П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/19859/23
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 420/19859/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
14.09.2023 до суду першої інстанції від представника позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України - до набрання законної сили рішення по справі № 496/4072/23, зважаючи на те, що розгляд даної справи неможливий до вирішення справи № 496/4072/23.
В обґрунтування заяви про зупинення провадження представник позивача зазначав, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку з тим, що службовим розслідуванням встановлено вчинення позивачем проступку, який негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства та дисциплінарне стягнення до позивача застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Водночас, в провадженні Біляївського районного суду Одеської області на розгляді перебувала справа № 496/4072/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Біляївський районний суд Одеської області постановою від 22.09.2023 визнав винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддав його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Наразі постанова Біляївського районного суду Одеської області від 22.09.2023 по справі № 496/4072/23 не набрала законної сили.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.10.2023 клопотання представника позивача задовольнив.
Зупинив провадження по справі № 420/19859/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 496/4072/23.
Не погоджуючись з ухвалою суду про зупинення провадження у справі № 420/19859/23, Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції не навів обґрунтування зупинення провадження у справі, не зазначив, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 496/4072/23, з огляду на що апелянт зазначив, що судом першої інстанції не встановлено необхідних та достатніх умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України.
Також, апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції проігнорував, що справа № 420/19859/23 та справа № 496/4072/23, яка розглядалась Біляївським районним судом Одеської області, досліджують різні обставини, та фактичні дані, які не ставляться в залежність одне від одного.
- суд першої інстанції не врахував, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.09.2022 № 420/4977/20 для вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності необхідно з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку адміністративно-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в межах справ про адміністративні правопорушення та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи;
З урахуванням наведеного апелянт просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 по справі № 420/19859/23 та поновити провадження у даній справі.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, вирішуючи питання щодо правильності застосування судом норм чинного законодавства, а також щодо обґрунтованості поданої апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Із змісту наведеної норми слідує, що своїм правом зупинити провадження у справі за розглядуваних обставин суд може скористатися лише за наявності обставин, що створюють об'єктивні перешкоди в розгляді справи.
Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду цієї справи, їх взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в розглядуваній справі, підставами позову, та відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.
Так колегія суддів наголошує, що аргументи представника позивача, що на час звернення до суду із заявою про зупинення провадження постанова Біляївського районного суду Одеської області від 22.09.2023 по справі № 496/4072/23 не набрала законної сили (про адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП про притягнення позивача до відповідальності), є слушними тільки в частині щодо складу саме адміністративного правопорушення в діях позивача, однак не дисциплінарного проступку.
При цьому, відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати дисциплінарне стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.09.2023 року у справі № 420/10847/22; від 06.03.2019 року у справі № 816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16, від 26.11.2020 у справі № 580/1415/19, від 29.06.2021 у справі № 826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17.
Також необхідно відзначити, що для цієї категорії справ законодавством установлено стислі процесуальні строки з метою своєчасного та оперативного розгляду: місячний строк для звернення до суду замість загального шестимісячного.
Трудові спори пов'язані з можливістю поновлення особи на роботі і в такому випадку на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, який за рахунок тривалого розгляду справи може сягнути великих розмірів.
Отож невиправдане зупинення провадження у справах цієї категорії є неприпустимим і не відповідає завданням адміністративного судочинства.
Враховуючи наведені обставини, а також приймаючи до уваги відсутність об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів не убачає правових підстав для зупинення апеляційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України, відповідно у задоволенні клопотання про зупинення провадження слід відмовити.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 320 КАС України, ухвала суду першої інстанції яка перешкоджає подальшому провадженню у справі підлягає скасуванню, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.236, 311, 320, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 420/19859/23 - скасувати.
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі № 420/19859/23.
Справу № 420/19859/23 направити для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк