ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 280/1852/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року (головуючий суддя Конишева О.В.)
в адміністративній справі №280/1852/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 27.03.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом відповідача Департаменту патрульної поліції, в якому з урахуванням уточненого позову просив (а.с. 1-5, 33-38):
- визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду,
- визнати протиправною відмову Департаменту патрульної поліції у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період березень 2021 року - березень 2023 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, оформлену листом від 16.03.2023 №4736/41/5/05 2023;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період березень 2021 року - березень 2023 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення за період березень 2021 року - березень 2023 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції на посаді інспектора взводу, відповідно до своєї посадової інструкції займає посаду, на якій забезпечує під час несення служби правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків має безпосередній контакт з населенням. У відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 позивачу не здійснено нарахування та виплату додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.03.2021 по 31.03.2023, тому просить позов задовольнити. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що спірна у цій справі доплата поліцейським не носить регулярного (постійного) характеру, а виплачується лише окремо визначеним категоріям поліцейських на підставі прийнятих керівником наказів (з переліком працівників), а виплати та їх розміри залежать від наявності бюджетного фінансування. Тобто, встановлення спірної доплати до грошового забезпечення конкретно визначених керівником поліцейським належить до дискреційних повноважень, і відповідно, адміністративний суд повинен розуміти, що дискреція відповідача у даному випадку є необхідною та безальтернативною юридичною конструкцією для управлінської діяльності адміністративного органу, завдяки якій вирішуються важливі завдання, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби правозастосування положень постанов Кабінету Міністрів України № 211, №342, №375 та Порядку №485.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує про наявність у позивача права на таку доплату у вказаний період. Зазначає, що відповідачем не спростовано наявності права позивача на такі доплати, посилання відповідача на відсутність фінансування для здійснення відповідних доплат є неприйнятним, оскільки відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , з 02.09.2019 проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП, а з 13.06.2022 на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №3 управління патрульної поліції е Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, звання лейтенант поліції.
Згідно з відомостями про грошове забезпечення за період з березня 2021 року по січень 2023 року позивачу була виплачена додаткова доплата на період дії карантину - в липні 2021 року у розмірі 9 655,15 грн.
Згідно з роз'ясненням, наданим листом від 01.03.2023 №247аз/41/5/05-2023 Департаментом патрульної поліції, вказана сума, виплачена позивачу в липні 2021 року, була виплачена за січень та лютий 2021 року.
28.02.2023 позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив нарахувати та виплатити йому доплату до грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по дату розгляду даного рапорту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом СОVID-19, та протягом 30 днів з дня його відміни».
Відповідач листом від 16.03.2023 №4736/41/5/05-2023 повідомив позивача, що бюджетні асигнування для виплати додаткової доплати за Програмою 1007070 з березня 2021 року до лютого 2023 року не виділялись, накази Департаменту патрульної поліції не видавались, підстави для нарахування та здійснення такої доплати з 01.03.2021 до 28.02.2023 відсутні.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати даних доплат до грошового забезпечення поліцейського за період з березня 2021 по березень 2023 року.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», Постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у справі врегульовано нормами Конституції України, нормами Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII.
Відповідно до ч.1,2 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із наступними змінами) (Постанова №211) установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений КМ України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема, поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Відповідно до п.2 Постанови №342, визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (Постанова №375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Так, пунктом 1, 2 Постанови №375 визначено, що на період дії карантину, встановленого Постановою №211 та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах; встановлення доплати, визначеної п. 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 % заробітної плати (грошового забезпечення).
Відповідно до п. 4-5 Постанови №375 перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику; персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади; доплати, визначені п. 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2», у відомчих закладах охорони здоров'я затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (Порядок №485).
Пунктом 1 Порядку №485 передбачено, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).
Відповідно до п.2 Порядку №485, головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, та, зокрема, Національна поліція (далі - органи системи МВС).
Абзацами 1, 2 п.4 Порядку №485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для доплати до грошового забезпечення, в тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання п.4 Постанови №375 Міністерство внутрішніх справ видало наказ «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину» від 03.06.2020 №431, яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити
встановлення на період дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 % заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1);
виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2);
нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3);
персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Відтак, підставою для отримання доплати відповідно до Постанови №375 є сукупність таких умов:
1) особа є поліцейським;
2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Тобто вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем в липні 2021року нараховано позивачу та виплачено в розмірі 9 655,15грн. додаткову доплату на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS CoV-2, (а.с. 14, 56).
При цьому, з березня по червень та з серпня по грудень 2021 року додаткова доплата на період дії карантину у Відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 визначена з показником « 0» (а.с. 14, 56).
