ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року справа № 160/1365/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року у справі №160/1365/23 (суддя Кучма К.С.) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з податку на додану вартість та пені,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1) щодо не внесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в сумі 100 822 грн. та пеню на рівні 120% облікової ставки НБУ, що дорівнює 183 219,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача наявні правові підстави для повернення з Державного бюджету України надміру сплаченої суми грошових зобов'язань податку на додану вартість. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не внесення інформації до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування про узгодженість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 100 822 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на його користь. В свою чергу оскільки, відшкодування не відбулось, позивач вважає, що набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п.200.23 ст.200 ПК України, що складає 183 219,82 грн. на рівні 120% облікової ставки НБУ.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати оскаржене рішення у даній справі, та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач зазначає, що підставою, якою позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, є те, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року у справі №804/14530/15 набрала законної сили та фактично не виконана. Разом з тим, згаданим судовим рішенням було відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, березень, квітень, травень 2015 року в сумі 100 822 грн. Тобто, фактично існував спір з тим самим предметом в рамках судової справи №804/14530/15. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, шо ефективним способом захисту, було б звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в рамках справи №804/14530/15 із заявою про зміну способу виконання рішення суду в порядку ст.378 КАС України. Також відповідач вважає, що позивач пропустив строки на звернення до суду з такими позовними вимогами, позов подано поза межами строків, визначених ст. 102 ПК України.
Позивач направив письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, просить скаргу залишити без задоволення, як необґрунтовану, а рішення суду - без змін.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі відповідач-2) своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційна скарга відповідача-2 ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року була повернута скаржнику з підстав ч.2 ст. 298, п.1 ч.4 ст. 169 КАС України.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги та скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач та його представник позивача направили до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач-2 був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, свого представника для участі в судовому засіданні не направив.
Заслухавши представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, ФОП ОСОБА_1 були подані до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкові декларації з податку на додану вартість, у складі яких були заявлені суми до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а саме:
17.02.2015 р. - декларація з податку на додану вартість за січень 2015 р., реєстраційний № 9016971496. Заявлена сума до бюджетного відшкодування склала 19 644 грн.;
17.04.2015 р. - декларація з податку на додану вартість за березень 2015 р., реєстраційний №9072278058, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань від 09.06.2015. Заявлена сума до бюджетного відшкодування склала 26 540 грн.;
19.05.2015 р. - декларація з податку на додану вартість за квітень 2015 р., реєстраційний №9100407120, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 09.06.2015 р. Заявлена сума до бюджетного відшкодування склала 37 183 грн.;
18.06.2015 р. - декларація з ПДВ за травень 2015 р., реєстраційний №9127909116. Заявлена сума до бюджетного відшкодування склала 17 455 грн.
У квітні 2015 року ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань правомірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість по декларації за січень 2015 року.
За результатами перевірки складений акт від 24.04.2015 р. №821/1703/3117206739, на підставі якого, ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015 року №0014631703.
Позивачем була подана повторна скарга до ДФС України, при розгляді якої було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання правомірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість по декларації за січень 2015 року.
За результатами повторної перевірки було складено акт від 07.09.2015р. №376/1701/3117206739, згідно із висновками якого підтверджено порушення п.198.3 ст.198 розділу V ПК України, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 безпідставно заявлене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у декларації з ПДВ за січень 2015 року в сумі 19 644 грн.
ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рiшення форми “В1” від 08.09.2015 року №0021491703 про визначення суми завищення бюджетного відшкодування за січень 2015 року у сумі 19 644 грн. та штрафні санкції у сімі 4 911 грн.
В червні 2015 року ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання правомірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість по декларації за березень 2015 року.
За результатами перевірки складений акт від 24.06.2015 р. №1398/1703/3117206739, на підставі якого, ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми “В1” від 14.07.2015 року №0018221703 про визначення суми завищення бюджетного відшкодування за березень 2015 року у сумі 26540 грн. та штрафних санкцій 6635 грн.
Також, на підставі вказаного акту перевірки ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми “В4” від 08.10.2015 року №0023381703 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року у розмірі 1 763 грн.
В липні 2015 року ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання правомірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість по декларації за квітень 2015 року.
За результатами перевірки складено акт від 28.07.2015 р. №62/04-61/3117206739, на підставі якого, ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми “В1” від 28.08.2015 року №0021021701 про визначення суми завищення бюджетного відшкодування за квітень 2015 року у сумі 37 183 грн. та штрафних санкцій 18 591,50 грн.
В серпні 2015 року ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання правомірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість по декларації за травень 2015 року.
За результатами перевірки складений акт від 31.08.2015 р. №321/1701/3117206739 та винесено податкове повідомлення-рішення форми “В1” від 17.09.2015 року №0022061701 про визначення суми завищення бюджетного відшкодування за травень 2015 року у сумі 17455 грн. та штрафних санкцій 8 727,50 грн.
Позивач оскаржив в судовому порядку податкові повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області: від 08.09.2015 року №0021491703, від 14.07.2015 року №0018221703, від 28.08.2015 року №0021021701, від 17.09.2015 року №0022061701 та заявив вимоги про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, березень, квітень, травень 2015 року в сумі 100 822 грн.
Поставною Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року у справі №804/14530/15 адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0021491703 від 08.09.2015 року про визначення суми завищення бюджетного відшкодування за січень 2015 року у сумі 19 644 грн. та штрафних санкцій 4 911 грн.;
- визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0018221703 від 14.07.2015 року про визначення суми завищення бюджетного відшкодування за березень 2015 року у сумі 26 540 грн. та штрафних санкцій 6 635 грн.;
- визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0021021701 від 28.08.2015 року про визначення суми завищення бюджетного відшкодування за квітень 2015 року у сумі 37 183 грн. та штрафних санкцій 18 591,50 грн.;
- визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0022061701 від 17.09.2015 року про визначення суми завищення бюджетного відшкодування за травень 2015 року у сумі 17 455 грн. та штрафних санкцій 8 727,50 грн.;
- в решті позовних вимог відмовлено;
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року набрала законної сили - 27.12.2016 року.
Позивач 19.07.2016 року звернувся до ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська із запитом щодо повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, березень, квітень, травень 2015 року в сумі 100 822 грн.
Листом від 04.08.2016 року ДПІ у АНД м. Дніпропетровська відмовила позивачу у такому поверненні з підстав відсутності в постанові суду від 09.11.2015 року зобов'язання щодо стягнення суми бюджетного відшкодування.
22.08.2016 року позивач повторно звернувся до ДПІ у АНД м.Дніпропетровська з вимогою про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, березень, квітень, травень 2015 року в сумі 100 822 грн.
25.07.2022 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою щодо стану розгляду заяви про повернення бюджетного відшкодування. Листом “Про надання інформації” від 28.07.2022 року відповідач повідомив, що в ІКП ФОП ОСОБА_1 , по ПДВ наявна переплата, сформована за рахунок заявленого бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з ПДВ січень 2015 року у сумі 19 644 грн., за березень 2015 року у сумі 26 540 грн., за квітень 2015 року у сумі 37 183 грн., за травень 2015 року у сумі 17 455 грн.. Враховуючи зміни, внесені до Кодексу, починаючи з 01.04.2017 року повернення сум бюджетного відшкодування здійснюється автоматично та у хронологічному порядку надходження заяви про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не внесення інформації до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування про узгодженість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 100 822 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на його користь, звернувся до суду з даним позовом та заявив вимоги про стягнення зазначеної суми бюджетного відшкодування та пені у порядку, встановленому п.200.23 ст.200 ПК України, що складає 183 219,82 грн. на рівні 120% облікової ставки НБУ.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що контролюючим органом не надано жодних доказів внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість про здійснення відшкодування позивачу податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ в сумі 100 822 грн.. При цьому, суд вказав, що зміна порядку здійснення бюджетного відшкодування не звільняє контролюючий орган та орган казначейства від виконання обов'язків щодо повернення узгодженої суми податку на додану вартість у передбачені законодавством строки. Сума нарахованої пені на заборгованість з відшкодування ПДВ в розмірі 100 822 грн. за період з січня 2017 року по січень 2023 року включно складає 183 219,82 грн., щодо визначеного розміру пені відповідачем будь-яких заперечень суду не наведено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПК України до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.
З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, яким внесено зміни, зокрема, до статті 200 Податкового кодексу України. Вказаним законом змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно із п.200.7 ст.200 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За приписами п.п.200.7.1 п.200.7 ст.200 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.
Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.200.7.2 п.200.7 ст.200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Підпунктом 200.7.3 п.200.7 ст.200 ПК України встановлено, що дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені підпунктом 200.7.1 цього пункту, крім підпункту 5 підпункту 200.7.1 цього пункту щодо реквізитів поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Порядок надання відповідної інформації центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для її оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр) визначається Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. № 26 (далі - Порядок № 26), який набрав чинності 01 квітня 2017 року.
Вказаною постановою передбачено, що до набрання чинності Порядком, бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно із пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 01 січня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку податковий орган вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:
- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;
- суму узгодженого податковим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно із пунктом 6 Порядку, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі податкового органу на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Відповідно до п.7 Порядку №26 Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У разі, коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.
Пунктом 12 Порядку передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Таким чином, після набрання чинності Порядком, тобто з 01 квітня 2017р., контролюючий орган зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум податкового органу для перерахування на рахунки платника податку.
Згідно із п.200.17 ст.200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.
У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.200.7 ст.200 ПК України вимог, та набрання законної сили рішенням суду після процедури судового оскарження щодо підтвердження права платника податків на бюджетне відшкодування, контролюючий орган зобов'язаний на наступний робочий день після отримання відповідного рішення подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно із підпунктом “ґ” п.200.12. ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Як встановлено судом, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року у справі №804/14530/15 визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 08.09.2015 року №0021491703, від 14.07.2015 року №0018221703, від 28.08.2015 року №0021021701, від 17.09.2015 року №0022061701.
Суми бюджетного відшкодування ПДВ за періоди: січень, березень, квітень, травень 2015 року, за які подано позивачем декларації, є узгодженими і це не заперечується сторонами.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не заперечує право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування. Так, у листі “Про надання інформації” від 28.07.2022 року відповідач вказує, що в ІКП ФОП ОСОБА_1 по ПДВ наявна переплата, сформована за рахунок заявленого бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з ПДВ січень 2015 року у сумі 19 644 грн., за березень 2015 року у сумі 26 540 грн., за квітень 2015 року у сумі 37 183 грн., за травень 2015 року у сумі 17 455 грн.
Контролюючим органом не надано суду жодних доказів внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заяву позивача про відшкодування податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ в сумі 100 822 грн..
При цьому, зміна порядку здійснення бюджетного відшкодування не звільняє контролюючий орган та орган казначейства від виконання обов'язків щодо повернення узгодженої суми податку на додану вартість у передбачені законодавством строки (правова позиція Верхового Суду, викладена у постанові від 31.07.2018 року у справі № 822/3250/17).
Таким чином, є вірними висновки суду першої інстанції, що контролюючим органом не вжито жодних заходів з відшкодування з бюджету на користь позивача податку на додану вартість за деклараціями з ПДВ за січень 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, травень 2015 року, що свідчить про допущення протиправної бездіяльності. У зв'язку з цим позовні вимоги в частині визнання протиправної бездіяльності відповідача-1 щодо не внесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування підлягали задоволенню.
Згідно з пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Отже, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті не вчинення контролюючими органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.
Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.
Відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року N 2456-VI при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Також пунктом 4 “Положення про Державну казначейську службу України”, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015р. №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а також безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття “майно” у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як “майнові права”, а отже, як “майно” (див. mutatis mutandis рішення у справі “Бейелер проти Італії” від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).
ЄСПЛ у рішенні у справі “Інтерсплав проти України” від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували “справедливий баланс” між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).
Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, позивач у даній справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 100 822,00 грн. та нараховання на суму заборгованості пені в розмірі 183 219,82 грн., які охоплюються поняттям “майно” в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 12.02.2019 року у справі №826/7380/15, дійшла висновку про те, що такі способи захисту як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків. Ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податків, є стягнення з Державного бюджету України на користь суб'єкта господарювання заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Як вже зазначалося судом, відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
З огляду на вище наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що сума нарахованої пені на заборгованість з відшкодування ПДВ за період з січня 2017 року по січень 2023року складає 183 219,82 грн. Щодо розрахованої суми пені відповідачем будь-яких заперечень не наведено ні суду першої інстанції, ні в апеляційній скарзі.
Щодо строків звернення з позовом до суду.
Позивач своєчасно скористався правом на отримання бюджетного відшкодування. При цьому, після проведення перевірки були встановлені порушення та винесені податкові повідомлення-рішення, які тривалий час оскаржувались у судовому порядку.
Враховуючи триваючий характер правопорушення щодо невідшкодування податку на додану вартість та законодавчі зміни процедури бюджетного відшкодування ПДВ, строк звернення до суду з вимогами про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ позивачем не пропущений.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року у справі №160/1365/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак