Справа № 947/35342/23
Провадження № 1-кс/947/15082/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12023162480001556 від 06.11.2023 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який проходить військову службу за мобілізацією на посаді навідника ЗУ 23-2 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого.
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 289 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадження Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання сторони обвинувачення про зміну відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу з з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 780 гривень
Як вбачається з клопотання слідчого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в тому, що він 06.11.2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи біля кав'ярні, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога 25/1, помітив припаркований транспортний засіб марки «Mitsubishi colt», зеленого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 .
У цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, що спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою обернення його на свою користь і особистого збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, оглянув зазначений транспортний засіб та виявив, що автомобіль зачинений. Надалі за допомогою невстановленого предмету та власної фізичної сили відчинив водійські двері, і проник до салону вищевказаного автомобілю.
Продовжуючи свої злочинні дії, що спрямовані на незаконне заволодіння транспортним засобом, залучивши інших осіб, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яких попередньо ввів в оману, повідомивши, що даний транспортний засіб, належить йому, ОСОБА_5 , встановив контроль над вказаним транспортним засобом, та зник з місця вчинення злочину, штовхаючи транспортний засіб марки «Mitsubishi colt» за допомогою фізичної сили до місця свого мешкання.
Тим самим, ОСОБА_5 , незаконно заволодів транспортним засобом, вартістю 66718 гривень 92 копійок, який належить ОСОБА_7 , заподіявши матеріальну шкоду на зазначену суму.
Так, 06.11.2023 старшим слідим СВ ОРУП № 1 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 затримано ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України. 07 листопада 2023 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України повідомлено: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 \ та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який проходить військову службу за мобілізацією на посаді навідника ЗУ 23-2 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 08.11.2023 застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за винятком випадків офіційного повідомлення про необхідність евакуації відповідно до діючого законодавства строком до 30.12.2023.
Крім цього, під час обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також покладено на підозрюваного ряд обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) цілодобово не залишати місце проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
2) прибувати до старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , за адресою: м. Одеса. вул. Академіка Філатова 15А, за першою вимогою;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Крім того, підозрюваному ОСОБА_5 було роз'яснено, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, а у випадку невиконання покладених обов'язків прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст.184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш жорсткий запобіжний захід.
Так, в ході виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, останній на даний час не перебуває за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , тобто переховується від органів досудового розслідування, що підтверджується зібраними в ході розслідування матеріалів, а саме протоколом допиту свідку ОСОБА_10 яка є його цивільною жінкою, котра в ході допиту зазначила, що ОСОБА_5 за вищевказаною адресою на даний час не проживає, зв'язок з останнім в неї відсутній, та де на даний час він перебуває їй не відомо. Окрім цього, ОСОБА_5 на телефонні дзвінки слідчого не відповідає, до слідчого не прибуває, про причини свого не прибуття до слідчого нікого із співробітників чи процесуального керівництва не повідомляв.
Також, в ході проведення досудового розслідування, було допитано як свідка гр. ОСОБА_11 , яка є сусідкою цивільної жінки ОСОБА_5 , котра мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , котра зазначила в ході допиту, що останній раз вона бачила гр. ОСОБА_5 близько у вересні місяці 2023 року, та за останній час на протязі листопада 2023 року жодного разу останнього не бачила, також додала з приводу характеристики гр. ОСОБА_5 . Та зазначила, що він є неврівноваженим, дуже часто погрожував їй, іншим сусідам, а також своїй цивільній жінці ОСОБА_10 щодо вжиття заходів фізичного впливу, також ззанчила що останній дуже часто вживає спиртні напоїв.
Крім того, у період часу з 15.11.2023 по 20.11.2023 співробітниками поліції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області було відвідано за місцем мешкання ОСОБА_5 , та встановлено що останній за вказаною адресою відсутній, на телефонні дзвінки також не відповідає, про зміну свого місця проживання нікого не повідомляв, що підтвреджується рапортами оперативних співробітників ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.
Наразі, органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 порушив обраний 08.11.2023 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, не виконав покладені на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку із чим сторона обвинувачення вирішила звернутися до суду, з метою зміни останньому запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, задля виконання в повній мірі належної поведінки останнього.
В ході досудового слідства встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 :
1. Переховується від органів досудового розслідування та порушує обов'язки покладені на нього ухвалою слідчого судді, а саме відсутній за вказаним за місцем проживання.
2. Може іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню з метою уникнення справедливого покарання.
3. Може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисники та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати більш м'який запобіжний захід, що не пов'язаний із триманням під вартою, обґрунтовуючи свої доводи тим, що підозрюваний не має жодного відношення до кримінального правопорушення. Дійсний підозрюваний знаходиться в іншому місці.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами допитів свідків, потерпілого, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Щодо доводів підозрюваного про невинуватисть у вчиненні злочину, то слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Враховуючи надані прокурором матеріали кримінального провадження №12023162480001556, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Також слідчий суддя вважає за необхідне підкреслити, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
В той же час, на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми, щоб стверджувати, що ОСОБА_5 має відношення до вказаного злочину.
Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об'єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри у кримінальному провадженню за №12023162480001556 від 06.11.2023 року відносно ОСОБА_5 .
Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_12 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_5 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносять до категорії нетяжких злочинів та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі від 3 до 5 років) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Окрім цього, останній може уникати від проведення слідчих та процесуальних дій, тим самим затягувати розумні строки досудового розслідування, так як за даними Військової служби правопорядку, ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та станом на сьогодні не повернувся, що вказує його схильність до втечі. Крім того, після винесення ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 08.11.2023 застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за винятком випадків офіційного повідомлення про необхідність евакуації відповідно до діючого законодавства строком до 30.12.2023 року порушив покладенні обов'язки, що свідчить про можливі ризики його переховування.
- незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні. Наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_5 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, які викривають його, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо, так , як він є військовослужбовцем, має доступ до зброї.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на ного, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу з метою уникнення від кримінальної відповідальності,
- вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення від кримінальної відповідальності, враховуючи те, що ОСОБА_5 раніше вчиняв кримінальні правопорушення, за що отримував покарання у вигляді штрафу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема цілодобового домашнього арешту не зможуть забезпечити усунення встановлених ризиків, через те, що ОСОБА_5 зможе покинути місце проживання та територію України, здійснювати вплив на свідків.
Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв'язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді обґрунтовується розмір застави.
Слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у більш великому розмірі ніж визначено для особи підозрюваної у скоєнні не тяжкого злочину, відповідно вимог ст.183 ч.3 КПК України.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 порушив вимоги покладені ухвалою слідчого судді Київського районного суду від 08.11.2023 року, про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 214 720 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 193, 194 КПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12023162480001556 від 06.11.2023 року відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 грудня 2023 року включно.
Визначити розмір застави у сумі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_5 , слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки строком до 30 грудня 2023 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, які визначені слідчим у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1