Справа №521/23641/23
Номер провадження 3/521/15274/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Непорада О.М. розглянувши матеріали, які надійшли з ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 002914, 10 жовтня 2023 року близько 00 год. 20 хв., гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство (психологічне та фізичне) відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, принижував, словесно погрожував, бив по руці та головою об стіну, тягав по підлозі, шарпав.
За даним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 , було складено протокол серії ВАД № 002914 від 10.10.2023 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймав.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП характеризується зокрема вчиненням будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто підлягає обов'язковому з'ясуванню характер вчиненого насильства та його наслідки у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення.
Лише за наявності цих даних можливо зробити висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді здійснення насильства у сім'ї.
Між тим, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що обставини завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого під час провадження у цій справі не з'ясовувались, у протоколі про адміністративне правопорушення ці наслідки зазначені не були.
Наведене указує на те, що у ході провадження у цій справі особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення фактично не було встановлено події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п.17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З досліджених в судовому засіданні фабули протоколу, та наданих до протоколу доказів, не простежується факт того, що конфліктна ситуації викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Описані у протоколі події підпадають під поняття конфлікт - ситуацію, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Так, конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Крім того, з наданої до суду заяви ОСОБА_2 вбачається, що конфліктну ситуацію з ОСОБА_1 було вирішено та претензій до останнього вона не має, до поліції звернулась передчасно.
Під час розгляду встановлено, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 вчинив таку форму домашнього насильства як психологічне насильство щодо ОСОБА_2 , оскільки з протоколу та наданих доказів не вбачається які саме настали наслідки, передбачені п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відтак, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та досліджені під час судового розгляду, приходжу до висновку, що відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 245, 247, 280, 283 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом серії ВАД № 002914 від 10.10.2023 року, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя: О.М. Непорада