Справа № 752/6975/23
Провадження №2/523/4754/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" листопада 2023 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Дяченко В.Г., розглянувши заяву представника позивача Торгово- виробничого об'єднання «Новокаховський електромеханічний завод»- директора Оборіна Є.В. про забезпечення позовуТоргово- виробничого об'єднання «Новокаховський електромеханічний завод» до Держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні, Президента Російської Федерації Путіна Володимира Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про відшкодування майнової шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Голосіївського районного суду м. Києва звернувся представник Торгово- виробничого об'єднання «Новокаховський електромеханічний завод» з зазначеним позовом.
Ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2023 року матеріали позовної заяви вказаної вище та заяву про забезпечення позову передано за підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси .
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2023 року, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 30.05.2023 № 566/0/15-23 «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», позовну заяву Торгово- виробничого об'єднання «Новокаховський електромеханічний завод» передано на розгляд до Нововоронцовського районного суду Херсонської області.
Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13 жовтня 2023 року вищевказану позовну заяву повернуто до Суворовського районного суду м. Одеси.
Справа надійшла до Суворовського районного суду м. Одеси та передана для розгляду судді Дяченко В.Г.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку встановленому ст.31 ЦПК України повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Питання про відкриття провадження у справі вирішується відповідно до ст.187 ЦПК України.
Заява про забезпечення позову розглядається судом відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, що відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що у березні 2014 року, внаслідок незаконного вторгнення російських військ, російською федерацією було анексовано Кримський півострів. Також влада російської федерації підтримала рух сепаратистів у східній частині України (Донбас) і сприяла втраті Україною контролю над частиною територій Донецької та Луганської областей.24 лютого 2022 року відбулося пряме та відкрите збройне вторгнення - російської федерації в Україну.
Посилаючись на те, що діями відповідачів, які сприяли військовому вторгненню в Україну 24.02.2022 року, позивачу завдано шкоду на загальну суму 28 405 866,88 грн., а також на те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду, представник позивача просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на будь-яке майно, яке знаходиться на території Королівство Іспанія, яке належить на праві власності Державі Російська Федерація (Міністерство закордонних справ Російської Федерації) в особі Посольства Російської Федерації в Україні, Президенту Російської Федерації ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 - на мові відповідача), ОСОБА_1 ( ОСОБА_7 - на мові відповідача), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ( ОСОБА_8 - на мові відповідача), ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 - на мові відповідача), д.н. 16.03.1955 р., ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 - на мові відповідача), д.н. 21.04.1964 р., Акціонерному товариству «Альфа Банк», в межах ціни позову в розмірі 28 405 866 (двадцять вісім мільйонів чотириста п'ять тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень 88 копійок, що на день підписання позову за офіційним курсом Національного банку України (1 евро = 39,4264 гривні) еквівалентно 720 478 (сімсот двадцять тисяч чотириста сімдесят вісім ) євро 33 центи.
Суд дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи приходить до висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст.150 ЦПК.
Так, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Цей правовий висновок міститься у постанові Верховного суду України у справі за № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року.
Нормами статті 80 ЦПК встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК встановлено обов'язок доказування і подання доказів, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення зазначених норм, заявником не обґрунтовано те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення заявлених в позові вимог. Вказана заява ґрунтується тільки на припущеннях, а ініційовані представником позивача види забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.
Крім того, заявником не конкретизовано стосовного якого саме майна відповідачів необхідно застосувати заходи забезпечення позову, не надано доказів, що це майно знаходиться у власності відповідачів, що в свою чергу позбавляє суддю можливості встановити співмірність заявленого заходу забезпечення позову із вимогами позову.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст.149-150, 153, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника позивача Торгово- виробничого об'єднання «Новокаховський електромеханічний завод»- директора Оборіна Є.В. про забезпечення позовуТоргово- виробничого об'єднання «Новокаховський електромеханічний завод» до Держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні, Президента Російської Федерації Путіна Володимира Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про відшкодування майнової шкоди- відмовити.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у порядку та строки, передбачені ст. ст. 153, 353, 354 ЦПК України.
Суддя