ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м.Дніпросправа № 280/6728/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі № 280/6728/22 (суддя Новікова І.В., справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн..
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що він є учасником бойових дій та має право на отримання разової грошової допомоги, що виплачується щорічно до 05 травня. Вказував, що у 2022 році таку допомогу відповідачем виплачено у розмірі, що визначений Постановою КМУ від 07.05.2022 №540, а саме в сумі 1 491 грн., тобто у розмірі меншому ніж встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». За позицією позивача, з урахуванням рішення Конституційного Суду від 27.02.2020 року 3-р/2020, виплаті на його користь підлягає сума у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком як то визначено статтею 12 названого Закону.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Із рішенням суду не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначив, що під час війни держава не може відмовитись повністю або частково від виконання зобов'язань перед громадянами України, які перебували і перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членам їхніх сімей.
Відповідач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 02.03.2007.
Судом встановлено та не спростовано учасниками справи, що позивачу до 5 травня за 2022 рік відповідачем була виплачена разова допомога в розмірі 1 491 грн..
Позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просив нарахувати та здійснити виплату недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Відповідач листом від 07.11.2022 повідомив позивача, що разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік нарахована позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року №540 у розмірі 1 491 грн., як учаснику бойових дій, а тому підстави для проведення перерахунку відсутні.
Не погодившись з діями відповідача щодо проведення нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі № 580/2869/22, зазначив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою №540.
За наслідками перегляду справи, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає наявними підстави для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст вказаної вище частини статті 12 Закону № 3551-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин діяла редакція ч.5 ст.12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Даним пунктом було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Натомість, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
У даному рішенні Суд дійшов висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України іншого, ніж у ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551-ХІІ, що суперечить принципу верховенства права, встановленому ст. 8 Конституції України.
Водночас, Кабінет Міністрів України постановою (“Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “;Про жертви нацистських переслідувань”) затвердив Порядок № 540.
Підпунктом 2 пункту 2 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України установлено, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема, органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Положеннями пункту 5 Порядку №540 визначено, що виплата грошової допомоги здійснюється у розмірах згідно з додатком. Ним передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах:
- особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня;
- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня;
- особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня;
- членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України - 966 гривень;
- учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли і Закон №3551-XII (ч.5 ст.12), і Постанова КМУ №540, які по-різному регламентували розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №560/8064/22 (постанова від 13.06.2023) висловлено правову позицію, суть якої полягає в тому, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону №3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, то з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Враховуючи те, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України), колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем позову.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої (правової) допомоги від 19.10.2022 (а.с. 11) та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 19.10.2010 у розмірі 2 000 грн. (а.с. 11 зворот).
Так, згідно п. 4 ч.1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Колегія суддів, дослідивши надані позивачем документи на підтвердження витрат на правову допомогу, дійшла висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом присудження на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн..
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 325, 328 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі № 280/6728/22 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. (дві тисячі гривень).
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак