УХВАЛА
20 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 924/793/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги керівника Рівненської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі
за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах:
1) Державного агентства лісових ресурсів України,
2) Хмельницької обласної державної адміністрації,
до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях,
2) ОСОБА_1 ,
про визнання недійсними наказу, результатів електронного аукціону, договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації та його повернення у державну власність,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Касаційного господарського суду від 25.08.2023 вперше подану касаційну скаргу керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі № 924/793/21 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржником не усунуто зазначені в ухвалі Касаційного господарського суду від 20.07.2023 недоліки касаційної скарги у визначений частиною другою статті 174 ГПК України десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.
12.09.2023 до Касаційного господарського суду вдруге надійшла касаційна скарга керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі № 924/793/21.
У вдруге надісланій 07.09.2023 касаційній скарзі заявник зазначає про чітко визначену позицію щодо незгоди з судовими рішеннями та намір їх оскарження, а також просить поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на поважність причин його пропуску з огляду на особливості роботи фінансової системи в умовах воєнного часу та переказ коштів у довший період у порівняні з мирним часом з урахуванням того, що для отримання необхідних коштів для сплати судового збору обласною прокуратурою 19.07.2023 та 28.07.2023 були направлені відповідні запити, в підтвердження чого додано відповідні докази.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 18.10.2023 вищевказана касаційна скарга була залишена без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України, надано скаржникові строк для усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення і наданням відповідних доказів на підтвердження цих підстав.
Викладені заявником у вдруге поданій касаційній скарзі доводи щодо обґрунтування причини пропуску пропущеного строку касаційного оскарження, пов'язані з необхідністю більш тривалого часу переказу коштів для сплати судового збору у воєнний час, ніж у мирний, судом визнані неповажними причинами, оскільки доказів у підтвердження наявності причинно-наслідкового зв'язку викладених доводів скаржником не подано.
Вищевказану ухвалу про залишення касаційної скарги без руху для усунення її недоліків вручено скаржнику шляхом її доставлення в електронний кабінет керівника Рівненської обласної прокуратури 19.10.2023 о 19:25, що підтверджується довідкою Касаційного господарського суду про доставку документа.
31.10.2023 до Касаційного господарського суду надійшла, надіслана поштою 27.10.2023 заява першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про поновлення строку касаційного оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі у справі № 924/793/21, яка обґрунтована тим, що під час усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги з 20.07.2023 по 31.07.2023 на рахунку Рівненської обласної прокуратури були відсутні кошти для сплати необхідної суми судового збору, тому з метою надходження додаткових коштів обласною прокуратурою направлялися листи про відкриття фінансування, в підтвердження чого додано відповідні докази.
Внаслідок вказаних обставин докази сплати судового збору за подання касаційної скарги були подані 04.08.2023 з пропуском встановленого строком для усунення вказаних недоліків.
Отже, скаржник з посиланням на практику Верховного Суду зазначає, що він добросовісно подав касаційну скаргу в передбачені строки, але допущення та усунення її недоліків з пропущенням строків через воєнний стан не може розцінюватись судом як ухилення від виконання вимог суду, а отже бути підставою для повернення скарги або визнання вказаних обставин неповажною причиною пропуску процесуального строку з урахуванням повторного звернення зі скаргою без зайвих зволікань.
Перевіривши матеріали касаційної скарги керівника Рівненської обласної прокуратури, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 складено 16.06.2023, отже з цієї дати почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вищевказану постанову було 06.07.2023, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Вперше касаційну скаргу на вказане судове рішення апеляційного суду скаржником подано 04.07.2023 в межах встановленого на його оскарження строку, однак з порушенням передбачених статтею 290 ГПК України вимог щодо подання до матеріалів касаційної скарги доказів сплати судового збору, про які було зазначено в ухвалі Касаційного господарського суду від 20.07.2023, та надано максимальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, який скаржником було порушено, внаслідок чого касаційна скарга повернута.
Крім цього, частиною третьою статті 288 ГПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Розглянувши подану заяву про поновлення строку касаційного оскарження з підстав зазначених заявником, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Слід зауважити, що можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів зазначає, що факт неналежного оформлення касаційної скарги та несвоєчасне усунення її недоліків відповідно до вимог процесуального законодавства, що зумовило її повернення, та повторне її подання поза межами встановленого строку через ці порушення не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження судових рішень, оскільки вказані обставини зумовлені не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою скаржника, залежали від організації його роботи, що не свідчить про поважність підстав поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, пов'язаних з наявністю об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зробила висновок, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може бути необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.
Отже, відсутність коштів для сплати судового збору не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Скаржником не було наведено доводів і не подано доказів, які б підтверджували причинний зв'язок з наведеними ним обставинами та відсутністю можливості звернутися з касаційною скаргою у передбачений строк, а відтак поважність причин пропуску цього строку.
З викладеного колегія суддів робить висновок, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути для звернення з касаційною скаргою, а тому визнає викладені скаржником підстави неповажними.
З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
У відповідності до абзацу 3 частини третьої статті 292 ГПК України колегія суддів суду касаційної інстанції розглянула заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі у справі № 924/793/21 та вважає викладені в його обґрунтування підстави такими, що не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Виходячи з викладеного, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі у справі № 924/793/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 293 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі у справі № 924/793/21.
2. Направити керівнику Рівненської обласної прокуратури копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом із доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