ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/13889/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.
за участі:
секретар с/з Піскунова О.Ю.
пр-к відповідача Кшемінська Ю.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.09.2021 №428 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ІТТ №9 ГУ НП в Київській області" про звільнення з посади ОСОБА_2 ;
- поновити ОСОБА_2 на посаді начальника ІТТ №9 ГУ НП в Київській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_2 суму різниці в посадових окладах (зарплаті) за час звільнення з посади;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн.;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.09.2021 №428 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ІТТ №9 ГУ НП в Київській області" про звільнення з посади начальника ІТТ №9 Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_2 ;
- поновлено ОСОБА_2 , майора поліції, на посаді начальника ІТТ №9 (м. Тараща) Головного управління Національної поліції в Київській області з 29.09.2021 по 14.01.2022;
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 вересня 2021 року по 14 січня 2022 року в сумі 37908,00 грн. (тридцять сім тисяч дев'ятсот вісім грн. 00 коп.), з якої відрахувати обов'язкові податки та збори;
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у сумі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.);
- допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 , майора поліції, на посаді начальника ІТТ №9 (м. Тараща) Головного управління Національної поліції в Київській області з 29.09.2021 по 14.01.2022;
- допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10206,00 грн. (десять тисяч двісті шість грн. 00 копійок), з якої відрахувати обов'язкові податки та збори;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати за сплату судового збору у сумі 3010, 00 грн. (три тисячі десять грн. 00 коп.).
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Крім того, апелянт зауважує, що позивача притягнуто до відповідальності законно, у зв'язку з неналежною організацією служби та відсутності контролю за виконанням підлеглими своїх функціональних обов'язків.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року призначено апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року до розгляду в судовому засіданні на 25 жовтня 2023 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
25.10.2023 у судовому засіданні оголошено по справі перерву до 15.11.2023 та витребувано у Головного управління Національної поліції України в Київській області копії матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_2
07 листопада 2023 року від відповідача надійшли витребуванні докази у справі.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Від позивача до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.09.2021 начальником ВОЗДМТТО ГУ НП в Київській області складено на ім'я начальника ГУ НП в Київській області доповідну записку «Про результати службової перевірки ІТТ №9 ГУ НП в Київській області». Зі змісту доповідної записки вбачається, що 15.09.2021 уповноваженими посадовими особами ГУ НП в Київській області здійснено виїзд до ізолятора тимчасового тримання №9 (м. Тараща) ГУ НП в Київській області з метою проведення контрольних обшуків затриманих і взятих під варту осіб, а також перевірки технічної укріпленості ізолятору.
За результатами перевірки встановлено ряд суттєвих недоліків та грубих порушень вимог Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 №60дск (далі також - Інструкція №60дск). Всі виявлені недоліки мають системний характер. За аналогічні порушення окремі працівники вказаного ІТТ притягувалися до дисциплінарної відповідальності (наказ ГУ НП в Київській області від 10.09.2021 №406), в тому числі начальник ІТТ майор поліції ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, начальник ВОЗДМТТО ГУ НП в Київській області просить дозвіл на проведення службового розслідування та вжиття заходів реагування.
Наказом ГУ НП в Київській області від 16.09.2021 №1458, на підставі доповідної записки від 15.09.2021, відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 №893, - призначено службове розслідування за інформацію, викладеною у доповідній записці щодо виявлених недоліків та можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками ІТТ №9 (м. Тараща) ГУ НП в Київській області; створено дисциплінарну комісію у складі голови комісії та двох членів комісії; на час проведення службового розслідування відсторонено начальника ІТТ №9 майора поліції ОСОБА_2 від виконання службових обов'язків та направити в розпорядження Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області; начальнику Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області визначити ОСОБА_2 робоче місце в період перебування останнього у розпорядженні; УФЗБО ГУ НП в Київській області забезпечити виплату грошового забезпечення начальнику ІТТ №9 майору поліції ОСОБА_2 на період проведення службового розслідування у відповідності до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих начальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260.
Згідно з довідкою заступника директора Комунального некомерційного підприємства Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня» за вих.№847 від 27.09.2021 на ім'я начальника ВОЗДМТТО у відповідь на його запит від 24.09.2021 №582/109/23/01-2021 повідомлено, що гр. ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП ТМР «Таращанська МЛ» за направленням сімейного лікаря з 17.09.2021 по 27.09.2021.
Дисциплінарною комісією 27.09.2021 складено Висновок службового розслідування за фактом виявлення та вилучення заборонених для зберігання предметів та речей в утримуваних осіб в ІТТ №9, а також порушень службової дисципліни окремими працівниками ізолятору, пунктами 1, 2 резолютивної частини якого вважали б службове розслідування закінчити; за порушення службової дисципліни, пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 6, 6.1 та 6.2 розділу V Положення про Ізолятори тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в Київській області, затвердженого наказом ГУ НП в Київській області від 22.06.2020 року №1018, що виразилося у неналежній організації служби, відсутності контролю за виконанням підлеглими своїх функціональних обов'язків, неналежній організації служби і контролю за діями підлеглих та ігноруванні вимог пунктів 2.62, 2.64, 17.4.2, 17.4.3, 18.24 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 №60 дск, начальника ІТТ №9 ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_2 звільнити з посади.
Наказом ГУ НП в Київській області від 28.09.2021 №428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ІТТ №9 ГУ НП в Київській області» за порушення службової дисципліни, пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 6, 6.1 та 6.2 розділу V Положення про Ізолятори тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в Київській області, затвердженого наказом ГУ НП в Київській області від 22.06.2020 №1018, що виразилося у неналежній організації служби, відсутності контролю за виконанням підлеглими своїх функціональних обов'язків, неналежній організації служби і контролю за діями підлеглих та ігноруванні вимог пунктів 2.62, 2.64, 17.4.2, 17.4.3, 18.24 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 №60 дск, начальника ІТТ №9 ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_2 звільнено з посади (пункт 1 резолютивної частини наказу).
Посадовими особами ГУ НП у Київській області 06.10.2021 складено Акт про відмову від ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності за висновком службового розслідування про відмову ОСОБА_2 від підписання власноручно про ознайомлення з наказом від 28.09.2021 №428, з огляду на що, йому пункт 1 цього наказу зачитано вголос на території госпіталя ДУ ТМО МВС по Київській області.
Згідно з копію наказу від 28.09.2021 №428, наданою позивачем із позовними матеріалами, на останній міститься розписка позивача про ознайомлення із цим наказом 27.10.2021 на території госпіталя МВС, та зазначено намір оскарження цього наказу у суді. Подана відповідачем разом із копіями матеріалів службового розслідування копія наказу від 28.09.2021 №428 такої розписки позивача не містить.
Водночас, ознайомлення позивача із наказом від 28.09.2021 №428 саме 27.10.2021 відповідач не заперечує та підтверджує, зокрема, що у доповідній записці заступника начальника ГУ НП у Київській області від 27.10.2021 зазначалося про запропоновані позивачу нижчі вакантні посади у ГУ НП у Київській області, однак, від підписання рапорту на жодну із запропонованих посад ОСОБА_2 відмовився, про що складено відповідний акт, який також міститься у матеріалах справи.
На підставі Подання заступника начальника ГУ НП в київській області від 28.10.2021, наказом ГУ НП в Київській області від 29.10.2021 №281 о/с ОСОБА_2 призначено на посаду старшого інспектора - чергового ізолятору тимчасового тримання №1.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Під час розгляду справи, 21.02.2022 позивач повідом суд першої інстанції про його звільнення зі служби в поліції на підставі пункту 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» згідно з наказом ГУ НП в Київській області від 14.01.2022 №6о/с, оскільки непридатний до служби в поліції, що підтверджується Свідоцтвом про хворобу від 28.12.2021 №1257/Зв.
З урахуванням вказаних обставин, позивач позовні вимоги підтримав, просив наказ від 28.09.2021 №428 визнати протиправним та скасувати, також стягнути з відповідача суму різниці в посадових окладах за час звільнення з посади, а також моральну шкоду, завдану позивачу внаслідок службової перевірки та прийняття оскаржуваного наказу.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування стосовно позивача було проведено із порушенням процедури та всупереч вимогам Дисциплінарного статуту.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Положеннями статті 19 вказаного Закону також передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Для визначення сутності службової дисципліни, обов'язків поліцейських стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок їх накладення застосуванню підлягає Закон України від 15.03.2018 № 2337-VIII, яким затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі також - Дисциплінарний статут).
Як передбачено статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1 частини третьої); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункт 2 частини третьої); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Закону №2337-УІІІ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Стаття 13 Закону №2337-УІІІ передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Зміст положень Дисциплінарного статуту ОВС свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Водночас підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.
Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Наразі, у силу вимог ч. 2, 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Таким чином, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Відповідно до ч. 7 ст. 15 Дисциплінарного статуту порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1356/32808, затверджено Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (далі також - Положення №893 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктами 2, 3 розділу І Положення №893 встановлено, що дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування.
Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі призначення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дисциплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський.
Згідно з пунктами 13, 14, 15 розділу І Положення №893 дисциплінарна комісія створюється на строк проведення службового розслідування.
Дисциплінарна комісія розпочинає свою діяльність із моменту видання уповноваженим керівником письмового наказу про призначення службового розслідування, в якому зазначається інформація про створення дисциплінарної комісії, призначення її голови та затвердження персонального складу.
Повноваження дисциплінарної комісії припиняються в день затвердження уповноваженим керівником висновку службового розслідування.
Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наразі, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі також - Порядок в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 2 розділу V Порядку службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Пунктом 1, абзацами 1,2 пункту 2 розділу ІІІ Порядку передбачено, що на час проведення службового розслідування поліцейський може бути відсторонений від виконання службових обов'язків (посади) у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) здійснюється на підставі письмового наказу керівника, до повноважень якого належать призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, воно не може тривати більше строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
Поліцейський має право ознайомитися та отримати копію наказу про відсторонення його від виконання службових обов'язків (посади).
Згідно з пунктами 1, 2 розділу IV Порядку поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Згідно пункту 7 розділу V Порядку розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно з пунктом 8 розділу V Порядку за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
У формі відкритого засідання розгляд справи може проводитися за відомостями про порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини та громадянина.
Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, є активним його учасником, наділений правом подавати письмові пояснення, скарги, документи, що стосуються службового розслідування, а також брати участь у засіданнях дисциплінарної комісії, якщо таке є відкритим. Однак, реалізації цих прав передує належне повідомлення такого поліцейського про призначення службового розслідування стосовно нього.
Як установлено судом першої інстанції, службове розслідування стосовно, зокрема, позивача, призначено наказом ГУ НП в Київській області від 16.09.2021 №1458, яким також прийнято рішення про відсторонення позивача від виконання службових обов'язків за посадою начальника ІТТ №9.
Порядком передбачено право поліцейського на ознайомлення та отримання копії наказу про відсторонення його від виконання службових обов'язків (посади), реалізація якого можлива лише у разі, якщо останнього повідомлено про призначене службове розслідування.
Наразі, копії матеріалів службового розслідування, доказів вручення наказу від 16.09.2021 №1458 позивачу під власноручний підпис не містять, як і відсутній відповідний акт про відмову позивача від ознайомлення з цим наказом.
Крім того, згідно з матеріалами справи, довідки заступника директора Комунального некомерційного підприємства Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня» доведено, що гр. ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП ТМР «Таращанська МЛ» за направленням сімейного лікаря з 17.09.2021 по 27.09.2021. Тобто, з дня наступного за днем призначення службового розслідування та відсторонення його від посади, що не ускладнювало належне повідомлення позивача про видання наказу від 16.09.2021 №1458 .
Колегія суддів звертає увагу, що згідно змісту наказу від 16.09.2021 №1458 службове розслідування стосовно, зокрема, позивача, призначено у формі письмового провадження.
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 7 розділу V Порядку збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.
Абзацами 1, 2, 3, 6 пункту 14 розділу V Порядку встановлено, що під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.
Також, пунктом 17 розділу V Порядку врегульовано, що факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.
В акті обов'язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.
Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
При цьому, дослідивши копії матеріалів службового розслідування, наданих апелянтом, колегією суддів з'ясовано, що в період проведення службового розслідування, яке тривало з 16.09.2021 по 27.09.2021, позивач з 17.09.2021 по 27.09.2021 перебував на стаціонарному лікуванні в Таращанській міській лікарні.
Даний факт підтверджується Довідкою, наданою у відповідь на запит голови дисциплінарної комісії від 24.09.2021, яка отримана відповідачем 27.09.2021 - у день завершення службового розслідування та складання висновку дисциплінарної комісії.
Наразі, копії матеріалів службового розслідування не містять доказів реалізації дисциплінарною комісією права позивача на подання письмових пояснень щодо обставин встановлених перевіркою ІТТ №9 порушень, як і не містять акта про відмову від надання пояснень.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Висновок службового розслідування від 27.09.2021 складено дисциплінарною комісією передчасно.
Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розділом VI Порядку врегульовано питання оформлення матеріалів службового розслідування.
Так, відповідно до пунктів 1, 2 розділу VI Порядку зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно з пунктом 4 VI Порядку в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Дослідивши описову частину Висновку службового розслідування, судом встановлено, що дисциплінарна комісія посилається на пояснення «опитаних в ході службового розслідування» майора поліції ОСОБА_2 , сержанта поліції ОСОБА_3 , старшого сержанта поліції ОСОБА_4 , майора поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_6 , капітана поліції ОСОБА_7 , копії яких також долучено в якості копії матеріалів службового розслідування відповідачем.
В свою чергу, посилання відповідача та дисциплінарної комісії у Висновку службового розслідування від 27.09.2021 на пояснення майора поліції ОСОБА_8 як на пояснення «опитаного у ході службового розслідування» є неналежним та недопустимим доказом надання позивачем пояснень, оскільки такі у останнього відібрані старшим інспектором ВОЗМТТО ГУ НП в Київській області майором поліції ОСОБА_9 під час перевірки 15.09.2021 до призначення службового розслідування (16.09.2021). Слід зазначити, що останній не входив до складу дисциплінарної комісії.
Отже, такі пояснення позивача, на які посилається відповідач та дисциплінарна комісія у Висновку службового розслідування, не є поясненнями, відібраними у опитуваного поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та відібраними під час службового розслідування.
Також не можуть вважатися належними пояснення від 17.09.2021 сержанта поліції ОСОБА_3 , як опитуваного в ході службового розслідування, оскільки такі відібрано старшим інспектором ВОЗМТТО ГУ НП в Київській області майором поліції ОСОБА_9 , який також не входив до складу дисціплінарної комісії.
Суд зауважує, що відібрання пояснень у осіб, стосовно яких здійснюється службове розслідування, є виключними повноваженнями членів дисциплінарної комісії в силу вимог Порядку, Положення №893 та Дисциплінарного статуту, та які не можуть бути передані іншим службовим або посадовим особам органу, в якому провадиться службове розслідування.
Окрім цього, зі змісту Висновку службового розслідування судом встановлено відсутність належного висвітлення обставин аналізу дисциплінарною комісією наявності пом'якшуючих та обтяжуючих обставин відповідальності ОСОБА_10 .
Наразі, висновок службового розслідування містить лише згадку про наказ ГУ НП в Київській області від 10.09.2021 №406 щодо застосованого дисциплінарного стягнення до позивача.
Разом з тим, висновків, що при обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною комісією враховано усі обставини, що обтяжують відповідальність (наявність дисциплінарного стягнення), зокрема періодичність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (що носить системний характер), аналіз його службової характеристики, Висновок службового розслідування не містить.
Суд зауважує, що дисциплінарною комісією у Висновку службового розслідування фактично дублюється текст доповідної записки «Про результати службової перевірки ІТТ №9 ГУ НП в Київській області», складеної 15.09.2021.
Отже, зміст Висновку службового розслідування від 27.09.2021 та копії матеріалів службового розслідування, свідчать про недотримання дисциплінарною комісією вимог щодо збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського та ступеня тяжкості дисциплінарного проступку.
Колегія суддів звертає увагу, що саме лише відтворення у висновку службового розслідування обставин, наведених у документі, що став підставою для призначення службового розслідування, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до частини дев'ятої статті 20 Дисциплінарного статуту застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Так, Висновок службового розслідування складено без урахування пояснень позивача та інших осіб, які мали бути відібрані в ході службового розслідування членами дисциплінарної комісії без врахування характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результатів оцінювання службової діяльності позивача, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.09.2021 №428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ІТТ №9 ГУ НП в Київській області» в частині пункту 1 про звільнення з посади начальника ІТТ №9 ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача про поновлення на посаді, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин другої, третьої статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Відповідно до пункту 2.27. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 вбачається, що днем звільнення вважається останній день роботи. У зв'язку з цим, запис у трудовій книжці про звільнення працівника, а також і наказ про припинення трудового договору повинні містити вказівку на останній день роботи працівника, який і є днем звільнення.
Тобто, 28.09.2021 є останнім робочим днем ОСОБА_2 на посаді начальника ІТТ №9 ГУ НП в Київській області.
Отже, враховуючи встановлення судом факту незаконного звільнення позивача з посади начальника ІТТ №9 ГУ НП в Київській області, ОСОБА_2 підлягає поновленню на відповідній посаді з 29.09.2021 (робочим днем наступним після дня звільнення).
Разом з тим, судом першої інстанції враховано, що на час розгляду справи позивач звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» згідно з наказом ГУ НП в Київській області від 14.01.2022 №6о/с, оскільки непридатний до служби в поліції, що підтверджується Свідоцтвом про хворобу від 28.12.2021 №1257/Зв.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, враховуючи повідомлені позивачем обставини його непридатності до служби в поліції та звільнення зі служби, наявні підстави для поновлення майора ОСОБА_2 на посаді начальника ІТТ №9 ГУ НП в Київській області з 29.09.2021 по 14.01.2022 (день звільнення позивача зі служби в поліції).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, - кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.04.2005 року «Афанасьєв проти України» вказав, що спосіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - повинен бути «ефективним» як у законі так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Таким чином, рішення суду у частині поновлення позивача на посаді підлягає зверненню до негайного виконання. Крім того, враховуючи викладене, внаслідок скасування в судовому порядку наказу ГУ НП в Київській області від 28.09.2021 №428, у позивача виникло право на відшкодування йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в періоді з 29.09.2021 по 14.01.2022.
Разом з тим, у частині висновків суду першої інстанції про стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в періоді з 29.09.2021 по 14.01.2022 та моральної шкоди, колегія суддів звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги не містять обґрунтувань щодо помилковості таких висновків чи неправильного/необґрунтованого розрахунку, при цьому, згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції здійснює розгляд в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження. Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 22.11.2023р.)