УХВАЛА
21 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/4996/23
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Федусика А.Г.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 року позов задоволено.
На зазначене рішення Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. До апеляційної скарги апелянтом подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження у справі та прийняти апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 . В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що ні на електронну адресу Військової частини НОМЕР_1 ні поштою дане рішення не надходило. Помiчником командира з правової роботи - началъником юридичної групи Вiйсъкової частини НОМЕР_1 , з державного реестру судових рiшенъ було з'ясовано, що вказане рiшення по справi було видано Миколаївсъким окружним адмiнiстративним судом ще 29 серпня 2023 року, у зв'язку з чим, помiчником командира з правової роботи Вiйськової частини НОМЕР_1 звернулась до Миколаївського окружного адмiнiстративного суду та отримала свiй екземпляр вказаного судового рiшення наручно i одночасно були вжитi негайнi заходи, щодо отримання коштiв на оплату судового збору у довольчого органу на забезпеченнi якого знаходиться вiйськова частина НОМЕР_1 . Витребувано у Миколаївського окружного адміністративного суду справу №400/4996/23.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме, апелянту необхідно зазначити, коли саме Військовою частиною НОМЕР_1 було отримано копію оскаржуваного рішення суду та надати відповідні докази.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 03.11.2023 року о 19:45.
13 листопада 2023 року на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги від Військової частини НОМЕР_1 надійшла до суду заява про усунення недоліків, в якій апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження та прийняти апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 року до свого провадження. До заяви апелянт додає копію оскаржуваного рішення суду від 29.08.2023 року зі штампом вхідної кореспонденції вхідний №1/117/933 від 18 жовтня 2023 року.
17 листопада 2023 року до суду надійшла справа №400/4996/23.
Ввідповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ухвалено в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження 29 серпня 2023 року.
Відповідно до повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи, вбачається, що 19.09.2023 року представник Військової частини НОМЕР_1 отримала копію рішення суду від 29.08.2023 року (а.с. 77).
Апеляційну скаргу разом з додатками направлено на офіційну електронну адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду 27 жовтня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, встановленого КАС України.
Таким чином, доводи апелянта стосовно пропуску строку, а саме те, що оскаржуване рішення суду від 29.08.2023 року було отримано Військовою частиною НОМЕР_1 18.10.2023 року, спростовуються повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи, а тому не приймаються до уваги судом.
Інших доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку та відповідних доказів до суду не надано.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України” зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії”, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 16.11.2023 року.
Враховуючи, що станом на 21 листопада 2023 року апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2023, до суду апеляційної інстанції не надано поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотань Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко А.Г. Федусик