Також матеріалами справи підтверджується, що за період з січня 2022 по березень 2023 додаткова доплата на період дії карантину у Відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 не зазначена.
Водночас право поліцейського на додаткову доплату на період дії карантину визначено Постановою Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивачем не зазначені поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду за період до 19 жовтня 2022 (т.т. з березня 2021 по 19 жовтня 2022).
Так, в силу частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже строк звернення до адміністративного суду може бути встановлено іншими законами, зокрема щодо реалізації трудових прав, строк встановлюється Кодексом Законів України про працю.
Так, статтею 233 КЗУПП (строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
При цьому, в частині 2 ст.233 КЗУПП зазначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Зазначена редакція вказаної статті діє з 19.07.2022 року у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-IX.
Таким чином строк звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом обмежується 19.10.2022 року (т.т. 19.10.2022 року це крайня дата, яка встановлює, що подібні спори можуть розглядатися без обмеження строком).
Натомість до адміністративного суду позивач звернувся 27.03.2023.
Виходячи з того, що позивач оскаржує відмову відповідача, яка оформлена листом від 16.03.2023 року №4736/41/5/05-2023 (а.с. 25), а також просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову доплату до грошового забезпечення на період дії карантину (що є триваючими правовідносинами), то 3-місячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом обмежується датою 16.12.2022 року.
Тобто позовні вимоги за період до 16.12.2022 року (т.т. з березня 2021 по 15.12.2022 року) слід залишити без розгляду.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що будь яких доказів про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду матеріали справи не містять.
Водночас, наслідком пропуску строку звернення до суду є завишення позову без розгляду (ст. 123 КАС України).
Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та норми прави та припустився помилкового висновку про можливість розгляду даної справи по суті за період з березня 2021 по 15.12.2022 (включно).
На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз зазначених обставин справи дає підстави для висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині вимог за період з березня 2021 по 15.12.2022 року та залишення позову без розгляду за цей період.
В силу ч.4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Матеріали справи містять в уточненому позові вимогу позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять, при цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач був обізнаний про можливе порушення його прав, однак до суду своєчасно не звернувся.
Суд першої інстанції ухвалою про відкриття провадження від 20.04.2023 року (а.с. 39-40) визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду щодо оскарження відмови відповідача, яка оформлена листом від 16.03.2023 року №4736/41/5/05-2023 (а.с. 25).
Однак суд першої інстанції не врахував, що вимоги позивача стосуються також періоду, який виходить за межі встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Статтею 8 КАС України передбачена рівність всіх учасників процесу перед законом і судом.
При цьому, обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання, зокрема і знання строків, встановлених законом, звернення до адміністративного суду.
Оскільки доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду (за період з березня 2021 по 15.12.2022 року) матеріали справи не містять, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що пропуск строку звернення до адміністративного суду вчинено позивачем без поважних причин, що є підставою для залишення без розгляду позовних вимог за вказаний період.
Отже, рішення суду першої інстанції в частині вимог за період з березня 2021 по 15 грудня 2022 року слід скасувати та в цій частині залишити без розгляду позовні вимоги.
Щодо позовних вимог за період з 16.12.2022 року по березень 2023 року (включно), то колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 - позивач має право на додаткову доплату до грошового забезпечення.
Так, в силу статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Зокрема, пунктом 1 Постанови №375 передбачено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 вказаної постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 % заробітної плати (грошового забезпечення).
Пунктом 5 Постанови №375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 вказаної постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно з відомостями про грошове забезпечення позивача за період з 16 грудня 2022 по березень 2023 року (включно) додаткова доплата до грошового забезпечення на період дії карантину не була нарахована та виплачена позивачу.
Водночас відповідач зазначає, що причиною ненарахування та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення є здійснення такої виплати лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Також Департамент патрульної поліції наголошує на тому, що доплата, передбачена пунктами 2 і 3 Постанови № 375, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що з метою повного та ефективного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суми доплати до грошового забезпечення за період з 16 грудня 2022 по березень 2023 (включно) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375. Водночас, відсутність бюджетних коштів не дає підстав для висновку про допущену відповідачем протиправну бездіяльність.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції.
Вищезазначене є мотивом для часткового врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.
Рішення суду першої інстанції слід скасувати, позов задовольнити частково.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 311, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року - скасувати.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Департаменту патрульної поліції, що оформлена листом від 16.03.2023 №4736/41/5/05 2023, у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 16 грудня 2022 по березень 2023 року (включно) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення за період з 16 грудня 2022 по березень 2023 року (включно) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375.
Позовні вимоги за період з березня 2021 по 15 грудня 2022 року (включно) - залишити без розгляду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 15.11.2023 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова