ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
20 листопада 2023 року Справа 160/29640/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 окремої танкової бригади Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_3 окремої танкової бригади Міністерства оборони України, яка полягає у нерозгляді рапорту про звільнення позивача ОСОБА_1 з військової служби, зареєстрованого за вхідним № 5460 від 01.09.2023 року, ненаданні позивачу письмової відповіді про розгляд даного рапорту про звільнення, його задоволенні чи відмови у задоволенні, та у незвільненні позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» через такі сімейні обставини або інші поважні причини, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею позивача ОСОБА_2 , 1935 року народження, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду;
- стягнути з відповідача суб'єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_3 окремої танкової бригади Міністерства оборони України, грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, яка полягає у нерозгляді рапорту про звільнення позивача ОСОБА_1 з військової служби, зареєстрованого за вхідним № 5460 від 01.09.2023 року, ненаданні позивачу письмової відповіді про розгляд даного рапорту про звільнення, його задоволенні чи відмови у задоволенні, та у незвільненні позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» через такі сімейні обставини або інші поважні причини, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею позивача ОСОБА_2 , 1935 року народження, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень військову частину НОМЕР_3 окремої танкової бригади Міністерства оборони України розглянути рапорт позивача ОСОБА_1 , зареєстрованого відповідачем за вхідним номером 5460 від 01.09.2033 року, та звільнити позивача ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» через такі сімейні обставини або інші поважні причини, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею позивача ОСОБА_2 , 1935 року народження, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень військову частину НОМЕР_3 окремої танкової бригади Міністерства оборони України про результати розгляду рапорту позивача ОСОБА_1 , про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» через такі сімейні обставини або інші поважні причини, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею позивача ОСОБА_2 , 1935 року народження, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, зареєстрованого відповідачем за вхідним номером 5460 від 01.09.2033 року, про задоволення або відмову у задоволенні рапорту, надати позивачу ОСОБА_1 письмову відповідь у паперовому вигляді.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Предметом позову є бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті рапорту про звільнення позивача ОСОБА_1 з військової служби, зареєстрованого за вхідним № 5460 від 01.09.2023.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічною службою є, зокрема, діяльність військовослужбовців.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Також, в постанові від 22 липня 2020 року у провадженні № К/9901/13509/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Інститут строків у адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Так, вимоги до звернення військовослужбовця, порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг, строки розгляду, права військовослужбовця під час розгляду заяви чи скарги, обов'язки командирів, органів військового управління щодо розгляду звернень військовослужбовців регулюються законодавством України про звернення громадян, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Оскільки законом не встановлено строків розгляду питання саме «військового рапорту», це питання має регулюватись ЗУ «Про звернення громадян».
Згідно статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
За вказаних обставин позивач довідався про порушення своїх прав стосовно розгляду рапорту від 01.09.2023 після 01.10.2023, проте, до суду позивач звернувся 13.11.2023.
Отже, позивач станом на момент звернення з позовом до суду пропустив місячний строк встановлений ч.5 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем відповідної заяви та доказів до суду не надано.
Зазначені обставини є підставою для залишення позову без руху.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду із зазначенням поважних причин для поновлення строку надавши відповідні докази.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна