УХВАЛА
22 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 916/3507/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 (колегія суддів: Ярош А. І., Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) та рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 (суддя в Гут С. Ф.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Одеської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Державного підприємства "Кулиндорівський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Оперативне командування Південь; 2) Одеська обласна військова адміністрація, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії Одеська залізниця, про стягнення 2 162 523,36 грн,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ") в особі Одеської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Кулиндорівський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України 2 162 523,36 грн заборгованості, з яких 1 838 765,17 грн загальної вартості наданих послуг, 108 473,19 грн штрафних санкцій та 215 285,00 грн інфляційних втрат.
08.06.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023, повний текст якої складений 19.10.2023, про відмову в позові.
08.11.2023 ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" визначило підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, у разі подання касаційної скарги на цій підставі скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.
У постанові від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19 Верховний Суд наголосив на тому, що під час касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Натомість обґрунтовуючи визначену ним підставу касаційного оскарження, скаржник послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте не зазначив щодо якої саме конкретної норми права такий висновок відсутній, не обґрунтував у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
З огляду на зазначене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Окрім цього, згідно з пунктом 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, у касаційній скарзі, поданій до суду у паперовій формі, не зазначено про наявність або відсутність у скаржника електронного кабінету.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, касаційна скарга ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржникові строку для усунення цих недоліків шляхом подання суду письмових обґрунтувань підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, з урахуванням наведеного в цій ухвалі, а також зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд" та іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.
4. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов