ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/4141/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддів Файдюка В.В.,
Суддів Мєзєнцева Є.І.,
Собківа Я.М.,
При секретарі Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, ЄДРПОУ 22933548), оформлене листом від 15.02.2022 №2311-2328/Б-02/8-1000/22 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, ЄДРПОУ 22933548), зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період проходження служби на посадах в органах місцевого самоврядування з 14.09.2012 по 17.11.2015, з 09.12.2015 по 13.11.2020 та військової служби з 05.08.1977 по 31.10.2000;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, ЄДРПОУ 22933548), перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та здійснити нарахування та виплату такої пенсії з 01.02.2022 (з дня звернення із відповідною заявою).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в період з 05.08.1977 по 31.10.2000 перебував на військовій службі, відповідно до наказу командування військової частини НОМЕР_2 від 31.10.2000 №217 був звільнений у запас за станом здоров'я. Загальний стаж роботи на військовій службі становить 23 роки 2 місяці 26 днів. Вказав, що у період з 02.10.2013 по 19.08.2020 позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а з 19.08.2020 на підставі особистої заяви він був переведений з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 від 06.11.2000 позивач працював також на посадах в органах місцевого самоврядування, а саме: з 01.11.2000 по 19.12.2000 - на посаді спеціаліста 2 категорії фінансово-господарського відділу виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області; з 14.09.2012 по 17.11.2015 - на посаді секретаря Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області; з 09.12.2015 по 13.11.2020 - на посаді секретаря Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області. Загальний стаж роботи позивача в органах місцевого самоврядування становить 8 років 2 місяці 25 днів. Враховуючи відповідний стаж роботи та військової служби, 01.02.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його із пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». Проте отримав рішення у формі листа від 15.02.2022 №2328/Б-02/8-1000/22, яким відповідач відмовив позивачу у переведенні його з пенсії за віком на пенсію державного службовця, мотивуючи це тим, що стаж роботи з 14.09.2012 по 13.11.2020 на посадах, віднесених до органів місцевого самоврядування, до державної служби не зараховується. Окрім того, відповідач взагалі не взяв до уваги стаж військової служби позивача за період з 05.08.1977 по 31.10.2000.
Також позивач зазначив, що 23.02.2022 він повторно звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», додавши довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 15.02.2022 №10-02 та від 15.02.2022 №11-02, проте станом на день звернення до суду відповіді на своє звернення від 23.02.2022 від відповідача так і не отримав.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у переведенні його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» протиправними та такими, що порушують право на отримання пенсії у розмірі, передбаченому Законом, та суттєво погіршують його фінансове становище, з огляду на що існує необхідність у поновленні порушеного права позивача на переведення його з пенсії за віком на пенсію державного службовця.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року даний адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.03.2022 №932360145634 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.02.2022.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код 20987385, місцезнаходження: 65017, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) період проходження військової служби з 05.08.1977 по 31.10.2000 та період проходження служби на посадах в органах місцевого самоврядування з 14.09.2012 по 17.11.2015, з 09.12.2015 по 13.11.2020.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код 20987385, місцезнаходження: 65017, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, здійснивши нарахування та виплату такої пенсії з 01.03.2022.
В частині позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що позивач має право на зарахування періоду проходження військової служби з 05.08.1977 по 20.10.2000 (23 роки 2 місяця 17 днів) до стажу державної служби. Також, суд першої інстанції прийшов до висновку, що період роботи позивача з 14.09.2012 по 17.11.2015 та з 09.12.2015 по 13.11.2020 на посаді секретаря Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (посадова особа місцевого самоврядування), що становить 8 років 1 місяць 10 днів відповідачем незаконно не враховано у стаж його роботи на посадах державної служби. Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскільки позивач станом на 01.05.2016 працював на посадах, які відносяться до посад державної служби та станом на цю дату мав понад 10 років стажу державної служби, то відповідно він має право на переведення його на пенсію державного службовця за ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ.
При цьому суд виходив з того, що лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.02.2022 №2311-2328/Б-02/8-1000/22 не є рішенням про відмову у призначенні пенсії. Рішенням про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ є рішення, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.03.2022 №932360145634.
На вказане рішення суду відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Позиція відповідача обґрунтована тим, що згідно наявних документів встановлено, що стаж державної служби позивача становить лише 7 місяців та на дату набрання чинності Законом № 889 (01.05.2016) ОСОБА_1 не працював на посадах, які відносяться до посад державної служби. Щодо зарахування до стажу державної служби період проходження служби ОСОБА_1 на посадах в органах місцевого самоврядування з 14.09.2012 по 17.11.2015, з 09.12.2015 по 13.11.2020, заначено, що посади, на яких працював позивач не передбачені переліком посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723, тому відсутні підстави для зарахування до стажу державної служби.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року - залишити без змін.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Переяслав-Хмельницьким РС УДМС України в Київській області 04.04.2013.
ОСОБА_1 у період з 05.08.1977 по 20.10.2000 проходив військову службу, наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 31.10.2000 №217 позивач звільнений в запас за п.п. «в» (за станом здоров'я) п. 65 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу з правом носіння військової форми одягу, що підтверджується витягом з послужного списку Переяслав-Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату Київської області від 03.06.2013 №16 та записами військового квитка позивача серії НОМЕР_6 від 07.06.2016.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії КИО-І від 27.06.2013 позивачу з 27.06.2013 встановлено другу групу інвалідності довічно у зв'язку з захворюваннями, зв'язаними з проходженням військової служби.
З 27.06.2013 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
02.10.2013 Пенсійним фондом України видано ОСОБА_1 пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_7 .
Судом встановлено та підтверджено матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 , що відповідно до заяви позивача від 19.08.2020 про переведення позивача на пенсію за віком, останнього переведено з 19.08.2020 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Станом на день звернення до суду із цим позовом позивач перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України у Київській області та з 19.08.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
01.02.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою (№ВЕБ-10001-Ф-С-22-011382, зареєстрована 01.02.2022 за №2328/Б-1000-22) про переведення його з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, а також просив виправити помилку в рішенні про призначення пенсії, додавши період служби 01.07.2000 по 31.10.2000 та трудовий стаж з 01.07.2020 до дати призначення, що дозволить мати страховий стаж 43 роки.
Листом від 15.02.2022 №2311-2328/Б-02/8-1000/22 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача про те, що згідно заяви позивача від 19.08.2020 про переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивача переведено на зазначений вид пенсії з 19.08.2020.
Розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу 42 роки 6 місяців 27 днів. Стаж враховано по 30.06.2020. Коефіцієнт стажу склав 0,42500.
Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - у разі якщо за період з 01.07.2000 по 31.12.2016 в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсій військовослужбовцям, стаж та заробітна плата (дохід), обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески. За матеріалами пенсійної справи відсутні відомості щодо нарахованих сум грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за період військової служби з 01.07.2000 по 31.10.2000.
Водночас повідомлено, що 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015, яким визначено право на пенсійне забезпечення державного службовця відповідно до статті Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993. Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсій за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VІІІ обіймають посади державної служби не менше 10 років стажу, віднесених до відповідних категорій посад держаних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За інформацією відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління повідомлено, що згідно трудової книжки стаж роботи на державній службі з 01.11.2000 по 19.12.2000 становить 1 місяць 19 днів, стаж з 14.09.2012 по 13.11.2020 - робота на посадах, віднесених до органів місцевого самоврядування. Враховуючи зазначене, підстави для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відсутні.
23.02.2022 позивач повторно звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою (зареєстровано 23.02.2022 за №645) про переведення його з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993, додавши до заяви довідки виконкому Переяслав-Хмельницької ради Київської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 15.02.2022 №10-02 та від 15.02.2022 №11-02.
Судом першої інстанції встановлено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії, який передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №339/35961.
Даною постановою внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846. Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» вказаного Порядку передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви позивача від 23.02.2022 та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
За результатами розгляд заяви позивача від 23.02.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 25.03.2022 №932360145634 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця згідно Закону України «Про державну службу».
В рішенні повідомлено, що 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктами 10, 12 Прикінцевих положень Закону №889-VІІІ визначено право державних службовців за певних умов на призначення пенсій за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Заявник ОСОБА_1 має 7 місяців стажу на посадах державних службовців та на день набрання чинності Законом (01.05.2016) не обіймав посади державної служби. До стажу державної служби не враховано періоди роботи в Переяславській міській раді (14.09.2012 - 17.11.2015), оскільки відноситься до органів місцевого самоврядування.
Вважаючи відмову органу пенсійного фонду у переведенні на пенсію державного службовця протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон від 10.12.2015 № 889-VIII).
Відповідно до п. 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, з набранням чинності вказаного Закону втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон від 16.12.1993 № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 10.12.2015 № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 11 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 10.12.2015 № 889-VIII).
Відповідно до пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 10.12.2015 № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19, від 01.12.2020 у справі № 466/6057/17.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що для вирішення питання щодо правомірності відмови пенсійного органу переведення позивача на пенсію державного службовця необхідно з'ясувати, чи відноситься військова служба та робота в органах місцевого самоврядування до стажу на відповідних посадах державної служби.
Так, відповідно до п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Аналогічну норму містить пункт 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, згідно з яким стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII.
Чинним на час виникнення спірних правовідносин був Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок №283). Згідно з пунктом 1 Порядку №283 цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Пунктом 3 Порядку №283 передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відтак, віднесення періоду військової служби до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, є певною соціальною гарантією військовослужбовців, а тому повинна застосовуватись поряд із положенням Закону України "Про державну службу".
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на зарахування періоду проходження військової служби з 05.08.1977 по 20.10.2000 (23 роки 2 місяця 17 днів) до стажу державної служби.
Крім того, судом першої інстанції вірно враховано щодо доводів відповідача про те, що за матеріалами пенсійної справи відсутні відомості щодо нарахованих сум грошового забезпечення та про сплаті страхові внески за період військової служби з 01.07.2000 по 31.10.2000, суд зазначає таке.
Відповідно до п. «в» ч.3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію відноситься військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.11 Закону №1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 14 Закону №1058-IV, страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону.
Ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону №1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Таким чином, оскільки законодавством обов'язок щодо сплати страхових внесків покладено на роботодавця, яким в даному випадку є військова частина, в якій проходив службу позивач, а не на позивача, то відсутність відомостей про сплату таких внесків не є підставою для не зарахування періоду військової служби позивача до його страхового стажу.
Щодо наявності права позивача на зарахування до стажу державної служби роботи на посадах в органах місцевого самоврядування у періоди з 14.09.2012 по 17.11.2015 та з 09.12.2015 по 13.11.2020.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
04.07.2001 набрав чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-ІІІ (далі - Закон №2493-ІІІ).
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, зокрема, шосту категорію посад - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад.
Згідно записів трудової книжки позивача серії А Р від 06.11.2000, ОСОБА_1 працював в органах місцевого самоврядування, а саме:
- з 14.09.2012 - обраний на посаду секретаря Переяслав-Хмельницької міської ради;
- 14.09.2012 - прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування та присвоєний восьмий ранг посадової особи місцевого самоврядування, 14.09.2014 присвоєний черговий сьомий ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 17.11.2015 - на підставі рішення Переяслав-Хмельницької міської ради від 17.11.2015 №01-01-VII позивача звільнено із займаної посади у зв'язку із закінченням строку повноважень ради;
- 09.12.2015 - обраний на посаду секретаря Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (яку рішенням міської ради від 14.11.2019 №01-76- VII перейменовано на Переяславську міську раду);
- 13.11.2020 - звільнений з посади секретаря Переяславської міської ради Київської області у зв'язку із закінченням строку повноважень.
Таким чином, колегія суддів вважає, що період роботи позивача з 14.09.2012 по 17.11.2015 та з 09.12.2015 по 13.11.2020 на посаді секретаря Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (посадова особа місцевого самоврядування), що становить 8 років 1 місяць 10 днів відповідачем незаконно не враховано у стаж його роботи на посадах державної служби.
За таких обставин, враховуючи, що станом на 01.05.2016 позивач працював на посадах, які відносяться до посад державної служби, а саме працював секретарем Переяславської міської ради Київської області та станом на цю дату мав понад 10 років стажу державної служби, то відповідно позивач має право на переведення його на пенсію державного службовця за ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.03.2022 №932360145634 про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», прийняте за результатом розгляду заяви позивача від 23.02.2022.
Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській9 області.
Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області є уповноваженим органом, який має право приймати рішення про переведення позивача з пенсії за віком на пенсію державного службовця за Законом України «Про державну службу», а прийнявши таке рішення, має передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для належного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди проходження військової служби з 05.08.1977 по 31.10.2000 та служби на посадах місцевого самоврядування з 14.09.2012 по 17.11.2015, з 09.12.2015 по 13.11.2020, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо обґрунтованості його позовних вимог.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 21 листопада 2023 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків