21.11.2023
Справа № 522/22451/23
Провадження по справі № 1-кп/522/3138/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023164500000364 від 07.11.2023 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, села Бурлача Балка, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Викладення обставин кримінального проступку та формулювання обвинувачення, яке суд вважає доведеним.
Встановлено, що 07 листопада 2023 року у невстановлений час ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Одесі, на вул. Балківська кут вул. Маловського, знайшов два згортки із ізоляційної стрічки, в середині яких знаходилась кристалічна речовина білого кольору. Розуміючи за зовнішніми ознаками, що вказана речовина може бути наркотичною, ОСОБА_3 залишив її та став зберігати при собі з метою подальшого особистого вживання.
07 листопада 2023 року приблизно о 14 годині 46 хвилин за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 7, працівниками Національної поліції України під час патрулювання виявлено ОСОБА_3 , який побачивши працівників Національної поліції, почав поводити себе підозріло та змінювати напрямок руху, внаслідок чого його було зупинено.
В подальшому, 07.11.2023 року слідчо-оперативною групою відділу поліції №5 Одеського районного управління №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області в ході проведення особистого обшуку у ОСОБА_3 вилучено два згортки із ізоляційної стрічки з кристалічною речовиною білого кольору, яка у своєму складі містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,436 г.
Метадон включений до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2020 року і внесений до списку наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Дії, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, є кримінальним проступком.
Положеннями ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно із вимогами ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 від 17.11.2023 року, складену в присутності захисника- адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_3 винуватості у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту без його участі.
Крім того, кримінальним проступком шкоду не завдано. Особи потерпілими не визнавались, цивільний позов не заявлявся.
Отже, враховуючи, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження), про що свідчить його письмова заява, яка додана до обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження, суд, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку стосовно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження).
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Розглянувши обвинувальний акт, перевіривши долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснює - адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, з середньою освітою, не одружений, осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, проживає в Одеській області, раніше не судимий, та те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.
Як обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачена ст. 66 КК України, суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального проступку.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.
За вчинення проступку, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Згідно ч. 1 ст. 53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 61 КК України, покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.
Згідно ч. 2 ст. 61 КК України, обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, дані про те, що він має будь-яке джерело доходу - відсутні, а тому останній не матиме змоги сплатити штраф.
Враховуючи, що обвинувачений офіційно не працює, тому не зможе сплатити штраф, виправні роботи теж не можуть бути йому призначені, арешт полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_3 необхідно для його виправлення та запобігання нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених ч. 2 ст. 61 КК України, та санкції ч. 1 ст. 309 КК України.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді обмеження волі за вчинений кримінальний проступок, судом враховується правова позиція Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Згідно вимог ч. 1 ст. 75 КК України, Якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням..
Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, однак щиро розкаявся, свою вину визнав, дані про особу винного, який офіційно не працевлаштований, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_3 саме такого виду покарання.
Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2023 року, на 3 згортки з речовиною білого кольору, вилучені 07.11.2023 року в ході проведення обшуку ОСОБА_3 , 23.07.2023 року підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
В обвинувальному акті зазначено, що витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 10.11.2023 року склали 3346 гривень 00 копійок, на підтвердження чого до матеріалів кримінального провадження було долучено висновок експерта від 10.11.2023 року №СЕ-19/116-23/20097-НЗПРАП.
Особи потерпілими не визнавались та цивільний позов не заявлено.
Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50, 61, 75, 76, 309 КК України, ст. 100, 124, 174, 302, 367-371, 373, 374, 376, 381-382, 395, 532 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою накладення адміністративних стягнень і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, витрачені на залучення експерта, у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 15.02.2023 року №СЕ-19/116-23/20097-НЗПРАП на суму 3346 (три тисячі триста сорок шість) гривень 00 (нуль) копійок.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2023 року, на 3 згортки з речовиною білого кольору, вилучені 07.11.2023 року в ході проведення обшуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- скасувати.
Речові докази по справі:
- спец пакет № 3846403, в якому міститься кристалічна речовина білого кольору загальною масою - 0, 852 г, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон та дифенгідрамін (димедрол), який є наркотичним засобом, психотропною речовиною, їх аналогом та прекурсором, загальний кількісний вміст метадону становить - 0,436 г у висушеному стані - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.
Суддя Приморського районного
суду м. Одеси ОСОБА_5