УХВАЛА
17 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 585/3065/22
провадження № 61-15422 ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Роменський район електричних мереж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за нараховану вартість необлікованої електричної енергії,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2023 року позов АТ «Сумиобленерго» в особі філії «Роменський район електричних мереж» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сумиобленерго» в особі філії «Роменський район електричних мереж» заборгованість за нараховану вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 26 195,17 грн та 2 481,00 грн судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 07 липня 2023 року подав апеляційну скаргу із пропуском строку на апеляційне оскарження, який просив поновити, посилаючись на те, що у країні тяжка ситуація та воєнний стан, стан здоров'я унеможливив подання апеляційної скарги у строк. Крім того, просив звільнити від сплати судового збору як учасника бойових дій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 25 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2023 року залишено без руху, оскільки причини пропуску строку визнані неповажними та надано строк для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали від 25 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду квитанцію про сплату судового збору та заяву, в якій причиною пропуску строку на апеляційне оскарження вказав свій незадовільний стан здоров'я, воєнний стан в державі, часті повітряні тривоги, нестабільну роботу державних органів.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2023 року, на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
До Верховного Суду 25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Сумського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року, у якій просив її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанціїдля відкриття апеляційного провадження.
Доводи заявника зводяться до того, що апеляційним судом позбавлено його права на судовий захист, оскільки не взято до уваги поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. При цьому зазначає, що апеляційний суд не дослідив докази щодо стану його здоров'я після перенесених операцій, не врахував обмеження, які були впровадженні у зв'язку з карантином, тяжку ситуацію в країні, постійні повітряні тривоги, припинення електропостачання за його адресою з 25 квітня 2023 року, яке станом на день подачі касаційної скарги не відновлене.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Встановивши, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 07 липня 2023 року, апеляційний суд дійшов вірного висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2023 року.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що єдиною умовою поновлення пропущеного процесуального строку, в тому числі і строку на апеляційне оскарження, є визнання причин пропуску такого строку поважними. При цьому, поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Встановивши, що ОСОБА_1 18 січня 2023 року особисто отримав в суді рішення суду від 13 січня 2023 року,однак апеляційну скаргу на це рішення подав 07 липня 2023 року,апеляційний суд застосувавши правильно положення статті 358 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки заявник не навів поважних причин пропуску строку та не надав доказів про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі заявника, причин, які б зумовили поважність пропуску строку, встановленого частиною першою статті 354 ЦПК України.
Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд не дослідив причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відповідні докази є безпідставними та спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення, яке містить висновки по суті розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Визнаючи неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції належно обгрунтував свої висновки, вказавши, що відповідач з моменту отримання копії судового рішення і впродовж досить тривалого періоду часу без поважних на те причин жодних дій, направлених на оскарження судового рішення фактично не вчинив, відповідних доказів існування реальних та об'єктивних причин неподання апеляційної скарги суду не надав.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Поновлення процесуального строку за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як вбачається із інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень по справі № 585/3065/22, ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, особисто був присутній в судовому засіданні. Разом з тим, рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2023 рокубуло оприлюднене 20 січня 2023 року, однак ОСОБА_1 своєю процесуальною поведінкою не демонстрував готовність до розгляду справи в розумні строки, подавши апеляційну скаргу після спливу майже 6 місяців після його оприлюднення.
Суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження правильно врахував, що ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ним своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги. Наслідки такої процесуальної поведінки були передбачуваними для ОСОБА_2 .
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо таке обтяження не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не дослідив докази щодо його стану здоров'я після перенесених операцій, є необгрунтованими та спростовуються текстом ухвали Сумського апеляційного суду від 25 серпня 2023 року. При цьому, додана до касаційної скарга виписка із медичної карти стаціонарного хворого свідчить про перебування ОСОБА_2 у стаціонарі з 19 по 28 жовтня 2021 року, однак оскаржуване рішення було ухвалено 13 січня 2023 року. Надані довідки від 20 березня та 01 вересня 2023 року про перебування ОСОБА_2 на обліку із діагнозом цукровий діабед не свідчать про поважність причин пропуску строку, оскільки не підтверджують неможливість подання апеляційної скарги у визначений законом строк, враховуючи що ОСОБА_1 знав про зміст оскаржуваного рішення 18 січня 2023 року.
Колегія суддів оцінює критично посилання заявника на поважність причин пропуску процесуального строку у зв'язку із повітряними тривогами, відсутністю світла, нестабільну роботу державних органів, оскільки означені обставини не є безперервними і заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, яким чином зазначені обставини унеможливили подачу апеляційної скарги у розумний строк.
Інші доводи касаційної скарги по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору вирішенню не підлягає.
Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Роменський район електричних мереж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за нараховану вартість необлікованої електричної енергії.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович