної накладної б/н від 30.03.2023 у графі «Відомості про вантаж» зазначено, що маса вантажу «будівельні відходи» становила 15 тон (арк. справи 13).
Посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, визначено загальну масу транспортного засобу, яка становить 28 т. та розрахована з таких показників: власна маса транспортного засобу становить 13 т. + маса вантажу згідно товарно транспортної накладної 15 т.
За результатами проведення документального габаритно-вагового контролю- інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0077348 та Акт №0058241 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.03.2023, у яких зазначено дані транспортного засобу, розміщення колісної бази транспортного засобу, нормативно допустиму та фактичну масу транспортного засобу, встановлену шляхом проведення документального габаритно-вагового контролю. Водій ОСОБА_1 отримав копії цих документів, що засвідчив своїм підписом (арк. справи 58-59).
Надалі, за результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №355631 від 30.03.2023, у якому зазначено, що водій здійснював перевезення вантажів дорогою місцевого значення транспортним засобом МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно товарно-транспортної накладної №б/н від 30.03.2023. На час перевірки виявлено, що загальна маса транспортного засобу становить 28 т. Порушено вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001. Відповідальність за дане порушення передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (арк. справи 60).
Посадові особи ознайомили водія з даним актом, у графі акту «Пояснення водія про причини порушень» водій зазначив: «Ознайомлений», вчинено підпис.
Про розгляд Акту №355631 від 30.05.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, призначеного на 09.05.2023, позивача проінформовано листом-повідомленням №27990/37/24-23 від 25.04.2023, яке надіслано рекомендованим листом, та вручено 26.04.2023, що підтверджується фіскальним чеком AT «Укрпошти», поштове відправлення №4602702996150, від 26.04.2023 (арк. справи 64), на розгляд Акту №355631 від 30.05.2023, що відбувся 09.05.2023, представник позивача не з'явився.
Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області 09.05.2023 винесено постанову №027065 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «ТОМ-ІНВЕСТБУД» відповідно до абзацу 17 частини першої статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 51000 грн, а саме: за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (арк. справи 65).
Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Як передбачено статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; замовник транспортних послуг юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату; автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; дозвіл узгодження умов та режимів перевезень - додатковий дозвіл, що видається уповноваженими органами на проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу.
Статтею 5 Закону №2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до частин 7, 14 статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідачів.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) визначає Порядок «Проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1567).
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).
Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 11, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1567 12. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до статті 34 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Стаття 48 Закону №2344-ІІІ визначає перелік документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
В даних спірних правовідносинах перевізником виступає - ТзОВ «ТОМ-ІНВЕСТБУД», що й не заперечується ним, а отже, суб'єкт відповідальності визначений правильно.
Варто звернути увагу, що недопущення порушення - це певні активні дії, які передують самому порушенню. В нашому випадку - дії, які були зроблені до початку руху ТЗ.
Так, пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 (далі - Правила №363) передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Відповідно до пункту 11.3 Правил №363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Відповідно до пункту 11.4 Правил №363, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Пунктом 10.6 Правил №363 передбачено, що після укладення Договору або разового договору Перевізник має право відмовитись від приймання вантажу для перевезення, якщо Замовником не підготовлено вантаж чи необхідні товарно-транспортні документи або без попереднього узгодження з Перевізником змінені реквізити цих документів.
Відповідно до статті 52 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник має право: відмовитися від приймання вантажу для перевезення, якщо замовником не підготовлено вантаж чи необхідні документи або внесені без попереднього узгодження з ним зміни до реквізитів цих документів; відмовитися від перевезення вантажу, якщо замовник подає до перевезень вантаж, не обумовлений договором про перевезення, пакування вантажу не відповідає встановленим законодавством вимогам, ушкоджена тара або нечітким є відтиск пломби тощо.
Зважаючи на вищезазначене, водій ТЗ перед прийняттям вантажу зобов'язаний перевірити відповідність реквізитів ТТН договору перевезення, в тому числі відповідність маси ТЗ із вантажем, зазначеної у ТТН договору перевезення вантажу та чинним нормам законодавства щодо дозволених вагових параметрів.
Отож, за умови будь-яких невідповідностей, водій може відмовитись від прийняття вантажу для перевезення, узгодивши зазначене з перевізником.
За результатами проведення документального габаритно-вагового контролю- інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0077348 та Акт №0058241 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.03.2023, у яких зазначено дані транспортного засобу, розміщення колісної бази транспортного засобу, нормативно допустиму та фактичну масу транспортного засобу, встановлену шляхом проведення документального габаритно-вагового контролю. Водій ОСОБА_1 отримав копії цих документів, що засвідчив своїм підписом (арк. справи 58-59).
Суд звертає увагу, що позивачем до позову й апеляційної скарги не додано жодних документів, які б підтверджували те, що до прийняття вантажу до перевезення він перевірив вагу вантажу, що перевозиться та відповідність її договору про перевезення та нормам Правил дорожнього руху України, висловив будь-які заперечення щодо не проведення зважування перед перевезенням вантажу вантажовідправником, чи вчинив будь-які інші дії щодо встановлення маси ТЗ із вантажем до прийняття останнього до перевезення.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що фактичною підставою для притягнення ТОВ «ТОМ-ІВЕСТБУД» до відповідальності відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ стало встановлення посадовими особами територіального органу Укртрансбезпеки факту перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%, зокрема, такий висновок зроблено в Акті перевірки від 30.03.2023 №355631.
В.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області 24.03.2023 затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок відділом у період з 27.03.2023 по 02.04.2023 (арк. справи 56).
На підставі вказаного графіку посадовим особам видано направлення на перевірку №015720 від 24.03.2023 (арк. справи 57). В ньому ж зазначено радіус проведення перевірки та те, що під час її проведення будуть перевірятись дотримання перевізниками вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».
Колегія суддів вважає, що вказана перевірка проведена в строки, визначені у затвердженому графіку від 24.03.2023, а тому проведення рейдової перевірки 30.03.2023 на автодорозі (вулиці) місцевого значення за адресою: вул. Центральній 30, смт. Клевань, Рівненського району, Рівненської області щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено Акт №355631 є правомірним, що спростовує доводи апелянта про протиправність проведення перевірки, які є необґрунтованими.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі Правила).
Відповідно до пункту 1 Правил визначено, що вони встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цими Правилами, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з пунктами 2, 3 даних Правил Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Як встановлено пунктом 4 Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Пунктом 25 Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
Пункт 1 Порядку №879 визначено, що цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах.
Підпунктом 5 пункту 2 Порядку №879 передбачено, що дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.
Як слідує зі змісту підпункту 5-1 пункту 2 даного Порядку документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Відповідно до пункту 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За правилами статті 33 Закон України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують допустимої фактичної маси для вантажного автомобіля: трьохвісного автомобіля на автомобільних дорогах державного значення 25 тон (26 тон для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни); трьохвісного автомобіля на автомобільних дорогах місцевого значення 21 тонна.
Судовим розглядом підтверджується, що фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності є здійснення перевезення вантажу масою 15 т., яка зазначена у графі «Вантажно-розвантажувальні операції» згідно товарно-транспортної накладної №б/н від 30.03.2023.
В ході проведення рейдової перевірки уповноваженими особами було зупинено даний автомобіль на дорозі місцевого значення та встановлено перевищення габаритно-вагових показників, встановлених вимогами чинного законодавства більш як на 30%.
Актом перевірки зафіксовано загальні відомості про автомобіль (марка, номерний знак, вага), серія і номер свідоцтва, про реєстрацію, вагу транспортного засобу, дані про водія, а також про вантаж, який перевозився ним, його вагу, з посиланням на ТТН, на підставі якої здійснювалось перевезення і яка є обов'язковим первинним документом для перевізника (позивача).
Крім того, актом про перевищення транспортних засобом нормативно вагових параметрів зафіксовано, що загальна маса вантажу становить 28 т., при нормативно допустимій 21 т., та розрахована з таких показників: власна маса транспортного засобу становить 13 т. + маса вантажу згідно товарно транспортної накладної 15 т.
Апелянтом дозвільних документів, які давали право на рух даного транспортного засобу під час проведення перевірки чи розгляду справи по суті не подано, також позивачем не подано жодного належного та допустимого доказу, які б зафіксовані в акту перевірки порушення, спростували та чітко констатували перевезення вантажу іншої ваги, тощо.
Суд зазначає, що виявлене відповідачем порушення є перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, є порушенням законодавства про автомобільний транспорт та є підставою для застосування відповідних санкцій, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», що і було зроблено відповідачем.
Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування виявлених порушень сторонами не представлено, а судом не здобуто.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, який не погодився із доводами представника позивача, що у наданій ТТН було внесено виправлення (корективи) в частині маси вантажу, позаяк, позивачем в спростування інформації, внесеної у вказану ТТН, не надано жодного доказу у підтвердження іншої, аніж відображена у цій ТТН фактичної ваги вантажу, що перевозився транспортним засобом МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 30.03.2023 на автодорозі (вулиці) місцевого значення за адресою: вул. Центральній 30, смт. Клевань, Рівненського району.
Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 при виявленні під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів вважає, що акт перевірки складений за наслідками рейдової перевірки від 30.03.2023, відповідає вимогам даних норм Порядку №1567, є встановленої форми та у ньому викладено суть допущеного перевізником порушення, а саме перевищення транспортним засобом позивача встановлених Правилами №30 та Правилами дорожнього руху габаритно-вагових норм.
Колегія суддів зауважує, що клопотань про проведення точного габаритно-вагового контролю уповноважена особа позивача (водій транспортного засобу) не заявляла і таких заперечень у актах перевірки не виклала.
Отже, водій не був позбавлений під час перевірки спростувати інформацію в частині ваги завантаженого ТЗ, але зазначеним правом не скористався. З огляду на це, доводи апелянта про непроведення точного габаритно-вагового контролю зважаючи на відсутність таких клопотань з боку водія є безпідставними.
За правилами, встановленими пунктами 25-27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Суд зазначає, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З матеріалів справи слідує, що позивач було повідомлено належним про час і місце розгляду справи позивача про порушення, зафіксовані актом 30.03.2023, однак, позивач не скористався своїм правом на взяття участі у розгляді його матеріалів про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
За приписами абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, зважаючи на зафіксовані в актах перевірки порушеннях, а саме: перевищення транспортним засобом позивача встановлених Правилами №30 та Правилами дорожнього руху габаритно-вагових норм, за наслідками розгляду справи відповідачем винесено оскаржувану постанову №027065 від 09 травня 2023 року про застосування до ТзОВ «ТОМ-ІНВЕСТБУД» з підстав, передбачених абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 51000 грн. (арк. справи 65).
Суд враховує, що Правилами встановлено єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та визначено, які транспортні засоби є великогабаритним.
У спірному випадку, саме порушення законодавчо встановлених норм при перевезенні вантажу позивачем по дорогах місцевого значення було виявлено в ході проведеної перевірки, та зафіксовано актом перевірки.
При цьому, у постанові про накладення штрафу суть порушення викладено у відповідності до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Що стосується покликань позивача на те, що відповідачем було порушено процедуру габаритно-вагового контролю, то суд їх до уваги не приймає, оскільки під час проведення рейдової перевірки вимоги Порядку №879 порушено не було.
Пунктом 16 Порядку №879 чітко визначено, що габаритно ваговий контроль, включає документальний та/або точний контроль. При цьому пунктом 5-1 даного Порядку визначено, що являє собою документальний габаритно-ваговий контроль.
Під час проведення рейдової перевірки 30.03.2023 проводився саме документальний контроль, який не передбачає зважування автомобіля, а визначає масу автомобіля на підставі додавання власної маси автомобіля та маси вантажу, за наявності для цього даних у товаро транспортних накладних.
У даному випадку, відповідачами такий контроль було здійснено на підставі даних, наявних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та причепу, ТТН , та виявлено їх перевищення понад 30% відповідно до встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.
За змістом Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил №363 від 14.10.1997 товаро-транспортна накладна визначають ТТН обов'язковим документом, що повинен оформлятися при перевезенні вантажу та призначеним для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.
Відтак, ТТН та зазначені в них дані щодо маси вантажу є належним доказом, на підставі якого під час здійснення документального габаритно-вагового контролю визначається загальна маса транспортного засобу, що і було зроблено відповідачами.
Ці обставини належним чином були зафіксовані в акті перевірки та акті перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, та не були спростовані позивачем належними та допустимими доказами ні під час розгляду справи відповідачем, ні під час судового розгляду справи, які і в апеляційній інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 027065 від 09.05.2023 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, апелянтом не подано обґрунтованих доводів на спростування зазначеного судом, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, а ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підстав для розподілу судових витрат підставі статті 139 КАС України немає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМ - ІНВЕСТБУД» - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №500/2546/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Гуляк
Повний текст постанови складено 21.11.2023