Справа № 521/7532/22
Провадження № 2/521/526/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді - Леонова О.С.
за участю секретаря судового засідання Трояненко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» про визнання незаконною відмови у проведенні перерахунку, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
31.05.2022 року шляхом формування документу в системі «Електронний суд» до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання незаконною відмови у проведенні перерахунку, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, в якому просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати незаконною відмову товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТАФІНАНС" у проведенні перерахунку виплачених коштів за кредитним договором № ID6065477 від 27 листопада 2021 року;
- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСТАФІНАНС" рахувати виплачені ОСОБА_2 1 300 (одну тисячу триста) гривень 00 копійок, як повернення основної суми боргу;
- зобов'язати торгову марку «Dinero» товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТАФІНАНС" надати ОСОБА_3 довідку про закриття боргу за кредитним договором № ID6065477 від 27 листопада 2021 року;
- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСТАФІНАНС" відшкодувати ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Позов обґрунтований такими обставинами.
Між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" 27 листопада 2021 року укладено договір № ID6065477 зі спеціальними умовами, відповідно до яких позивачем було отримано кредит в розмірі 1 300 (одна тисяча триста) гривень 00 копійок в термін до 17 грудня 2021 року.
Вже 17 грудня 2021 року позивачем було сплачено 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 00 копійок у якості «пролонгації кредитного договору» та ініційовано звернення до директора ТОВ «Фінансова компанія «Dinero» ОСОБА_4 про зупинення нарахування відсотків та пені у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та дати змогу оплатити суму залишку боргу 801 (вісімсот одна) грн. 00 коп., без нарахування процентів та пені відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - "Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Вже 11.01.2022 року позивачем було отримано листа від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Dinero» листа №0180 про те, що позивачем з ними договір укладено не було. В подальшому, а саме 08 квітня 2022 року позивачем було проведено оплату в розмірі 801 (вісімсот одна) гривня 00 копійок. А вже 02 травня 2022 року на його електронну адресу прийшло інформаційне повідомлення з електронної адреси info@n.dinero.ua щодо сплати боргу в розмірі 1 844 (одна тисяча вісімсот сорок чотири) гривні 00 копійок, але в інформаційному листі вказано номер договору № ID9470868. На даного листа позивачем було одразу направлено електронного листа, що 08 квітня ним було оплачено залишок боргу у розмірі 801 (вісімсот одна) гривня 00 копійок. В подальшому 05 травня 2022 року він звернувся електронним листом про надання довідки про закриття боргу. На що в неодноразовій переписці він отримав відповідь, що він винен організації 1 045 (одну тисячу сорок п'ять) гривень 00 копійок як «плату за організацію продовження у розмірі оскільки вона не підпадає під дію закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»». Зазначена переписка тривала по 30 травня 2022 року з категоричними відмовами представників організації ТОВ "Інстафінанс" провести перерахунок і списати відсотки, і завершилась категоричною відмовою надати його гарантійний лист з фіксованою сумою для врегулювання питання закриття боргу.
Отже у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме статті 14 пункту 15 про те, що Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, вважаю, що ТОВ "Інстафінанс" (так як йде мова в паспорті кредиту та спеціальних умовах) повинна виплачену суму в розмірі 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 00 копійок та 801 (вісімсот одну) гривню 00 копійок рахувати як закриття боргу в сумі 1 300 (одна тисяча триста) гривень 00 копійок.
Також, відмовою у проханнях провести перерахунок зазначених коштів та постійними телефонними дзвінками з вимаганням негайно погасити борг, представниками товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» було завдано ОСОБА_1 моральної шкоди. Завдана моральна шкода полягає в приниженні його честі та гідності як людини. Зазначене визначення гідності дає змогу зрозуміти, що надання представникам товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» було не визнано наявні у позивача документи як складові елементи цінності кожної фізичної особи, а приниження честі виникло у зв'язку з постійними відмовами здійснити перерахунок, адже ці відмови призвели до виникнення негативної соціальної оцінки з боку колег по службі та друзів, у тому, що в них склалася думка про його неспроможність довести законність керівних документів в країні та встановити справедливість. Що стосується душевних страждань, які на його думку позивачу було завдано у зв'язку з прийняттям незаконного рішення щодо відмови у проведенні перерахунку суми коштів, то ряд судів пов'язує «Душевне страждання» із вчиненням неправомірних дій щодо фізичної особи, а також заподіянням шкоди матеріальному стану, що в цілому і виникло при зазначених вище відмовах та повному ігноруванні списати суму в розмірі 1300 гривень 00 копійок. У якості моральної шкоди з товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» слід відшкодувати ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 5000 гривень 00 копійок.
Інші процесуальні дії у справі.
Згідно з вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України визначення судді щодо розгляду цієї справи було здійснено 31.05.2022 року відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, справу передано судді 01.06.2022 року.
01.06.2022 року судом направлено запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, для уточнення зареєстрованого місця проживання позивача.
16.06.2022 року на запит суду надано відповідь відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області.
Ухвалою суду від 17.06.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
22.06.2022 року заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючому судді Леонова О.С., мотивуючи її тим, що головуючим суддею невірно внесено данні до ухвали від 17.06.2022 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 23.06.2022 року заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Леонову О.С. необґрунтованим та передано заяву до автоматизованої системи документообігу суду для визначення судді, у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 28.06.2022 року у задоволенні заяви про відвід головуючому судді Леонова О.С. було відмовлено.
01.07.2022 року шляхом формування документу в системі «Електронний суд» до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла уточнена з усуненням недоліків позовна заява ОСОБА_1 про визнання незаконною відмови у проведенні перерахунку, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
01.07.2022 року шляхом формування документу в системі «Електронний суд» до Малиновського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про відстрочення судового збору. Разом з позовною заявою позивач надав суду заяву про відстрочення від сплати судового збору.
04.07.2022 року ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.11.2023 року підготовче провадження по цивільній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, відповідно до ст. 128 ЦПК України, шляхом надсилання судових ухвал та повісток на адресу місця реєстрації, відзив на позов до суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та відповідачем не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, за відсутністю заперечень позивача проти такого вирішення справи, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що майор ОСОБА_1 в період з 10.12.2016 року по 13.03.2017 рік безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, що підтверджується копією довідки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського Міноборони України № 182/4/198/2/1573 від 17.12.2021 року.
27 листопада 2021 року між Торговою маркою «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 , зі згоди ОСОБА_1 з умовами Договору кредитної лінії на умовах короткострокового кредиту, було укладено договір кредитної лінії № ID6065477. За умовами якого ОСОБА_1 відкрито кредитну лінію з відповідним кредитним лімітом 1300,00 гривень, процентна ставка в день - 2,05%, потенціальний кредитний ліміт 20000,00 гривень, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 33902,22%. з датою повного погашення кредитних зобов'язань 17.12.2021 року. Штраф, якщо є 50%.
17 грудня 2021 року позивачем було сплачено 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 00 копійок у якості «пролонгації кредитного договору» та ініційовано звернення до директора ТОВ «Фінансова компанія «Dinero» ОСОБА_4 про зупинення нарахування відсотків та пені у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та дати змогу оплатити суму залишку боргу 801 (вісімсот одна) грн. 00 коп., без нарахування процентів та пені відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - "Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Вже 11.01.2022 року позивачем було отримано листа від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Dinero» листа №0180 про те, що позивачем з ними договір укладено не було. В подальшому, а саме 08 квітня 2022 року позивачем було проведено оплату в розмірі 801 (вісімсот одна) гривня 00 копійок. А вже 02 травня 2022 року на його електронну адресу прийшло інформаційне повідомлення з електронної адреси info@n.dinero.ua щодо сплати боргу в розмірі 1 844 (одна тисяча вісімсот сорок чотири) гривні 00 копійок, але в інформаційному листі вказано номер договору № ID9470868. На даного листа позивачем було одразу направлено електронного листа, що 08 квітня ним було оплачено залишок боргу у розмірі 801 (вісімсот одна) гривня 00 копійок. В подальшому 05 травня 2022 року він звернувся електронним листом про надання довідки про закриття боргу. На що в неодноразовій переписці він отримав відповідь, що він винен організації 1 045 (одну тисячу сорок п'ять) гривень 00 копійок як «плату за організацію продовження у розмірі оскільки вона не підпадає під дію закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»». Зазначена переписка тривала по 30 травня 2022 року з категоричними відмовами представників організації ТОВ "Інстафінанс" провести перерахунок і списати відсотки, і завершилась категоричною відмовою надати його гарантійний лист з фіксованою сумою для врегулювання питання закриття боргу.
Отже у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме статті 14 пункту 15 про те, що Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, вважаю, що ТОВ "Інстафінанс" (так як йде мова в паспорті кредиту та спеціальних умовах) повинна виплачену суму в розмірі 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 00 копійок та 801 (вісімсот одну) гривню 00 копійок рахувати як закриття боргу в сумі 1 300 (одна тисяча триста) гривень 00 копійок.
Отже, із матеріалів справи вбачається, що засобами електронного зв'язку ОСОБА_1 неодноразово повідомляв відповідача про здійснення повної сплати кредитних коштів, та з проханням видати довідку про відсутність заборгованості перед відповідачем. Також ОСОБА_1 звертався із проханням не нараховувати проценти за користування кредитом.
3. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, між сторонами виникли договірні зобов'язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов'язання та договір.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 1049 Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 15) статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені пунктом 15) статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме на звільнення від штрафних санкцій та нарахування процентів за користування кредитом.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилається на здійснення ним повного погашення кредиту, що дає підстави вимагати від відповідача надання довідки щодо відсутності заборгованості.
Суд не погоджується з такими доводами позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підтвердження доводів щодо погашення кредиту в повному обсязі ОСОБА_1 надано роздруківку щодо переказу коштів з рахунку.
Порядок здійснення безготівкових розрахунків в Україні регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року № 22.
Глава 3 зазначеної Інструкції визначає обов'язкові реквізити для платіжних доручень, до яких відноситься, в тому числі, назва документа; дату складання і номер; найменування платника та отримувача, їх код та номер рахунку за наявності, призначення платежу.
Надана позивачем роздруківка щодо переказу коштів з рахунку не відповідає встановленим Інструкцією вимогам та не дає суду можливості дійти висновку про належне погашення позивачем частини кредиту в розмірі 1300 грн., так як не містить інформації щодо платника та отримувача та призначення платежу.
На підтвердження доводів щодо перерахування відповідачу 17.12.2021 року грошових коштів в суми 499 грн. та 08.04.2022 року грошових коштів в суми 801 грн. позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу.
Повернення сплачених процентів за договорами, зобов'язання за якими було виконано у повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 не зазначив реквізити свого банківського рахунку, на який Товариство могло б перерахувати кошти.
Таким чином, за відсутністю доказів щодо повернення ОСОБА_1 суми основного боргу в розмірі 1300 грн., суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконною відмову відповідача у проведенні перерахунку виплачених коштів, зобов'язання рахувати виплачені кошти, як повернення основної суми боргу, зобов'язання видати довідку про закриття боргу необґрунтованими та такими, що не підтверджені матеріалами цивільної справи.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 23 ЦК України під моральним збитком закон передбачає фізичний біль та страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, втрати немайнового характеру внаслідок душевних і фізичних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку, в тому числі із знищенням чи пошкодженням її майна, приниження ділової репутації, чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних і душевних страждань, ступеня вини особи, що заподіяла моральну шкоду, а також інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Суд відмовляє у відшкодуванні моральної шкоди, враховуючи відсутність доказів щодо незаконності дій з боку відповідача, та відсутності доказів заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди саме винними діями відповідача, а також, похідний характер вимог щодо відшкодування моральної шкоди від основних вимог щодо визнання незаконною відмову відповідача у проведенні перерахунку виплачених коштів, зобов'язання рахувати виплачені кошти, як повернення основної суми боргу, зобов'язання видати довідку про закриття боргу, в задоволенні яких судом відмовлено.
Керуючись ст. ст. 23, 525, 526, 549, 612, 629, 1050, 1054, 1167 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» про визнання незаконною відмови у проведенні перерахунку, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в апеляційному порядку в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 21.11.2023 року.
Суддя Леонов О.С.
21.11.23