ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/15441/23
УХВАЛА
22 листопада 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Костюк Л.О., Оксененка О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду 10 серпня 2023 року витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.
До Шостого апеляційного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 320/15441/23.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему "Електронний суд", у зв'язку з чим ставка судового збору обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,8.
Виходячи зі вказаного, Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір в розмірі 2147,20 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.)*0,8).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві було надано строк для усунення зазначених вище недоліків п'ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
06 листопада 2023 року та 08 листопада 2023 року від вказаної особи до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та продовжено вказаний строк на п'ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
20 листопада 2023 року від вказаної особи втретє надійшла заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги з аналогічних підстав, а саме у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування та коштів для сплати судового збору та з огляду на введення воєнного стану та території України.
Згідно з ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Статтею 119 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Колегія суддів також звертає увагу, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.
Однак належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, а також доказів об'єктивної неможливості сплати судового збору у наданий судом строк, до вказаного клопотання не додано.
Також вказаною особою не надано доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній адміністративній справі, та які б свідчили, що позивач дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у найкоротші строки.
В частині тверджень про неспроможність сплати судового збору у зв'язку із військовим вторгненням Російської Федерації на територію України слід зазначити, що такі твердження є безпідставними, оскільки вказаною особою не надано обґрунтованих пояснень, а також не підтверджено належними та достатніми доказами взаємозв'язок воєнного стану з скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені саме для сплати судового збору, Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві, як суб'єкту владних повноважень.
Також не зазначено, які саме обставини, події, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану та, як вплинули на рівень майнового стану Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, а також не надано жодних доказів незадовільного матеріального стану та неможливості для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в умовах воєнного стану.
Колегія суддів звертає увагу, що сам лише факт запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Так, військове вторгнення Російської Федерації на територію України та введення воєнного стану, не можуть слугувати безумовною та достатньою підставою для продовження процесуального строку для сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Необхідно зазначити, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору, а також невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не є наслідками введення воєнного стану.
Таким чином, вказані Головним управління Держпродспоживслужби в м. Києві причини для продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору не приймаються судом, оскільки обставини, на які посилається позивач, пов'язані з внутрішньою організацією роботи органу державної влади, тобто мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків, а також в період дії правового режиму воєнного стану.
Таким чином, неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги не є наслідком введення воєнного стану в Україні та не є перешкодою, яка унеможливлює таку сплату, а обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо неналежного фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність достатньої кількості коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб'єкта владних повноважень, в судах.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 році у справі № 160/10376/21.
Клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги колегія суддів розцінює як зловживання Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві своїми процесуальними правами та навмисне затягування строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки останнім не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.
Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст. 118 Ухвала з питань поновлення продовження процесуального строку (крім строку розгляду справи)" від 09 листопада 2023 року по справі № 320/15441/23 було надіслано Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 10 листопада 2023 року о 14:54.
Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 15 листопада 2023 року.
Колегія суддів звертає увагу, що Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві було надано достатній строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги, які зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 248, 298, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИЛА:
У задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Л.О. Костюк
О.М. Оксененко