УХВАЛА
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 175/3532/17
провадження № 61-10506св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року в складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позову і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності у рахунок погашення заборгованості за договором позики та іншим вимогам.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 01 березня 2005 року у розмірі 118 400,00 грн визнано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 40,1 кв. м, житлова площа 22,2 кв. м, літ. Б сарай, літ. В убиральня, № 1 водокалонка, № 2 та № 3 огорожа; та визнано право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0813 га, кадастровий номер 1210100000:03:195:0072 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 40,1 кв. м, житлова площа 22,2 кв. м, літ. Б сарай, літ. В убиральня, № 1 водокалонка, № 2 та № 3 огорожа; та зареєструвати право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0813 га, кадастровий номер 1210100000:03:195:0072 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року скасовано. Справу направлено на розгляд за встановленою підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2019 року справа № 175/3532/17 прийнята до провадження, призначена до розгляду. Цією ж ухвалою позов ОСОБА_1 залишений без руху.
24 вересня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про прийняття до сумісного розгляду позову третьої особи, а саме: ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 , про стягнення суми грошових коштів в якості компенсації невід'ємних поліпшень у розмірі 800 344,00 грн.
01 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про забезпечення доказів шляхом витребування у відповідача ОСОБА_2 оригіналу договору позики від 01 березня 2005 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Цією ж ухвалою повернуто ОСОБА_1 заяву про забезпечення доказів, а також відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про прийняття позову третьої особи.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2021 року ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2020 року скасована, справа повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2021 року, зокрема, у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 24 вересня 2019 року про прийняття позову третьої особи, а саме: ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 , про стягнення суми грошових коштів в якості компенсації невід'ємних поліпшень у розмірі 800 344,00 грн відмовлено.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_3 про прийняття позову третьої особи, місцевий суд виходив з того, що такі вимоги можуть вирішуватися окремо самостійним позовом, крім того, прийняття такого позову є недоцільним з огляду на положення 188 ЦПК України щодо об'єднання в одне провадження позовних вимог.
Не погоджуючись з ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2021 року в частині відмови у задоволенні клопотання про прийняття позову третьої особи, ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2021 року повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала місцевого суду про прийняття позову третьої особи та об'єднання в одне провадження з первісним позовом відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
14 липня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року про повернення апеляційної скарги у цій справі.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні його клопотання про прийняття позову третьої особи є фактично ухвалою про повернення заяви заявнику, яка підлягає оскарженню відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України. Оскаржувана ухвала позбавляє заявника на апеляційне оскарження та обмежує його доступ до правосуддя, що є неприпустимим.
Рух справи у суді касаційної інстанції, позиції інших учасників справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
У серпні 2023 року справа № 175/3532/17 надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у рахунок погашення заборгованості за договором позики та іншим вимогам за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року призначити до судового розгляду на 29 листопада 2023 року колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний