ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 280/3329/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2023 року (головуючий суддя Сацький Р.В.)
в адміністративній справі №280/3329/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 24.05.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом відповідача Департаменту патрульної поліції, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати поліцейському взводу №2 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержанту поліції ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 01.01.2022, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 нарахувати та виплатити поліцейському взводу №2 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержанту поліції ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 01.02.2022, в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області на посаді поліцейського. Вказує, що відповідачем не в повному обсязі здійснюється нарахування та виплата грошового забезпечення, а саме не виплачена додаткова доплата до грошового забезпечення, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни». Посилаючись на Закон України "Про Національну поліцію", Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", постанову Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", Постанову № 375 просить задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2023 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 01.02.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 01.02.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що згідно з відомостями про грошове забезпечення за період з 01.01.2021 по 01.02.2022 додаткова доплата до грошового забезпечення на період дії карантину не була нарахована та виплачена позивачу. Вказав, що відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що доплата до грошового забезпечення не є постійною складовою грошового забезпечення, а при її встановленні, на підставі положень Постанови № 375, керівник встановлює сукупність таких умов для формування доплати, а саме: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Такі повноваження керівника є дискреційними. Звертає увагу на те, що доказів того, що позивач у спірний період залучався до забезпечення правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання своїх службових обов'язків мала безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину.
Позивачем подано письмові пояснення, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області на посаді поліцейського взводу № 2 роти №1 батальйону №1.
Згідно із відомостями про грошове забезпечення, ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася додаткова доплата до грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 01.01.2022, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.
Позивач вважає, що має право на отримання додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 01.02.2022 у відповідності до положень Постанови №375.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію", норми постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 01.01.2022 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015 (Постанова №988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
В силу статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 (Постанова №375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Так, пунктом 1 Постанови №375 передбачено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 вказаної постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 % заробітної плати (грошового забезпечення).
Пунктом 5 Постанови №375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 вказаної постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно з відомостями про грошове забезпечення за період з 01.01.2021 по 01.02.2022 додаткова доплата до грошового забезпечення на період дії карантину не була нарахована та виплачена позивачу.
Водночас відповідач зазначає, що причиною ненарахування та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення є здійснення такої виплати лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Також Департамент патрульної поліції наголошує на тому, що доплата, передбачена пунктами 2 і 3 Постанови № 375, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Згідно з пунктом 2 Порядку 485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція. Також Департамент патрульної поліції не є головним розпорядником бюджетних коштів в розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, де зазначено вичерпний перелік таких, відтак і не наділений бюджетними повноваженнями. Спірні суми доплати здійснюються виключно до бюджетної програми в межах бюджетних фінансувань.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50% від грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 01.02.2022 пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.
З метою повного та ефективного захисту прав позивача суд першої інстанції дійшов правильного висновку зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суми доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50% від грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 01.02.2022 пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції -залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2023року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 15.11.2023 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова