ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
20 листопада 2023 року Справа №160/29776/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 25.09.2023 року протиправною;
- скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 25.09.2023 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 184 176 717,36 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
До позовної заяви долучено заяву про відстрочення сплати та зменшення судового збору.
Обґрунтовуючи подане клопотання представник позивача зазначив, що наказом від 28.02.2022 №75 «Про простій підприємства» з огляду на введений воєнний стан на Державному підприємстві «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» встановлено простій без присутності працівників на робочих містах до відміни дії даного Наказу. Окрім того, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, що спричинене скороченням виробництва ракетно-космічної продукції, яка для підприємства є профілюючою, позивач не має змоги сплатити зазначені суми судового збору, що підтверджується стрімким падінням фінансових результатів підприємства, дуже значним розміром заборгованості із виплати заробітної плати працівникам, яка відповідно до останньої фінансової звітності станом на 01.07.2023 становить 231 150 000,00 грн. Зовнішній борг підприємства 8 123 387 000,00 грн, що підтверджується даними Балансу (Звіт про фінансовий стан) за 01.07.2023. Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» є підприємством аерокосмічної галузі, включене до переліку 15 особливо важливих підприємств, які в будь-якому разі мають лишитися в державній власності, тобто, має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Наближення позивача до стійкої фінансової неплатоспроможності підтверджують дані зі Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2023 року. Так, сплата судового збору у зазначеному вище розмірі вплине на поглиблення фінансової кризи підприємства та унеможливить виплату першочергових платежів, до яких відноситься і виплати сум із заробітної плати, так як залишок грошових коштів становить 29 000,00 грн. З огляду на викладене, просив зменшити та відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Суд, розглянувши подану заяву, виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Суд наголошує, що позивачем у справі є юридична особа, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Крім того, жодних доказів щодо появи можливості сплати судового збору в майбутньому (до ухвалення судового рішення) позивачем не надано та у заяві не доведено.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення та відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривні.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду із однією вимогою майнового характеру щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (184 176 717,36 грн), проте, доказів сплати судового збору за подання даного позову до суду не надав.
З огляду на викладене, позивачу слід надати суду докази сплати судового збору у розмірі 26840 грн (2684*10 - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.
Згідно змісту позовних вимог позивач просить визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 25.09.2023 року протиправною та скасувати її.
Однак, згідно матеріалів позовної заяви, спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-554-46 від 25.09.2023 винесено Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
З огляду на викладене, суд зазначає про некоректне формулювання позовних вимог до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС.
Таким чином, позивачу слід надати до суду позовну заяву з коректним викладом змісту позовних вимог або викладом обставин, якими позивач обґрунтовує вже заявлені позовні вимоги.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року), у позовній заяві зазначаються:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Частиною шостою статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
При цьому, суд наголошує, що зазначений обов'язок щодо реєстрації електронних кабінетів в ЄСІТС встановлено для адвокатів в обов'язковому порядку з 18.10.2023.
Позовна заява подана представником позивача - адвокатом Дружиною Т.Г. засобами поштового зв'язку в паперовій формі, проте, в позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та представника позивача.
Крім того, представником позивача не дотримано вимог ч. 6 ст. 160 КАС України, в частині зазначення у позовній заяві реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України представника.
Вищевказане свідчить про недотримання позивачем вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України та є недоліком позовної заяви.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 30.10.2023 (справа №120/953/22-а), від 01.11.2023 (справа № 240/40158/21).
Таким чином, позивачу слід надати до суду позовну заяву, що відповідає вимогам ч.ч. 5, 6 ст. 160 КАС України.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно змісту ч. 1 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Позивачем у позові зазначено, що ним застосовано порядок адміністративного оскарження спірної вимоги шляхом подання скарги до ДПС України, рішення за результатами розгляду якої отримано позивачем 31.10.2023, що підтверджується відтиском штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції (вх. № 1376).
Разом з цим, суд наголошує, що позивачем відповідні докази до позовної заяви не долучено.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 160, ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про відстрочення сплати та зменшення судового збору.
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 26840 грн;
- позовної заяви з коректним викладом змісту позовних вимог або викладом обставин, якими позивач обґрунтовує вже заявлені позовні вимоги та відповідає вимогам п. 2 ч. 5, ч. 6 ст. 160 КАС України, із зазначенням відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та його представника електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача;
- копію рішення ДПС України за результатами розгляду скарги позивача від 09.10.2023 та доказів отримання його позивачем.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна