ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/12162/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року, прийнятого у порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «MILE» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "MILE" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України, в якому просило суд:
визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 1969619/42241839 від 25.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 30.04.2020, рішення № 1969621/42241839 від 25.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 23 від 30.04.2020; рішення № 1969620/42241839 від 25.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 24 від 30.04.2020 та рішення № 1969622/42241839 від 25.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 25 від 30.04.2020;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні№ 22 від 30.04.2020, № 23 від 30.04.2020, № 24 від 30.04.2020, № 25 від 30.04.2020.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ: 44096797, адреса: вул. Святослава Хороброго, буд. 5а, м. Київ, 03151) №1969619/42241839 від 25.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 30.04.2020, рішення №1969621/42241839 від 25.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 30.04.2020, рішення №1969620/42241839 від 25.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 30.04.2020 та рішення №1969622/42241839 від 25.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 30.04.2020;
зобов'язано Державну податкову службу України (ЄДРПОУ: 43005393, адреса: адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04655) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №22 від 30.04.2020, №23 від 30.04.2020, №24 від 30.04.2020 та №25 від 30.04.2020, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "MILE" (ЄДРПОУ: 42241839, адреса: вул. Куценка, буд. 4а, м. Біла Церква, Київська область, 09100), датою їх подання на реєстрацію.
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач 2 не погоджується з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 та просить скасувати таке, та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 наголошує, що оцінка судом зрозумілості рішення суб'єкта владних повноважень, його вмотивованості та відповідності критерію правової визначеності, повинна здійснюватися з точки зору зрозумілості цього рішення для тієї особи, на яку таке рішення розповсюджується та впливає, а також на предмет того, які перешкоди для такого суб'єкта правовідносин створює така незрозумілість та правова невизначеність і до яких негативних наслідків саме для цього суб'єкта це призвело.
На думку відповідача 2, фактичні дії позивача, а саме подання на пропозицію податкового органу пояснень та документів на підтвердження здійснення господарської операції (усіх документів, за твердженням самого ж позивача), що передбачено Порядком з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165, свідчать про те, що позивачу було зрозуміло як суть рішення відповідача про зупинення реєстрації, так і алгоритм дій для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.
При цьому, податковий орган взагалі позбавлений будь-якої реальної та об'єктивної можливості деталізувати ненадані йому документи, оскільки він не може наперед знати які саме документи є у платника і які він не надав, у зв'язку з чим, є абсолютно обґрунтованим, з точки зору логіки, зазначення у рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних загальних назв документів, які зазвичай та за загальними правилами обліку можуть складатися при здійсненні господарських операції суб'єктами господарювання, що і передбачено Порядком з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165.
Відповідач 2 вважає, що судом першої інстанції не враховано суті встановлених порушень, що полягають у зупиненні та подальшій відмові у реєстрації спірних податкових накладних, оскільки надані позивачем первинні документи не підтверджують дійсність господарської операції враховуючи галузеву специфіку позивача. В той же час, обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача.
При цьому, податковий орган, при винесенні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної вказав, що позивачем не надано: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Обов'язковість надання вищезазначених документів регламентовано п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / або відмову в реєстрації податкової накладної.
Заявлена позивачем позовна вимога про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в обхід порядку формальної перевірки ГУ ДПС у Київській області документів для такої реєстрації та повноважень ДПС України щодо прийняття рішення про реєстрацію, на думку відповідача 2, є порушенням дискреційних повноважень податкового органу щодо подання відповідачу висновку щодо реєстрації податкових накладних. Оскільки, реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування має передувати проведення належної перевірки наданих первинних документів, що не входять до предмету судового дослідження в межах розгляду даної справи. Предметом позову в даній справі не охоплено інші дії податкового органу щодо перевірки дотримання позивачем всіх умов для реєстрації поданих податкових накладних.
З огляду на вищевикладене, заявлений позивачем спосіб захисту зобов'язання ДПС України зареєструвати датою подання податкові накладні, суперечить порядку реєстрації, визначеному законодавством та втручається у дискреційні повноваження податкового органу, а тому не може бути застосований судами.
Також, відповідач 2 просить замінити його в порядку процесуального правонаступництва, а саме: з ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44096797) та здійснити розгляд апеляційної скарги за участю його представників.
Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "MILE" зареєстроване юридичною особою з 15.06.2018, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Видами економічної діяльності позивача за КВЕД є: 49.41 вантажний автомобільний транспорт (основний) № 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 49.39 інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 52.10 складське господарство; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 надання інших інформаційних послуг н.в.і.у.; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 рекламне агентства; 73.20 дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів.
02.01.2020 між ТОВ "MILE" (виконавець) та ТОВ "Преміум Компані" (замовник) укладено договір про надання транспортних послуг № 02-01/20 МПК, відповідно до умов якого виконавець від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення вантажних та пасажирських перевезень замовника власним автомобільним транспортом.
На виконання умов договору ТОВ "MILE" надано транспортно-екпедиційні послуги ТОВ "Преміум Компані" на суму 6 500 398,34 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 22 від 30.04.2020; рахунком на оплату № 23 від 30.04.2020; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 22 від 30.04.2020; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 23 від 30.04.2020.
ТОВ "Преміум Компані" здійснено з ТОВ "MILE" розрахунок за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 2241 від 20.04.2020, № 874 від 27.04.2020, № 899 від 30.04.2020, № 965, № 967, № 968 від 05.05.2020, № 1122, № 1128, № 1130 від 14.05.2020, № 1142 від 15.05.2020, № 1186 від 19.05.2020, № 1237 від 22.05.2020, № 1302 від 26.05.2020, № 1483 від 04.06.2020, № 1789 від 12.06.2020, № 1809 від 16.06.2020, № 1822 від 17.06.2022, № 1832 від 18.06.2020, № 1843, № 1837 від 19.06.2020, № 1945 від 25.06.2020, № 2111 від 09.07.2020, № 2135, № 2140 від 10.07.2020, № 2201 від 13.07.2020, № 2205 від 14.07.2020, № 2211 від 15.07.2020, № 2225 від 16.07.2022, № 2237 від 17.07.2020, № 2270 від 22.07.2020, № 2376 від 28.07.2020, № 2463 від 29.07.2020, № 2521 від 03.08.2020, № 2765 від 05.08.2020, № 2895 від 10.08.2020, № 3057 від 12.08.2020, № 3276 від 18.08.2020, № 3417 від 19.08.2020, № 3453 від 21.08.2020, № 3562 від 01.09.2020, № 3585 від 04.09.2020, № 3691 від 09.09.2020, № 3745, № 3744 від 10.09.2020, № 3779 від 14.09.2020, № 3799 від 15.09.2020, № 3851 від 16.09.2020, № 3865 від 17.09.2020, № 3950 від 18.09.2020, № 3975 від 22.09.2020, № 4016 від 23.09.2020, № 4034 від 24.09.2020, № 4067 від 25.09.2020.
На виконання умов договору ТОВ "MILE" надано транспортно-екпедиційні послуги ТОВ "Преміум Фінанс Груп" на суму 725 834,12 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 24 та № 25 від 30.04.2020; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 24 та № 25 від 30.04.2020.
ТОВ "Преміум Компані" здійснено з ТОВ "MILE" розрахунок за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 5401 від 14.05.2020, № 5513 від 21.05.2020, № 5606 від 01.06.2020, № 5621 від 02.06.2020, № 5753 від 26.06.2020, № 5756 від 30.06.2020, № 5755 від 30.06.2020, № 5780, № 5774 від 03.07.2020, № 5836 від 08.07.2020, №5873 від 09.07.2020, № 2527 від 03.08.2020, № 6079 від 10.08.2020, № 6228 від 14.08.2020, № 6261 від 19.08.2020.
За наслідком здійснення господарських операцій позивачем було складено податкові накладні №22 від 30.04.2020, №23 від 30.04.2020, №24 від 30.04.2020, №25 від 30.04.2020 та подано до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН податкова накладна прийнята, реєстрація її зупинена. Також зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних від 30.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідь на вказані квитанції, якими реєстрацію податкових накладних зупинено, позивачем було направлено відповідачу пояснення та надано копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено та копії документів для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлення реальності здійснення операцій по договору та відсутність порушення норм податкового законодавства.
Однак, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Київській області № 1969619/42241839, № 1969621/42241839, № 1969620/42241839, № 1969622/42241839 від 25.09.2020 ТОВ "MILE" відмовлено у реєстрації податкових накладних №№ 22, 23, 24, 25 від 30.04.2020 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Не погоджуючись з рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ГУ ДПС у Київській області, позивачем було подано скарги до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС.
Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України було залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних без змін.
Вважаючи рішення відповідача 2 протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування такого рішення. Також, суд першої інстанції прийшов до висновку, що з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення їх на реєстрацію.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідачем від виконання даного судового рішення, а тому підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Щодо клопотання ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС про заміну відповідача 2 у даній справі на його правонаступника, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 №893 (далі - Постанова № 893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Київській області.
Згідно з абз. 3 п. 2 Постанови № 893, територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (п. 3 Постанови № 893).
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Київській області.
Згідно з наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій», здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до п. 1 Постанови № 893, розпочато з 01.01.2021.
Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи Наказ № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов'язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.
У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру, 19.10.2020 внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Таким чином, з 19.10.2020 Головне управління ДПС у Київській області перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.
Водночас, 30.09.2020 до Єдиного державного реєстру внесено запис про створення Головного управління ДПС у Київській області в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.
Враховуючи викладене, оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) нормативним актом передані Державній податковій службі України, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права, а саме: Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, враховуючи вище викладені норми законодавства та з'ясовані колегією суддів обставини, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та, як наслідок наявність підстав для його задоволення.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
На виконання підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
За приписами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до абзаців 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання п. 74.3 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики
За визначенням, що міститься в п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Керуючись п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
Відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
На виконання п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічні норми містяться у п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Пунктом 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті З цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно із пунктами 7 та 8 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10 та 11 Порядку № 1165 встановлено, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що податковий орган зобов'язаний зазначити в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерій (критерії) ризиковості здійснення операцій з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та з обов'язковим зазначенням переліку документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Так, у даній справі контролюючий орган вказує на відповідність податкової накладної ТОВ «MILE» вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Колегією суддів встановлено, що позивач є юридичною особою з 2018 року, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності якого є 49.41 вантажний автомобільний транспорт.
За визначеннями Держспоживстандарту України основне призначення КВЕД - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців. Основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.
Тобто КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ.
З 01.01.2017 код товару, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) та код послуги, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) стали обов'язковими реквізитами податкової накладної для всіх без винятку товарів та послуг. Тобто, з 01.01.2017 при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних та імпортних товарів - 10 знаків, для інших товарів - не менше 4 знаків), а для послуг - коду послуги згідно з ДКПП. Код зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 01.01.2017 чи після цієї дати).
Як встановлено вище, код УКТЗЕД/ДКПП 49.41 є основним видом діяльності позивача.
Як не заперечується учасниками справи, позивач після зупинення реєстрації спірних податкових накладних подав пояснення до Комісії відповідача 2, .
Як вказано вище, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних було обрано: «коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання».
Однак, після надання позивачем документів, які підтверджують інформацію, зазначену в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію в реєстрації податкової накладної, комісія відповідача змінила підставу для відмови в реєстрації на: «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Отже, контролюючим органом були змінені підстави як зупинення реєстрації податкової накладної, так і підстави відмови в реєстрації вказаної податкової накладної.
Відтак, недотримання відповідачами принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності позивача щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.
Колегія суддів зауважує, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Згідно Додатку 3 Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій.
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачено - відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Отже, зупинення реєстрації ПН/РК за п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що у квитанції не зазначено конкретної інформації щодо ризиковості здійснення операцій позивачем, достатньої для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якої здійснено зупинення реєстрації податкових накладних позивача, а зазначено лише загальне посилання на відповідність критерію ризиковості здійснення операцій.
Також у вказаній квитанції відсутній перелік документів, необхідних для подання позивачем для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Отже, під час зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідач 1 застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", ";Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7 Порядку № 520).
Пунктами 9-11 Порядку № 520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо неподання платником документів, зважаючи на те, що сторони не заперечують, що документи на підтвердження господарської операції були подані ТОВ «MILE» до податкового органу, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суди не надають оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд апеляційної інстанції зазначає, що такі рішення є необґрунтованими, з його змісту не вбачаються дійсні та об'єктивні підставі для відмови у реєстрації податкової накладної, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено.
Таким чином, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки винесені контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладених, колегія суддів зазначає таке.
Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
За таких обставин та враховуючи той факт, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних визнано протиправними та скасовано, з урахуванням положень пунктів 19 та 20 Порядку № 1246, а також абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні датою її фактичного отримання контролюючим органом.
В даному випадку, зобов'язання відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зважаючи на те, що учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції у частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не надає оцінки даній частині рішення суду першої інстнації.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача 2 не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан