ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 908/1642/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
та представників
Позивача: Губорєва Я.А.
Відповідача : Хоменко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2023
(головуючий - Дармін М.О., судді Іванов О.Г., Березкіна О.В.)
та рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2023
(суддя - Корсун В.Л.)
у справі №908/1642/22
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
про стягнення 6 395 657,93 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. У зв'язку із запланованою участю судді Кібенко О.Р. у XII Судовому форумі склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.11.2023.
Короткий зміст позовних вимог
2. Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - ПАТ «Запоріжсталь», відповідач) про стягнення 6 395 657,93 грн., а саме: 6 307 117,32 грн. плати за користування вагонами, 76 090,68 грн. - збору за зберігання вантажу та 12 449,93 грн плати за охорону вантажу.
3. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем своєчасно не було забрано порожні та завантажені вагони, які прибули на станцію призначення Запоріжжя-Ліве, на адресу одержувача ПАТ «Запоріжсталь», внаслідок чого були складені акти ф. ГУ-23 про затримку вагонів на станції призначення, на підставі яких за актами ГУ-46 нарахована плата за користування вагонами, збір за зберігання та охорону вантажу, які відповідачем не оплачені, що свідчить про неналежне виконання умов договору від 30.06.2020 № 40-00191230/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та договору від 30.09.2016 № ПР/М-16-3/1-708-НЮ/20/2016/2889 про експлуатацію залізничної під'їзної колії. Вказане стало підставою для звернення позивача до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2023, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6.307.117, 32 грн плати за користування вагонами, 76.090,68 грн збору за зберігання вантажу, 12.449,93 грн плати за охорону вантажу та судові витрати.
5. Судові рішення мотивовано тим, що позивачем доведено суду факт затримки вагонів на станції призначення Запоріжжя-Ліве, позивачем дотримано порядок дій та складено акти на засвідчення вказаних обставин, згідно з вимогами чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій від вантажу зі станції призначення, що прибув на його адресу, доказів відсутності своєї вини у затримці вагонів відповідачем не надано. Отже, суди зробили висновки, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Відповідач, зі свого боку, не довів належними доказами об'єктивної неможливості забрати вагони в період дії воєнного стану в Україні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
7. Підставами касаційного оскарження ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» визначило пункт 3 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
8. Відповідач зазначає, що судами неправильно застосовано положення ст. 119, 121 Статуту залізниць України, ст. 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пунктів 6, 12 Правил користування вагонами і контейнерами. Так, скаржник зауважує, що позивач здійснив нарахування плати за користування вагонами за час затримки вагонів без урахування вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693, з якого вбачається, що рішенням правління AT «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні» (далі - перелік), згідно з яким до часу користування вагоном (контейнером) не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції відправлення та/або прибуття. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Ці обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами і контейнерами.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених відповідачем у касаційній скарзі, та вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень у справі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
10. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.06.2020 між АТ « Українська залізниця» (в особі регіональної філії Придніпровська залізниця) (перевізник) та ПАТ «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» (Замовник) укладено договір № 40-00191230/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір перевезення) та договір від 30.09.2016 № ПР/М-16-3/1-708-НЮ/20/2016/2889 про експлуатацію залізничної під'їзної колії, яка примикає до станції 3апорiжжя- Лiве (договір - експлуатації).
11. Відповідно до п. 1.1 договору перевезення, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або у вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг i проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона Перевізника не є орендною платою.
12. Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (пункт 1.4 договору перевезення).
13. Згідно п. 2.1. договору перевезення, обов'язками замовника є:
- надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (Система планування перевезень) з проставленням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності (п. 2.1.1.);
- сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за договором, з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобовязаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг Перевізника (п. 2.1.4.);
- відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язана iз затримкою вагонів, контейнерів i вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної предоплати за кодом платника (п. 2.1.5.).
14. Згідно із п. 12.1. договору перевезення, договір діє з дня укладання, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті htt://uz-cargo.com/ та діє до його припинення.
15. Договір припиняється: у зв'язку з розірванням договору за взаємною згодою сторін, або у зв'язку з односторонньою відмовою від договору, у випадках та порядку прямо передбачених договором, або з підстав визначених законодавством (п. 12.2. договору перевезення).
16. У відповідності до п. 1 договору експлуатації (з урахуванням Протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.16), згідно iз Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів i на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станції 3апорiжжя-Лiве стрiлкою № 12 до парку А i стрілкою № 172 до парку Б i яка обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є сигнальні знаки «Межа під'їзної колії», які встановлені проти вхідного світлофора «ЧВ» парку «А» станції Запоріжжя-Ліве на відстані 71,7 м. від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора «НБ» парку «Б» станції Східна власника колії на відстані 341,5 м. від вістря пера стрілки примикання № 172.
17. Порядок передачі вагонів на під'їзну колію відповідача визначений пунктом 6 договору експлуатації, вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці: на приймально-відправні колії №№ 2-11 парку «А» станції Запоріжжя-Ліве; на сортувально-відправні колії №№ 31-36 парку «Б» станції Запоріжжя-Ліве. Здавання вагонів у технічному і комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку «А», на сортувально-відправних коліях №№ 31-36 парку «Б» станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконуються локомотивом власника колії.
18. Пунктом 14 договору експлуатації визначено, що власник колії сплачує Залізниці плату: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами i контейнерами та іншими нормативними документами; інші збори i плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниці для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передоплаті через ЄТехПД з відповідними оголошеннями ПАТ «Укрзалізниця» коефіцієнтами підвищення. Плата за користування вагонами по відомості плати форми ГУ-46, підписаними з обмовками Власником колії, стягується Залізницею з Власника колії в претензійному порядку.
19. Умовами п. 20 договору експлуатації сторони погодили, що з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами.
20. Пунктом 21 договору експлуатації визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.01.17 до 31.12.21 включно.
21. На станцію Запоріжжя-Ліве, на адресу одержувача ПАТ «Запоріжсталь», прибували вагони з вантажем та порожні вагони (як вантаж на своїх осях) за перевізними документами (накладні), а саме: № № 00985, 00973, 04746, 42035881, 46635678, 46635660, 46635637, 46635686, 45310422, 00922, 45786738, 46454021, 42792317, 46453593, 53467262, 45598661, 46603536, 34797357, 46451217, 46405403, 34836189, 197087, 197079, 46584348, 53399077, 42724757, 46441192, 46441333, 46434320, 46450110, 37484227, 46431334, 46417911, 46524955, 46667978, 34843524, 00975, 34838276, 37537164, 34811927, 34842930, 12731, 12734, 13768, 34630806, 46620696, 46615530, 53556049, 53556072, 53556080, 53556064, 53556098, 53556056, 53546263, 53546396, 53546206, 46651592, 46651584, 46651576, 46651600, 01136, 01137, 01138, 01088, 01548, 01519, 01547, 01518, 01516, 01546, 01517, 46594636, 46683744, 46675781, 46459905, 46534780, 46690103, 53546354,53546305, 46690079, 46690087, 53546289, 45201340, 46708475, 53416996, 42380659, 42380634, 45201282, 46651584, 46708434, 46635637, 45261179, 34630897, 42482067, 34630921, 34630954, 34630814, 45201357, 46708442, 45261161, 45261146, 45286754, 45286838, 45286689, 42264911, 42800599, 46594636, 45235629, 00986, 46708459, 46708467, 46708426, 12042, 42396762, 13244, 46690053, 34856849, 34847301, 34858720, 46707915, 34817411, 36983898, 12029, 00924, 12030, 34847293, 53560561, 11272, 11270, 00923, 11378, 11271, 00909, 00908, 36613362, 36588903, 32063254, 32063374, 32063204, 32063340, 32021249, 46459715, 46278750, 45231552, 45332699, 34553073, 34583419, 42824409, 34817411, 46230264, 34847301, 37039658, 14159, 14168, 46700340, 42787309, 34866442, 34875179, 46722724, 46722765, 53552709, 53556064, 46726709, 46693131, 53546388, 46616017, 53546214, 36959351, 36959070, 36959096, 36959179, 08488, 42824383, 08186, 00917, 34845149, 34885012, 34861385, 46810446, 34848853, 34856849, 34843508, 46659553, 34858738, 01029, 14478, 34857318, 34857250, 34857375, 198960, 46700142, 00562, 00469, 46477568, 37484227, 198937, 46815585, 46826384, 46678850, 46699922, 45261138, 46688560, 46688552, 198895, 198879, 199018, 14203, 46699963, 14479, 46720835, 46669891, 45523453, 45523461, 45422086, 45422144, 45310448, 42799775, 45369774, 46614129, 53546362, 53546313, 45421526, 45201183, 45201381, 45310430, 53547659, 53552717, 53552683, 13805, 42379495, 42380626, 42380642, 198929, 53562021, 46673349, 53561965, 53561957, 46696274, 53561940, 53561973, 53560496, 53554218, 46707592, 53546248, 45640372, 53546180, 46534319, 53574869, 45549003, 45422813, 45421534, 45369808, 42799767, 46519575, 46511358, 00986, 42787317, 45286861, 45261153, 45261187.
22. Вагони, які прибули на адресу ПАТ «Запоріжсталь», за переліченими накладними, і своєчасно не забирались відповідачем на під'їзну колію, у відповідності з п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, позивачем на підтвердження затримки вагонів на станції 3апорiжжя-Лiве в очікуванні подачі під вантажні операції з вини відповідача, складено акти загальної форми ГУ-23 на початок затримки/на кінець затримки: № 865 від 09.02.22 - № 882 від 10.02.22; № 885 від 11.02.22 - № 898 від 12.02.22; № 915 від 13.02.22 - № 929 від 14.02.22; № 902 від 12.02.22 - № 910 від 12.02.22; № 927 від 14.02.22 - № 943 від 15.02.22; № 953 від 15.02.22 - № 1013 від 18.02.22; № 971 від 16.02.22 - № 977 від 16.02.22; № 986 від 17.02.22 - № 995 від 17.02.22; № 997 від 17.02.22 - № 1010 від 18.02.22; № 1060 від 22.02.22 - № 1063 від 22.02.22; № 1061 від 22.02.22 - № 1064 від 22.02.22; № 1078 від 23.02.22 - № 1082 від 23.02.22; № 1168 від 01.03.22 - № 1169 від 01.03.22; № 1177 від 02.03.22 - № 1190 від 02.03.22; № 1197 від 02.03.22 - № 1198 від 03.03.22; № 1189 від 02.03.22 - № 1203 від 03.03.22; № 1207 від 03.03.22 - № 1211 від 04.03.22; № 1215 від 05.03.22 - № 1216 від 05.03.22; № 1222 від 08.03.22 - № 1231 від 11.03.22; № 1249 від 16.03.22 - № 1250 від 16.03.22; № 1256 від 23.03.22 - № 1260 від 26.03.22; № 1265 від 31.03.22 - № 1267 від 31.03.22; № 1306 від 11.04.22 - № 1307 від 11.04.22; № 1311 від 13.04.22 - № 1313 від 13.04.22; № 1335 від 17.04.22 - № 1336 від 18.04.22; № 1331 від 17.04.22 - № 1333 від 17.04.22; № 1342 від 19.04.22 - № 1344 від 20.04.22; № 1347 від 20.04.22 - № 1355 від 21.04.22; № 1349 від 21.04.22 - № 1351 від 21.04.22; № 1348 від 21.04.22 - № 1350 від 21.04.22; № 1354 від 21.04.22 - № 1356 від 22.04.22; № 1353 від 21.04.22 - № 1358 від 22.04.22; № 1361 від 23.04.22 - № 1362 від 23.04.22; № 1357 від 22.04.22 - № 1360 від 23.04.22; № 1365 від 23.04.22 - № 1371 від 24.04.22; № 1363 від 23.04.22 - № 1368 від 24.04.22; № 1375 від 25.04.22 - № 1376 від 26.04.22; № 1370 від 24.04.22 - № 1373 від 25.04.22; № 1382 від 27.04.22 - № 1390 від 28.04.22; № 1378 від 26.04.22 - № 1381 від 27.04.22; № 1392 від 28.04.22 - № 1394 від 29.04.22; № 1387 від 27.04.22 - № 1388 від 27.04.22; № 1395 від 29.04.22 - № 1396 від 29.04.22.
23. Засвідчені даними актами загальної форми обставини підтверджено обома сторонами, як представником залізниці так і представником ПАТ «Запоріжсталь». Час затримки вагонів по станційних коліях було враховано позивачем в подальшому при нарахуванні плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, збору за охорону вантажу. Так, за час перебування вагонів на під'їзних коліях відповідача була нарахована плата за користування вагонами, час перебування та сума нарахувань відображено в відомостях плати за користування вагонами, також час перебування на під'їзних коліях підтверджується пам'ятками подавання/забирання вагонами.
24. За час затримки вагонів на коліях станції, на під'їзних коліях станцією призначення на підставі актів загальної форми ГУ-23, пам'яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами по відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46, а саме: № № 21049304, 21049305, 22049311, 22049312, 22049313, 22049315, 23049316, 23049317, 23049318, 23049319, 2349320, 25049323, 25049324, 25049325, 25049326, 25049327, 25049328, 25049329, 25049330, 25049331, 25049333, 25049334, 26049342, 26049343, 26049344, 26049345, 26049346, 26049347, 26049348, 26049349, 26049350, 27049355, 27049356, 27049359, 27049360, 27049361, 27049362, 27049363, 28049364, 28049365, 28049366, 28049368, 28049369, 28049370, 28049371, 28049372, 28049376, 28049377, 28049378, 28049379, 29049383, 29049384, 29049385, 29049386, 29049387, 29049388, 29049389,29049390, 30049391, 30049392, 30049393, 30049394, 30049400, 01059401, 01059402, 01059405, 01059407, 02059412 у розмірі 6 307 117,32 грн, збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92, а саме: № № 13049041, 14049043, 25049048, 25049049, 25049050, 26049051, 29049054 у розмірі 76 090,68 грн. та збір за охорону вантажу, по накопичувальним карткам форми ФДУ-92, а саме: № № 25049048 та 26049051 у розмірі 12 449,93 грн., на загальну суму 6 395 657,93грн. з урахуванням ПДВ.
25. Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки підписано представником ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» з обмовкою: сума … оплаті не підлягає через настання обставин непереборної сили (форс-мажор), які підтверджені листом ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, про що АТ «Укрзалізниця» було повідомлено листами NN8012009773, 8012009774 від 01.03.2022.
Позиція Верховного Суду
26. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
27. Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. За змістом пункту 1 частини 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
29. Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
30 Згідно із частиною 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
31. Статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
32. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
33. У пункті 3 Статуту залізниць України передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
34. У статті 71 Статуту залізниць України визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
35. Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
36. Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
37. Відповідно пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
38. Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
39. Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами).
40. Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
41. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (пункт 13 Правил користування вагонами і контейнерами).
42. Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами).
43. Згідно із п. 8, 9 Правил зберігання вантажу, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при затримці - з моменту затримки. За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, незалежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
44. Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
45. Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства). (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.09.2020 у справі №908/1795/19).
46. Судами попередніх інстанції встановлено, що на станцію Запоріжжя - Ліве на адресу одержувача ПАТ «Запоріжсталь» прибували вагони з вантажем та порожні вагони (як вантаж на своїх осях), за перевізними документами накладними, відповідачем, отримані вагони, своєчасно не забиралися, про що складено акти загальної форми ГУ-23 на початок затримки/на кінець затримки. Час затримки вагонів по станційних коліях було враховано залізницею при нарахуванні плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, збору за охорону вантажу. За час затримки вагонів на коліях станцій, на під'їзних коліях станцією призначення на підставі актів загальної форми ГУ-23, пам'яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами по відомостях плати за користування вагонами ф.ГУ-46, збір за зберігання вантажу та збір за охорону вантажу по накопичувальний картці ф.ФДУ-92
47. Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки пiдписанi відповідачем iз зауваженнями: «сума …..оплаті не підлягає через настання обставин непереборної сили (форс-мажор), які підтверджені листом ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, про що АТ «Укрзалізниця» була повідомлена листами NN8012009773, 8012009774 від 01.03.2022».
48. Водночас, обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, передбачені статтею 121 Статуту залізниць України, відповідно до якої вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;
в) в інших випадках, передбачених Правилами.
49. Пунктом 16 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, визначено такі умови звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно із чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
50. Суди попередніх інстанцій не встановили підстав для звільнення відповідача від оспорюваних нарахувань.
51. Таким чином суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
52. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
53. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
54. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
55. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на неправильне застосування положень ст.ст. 119, 121 Статуту залізниць України, ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України, пунктів 6, 12 Правил користування вагонами і контейнерами. Так, скаржник зауважує, що позивач здійснив нарахування плати за користування вагонами за час затримки вагонів без урахування вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693, з якого вбачається, що рішенням правління AT «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено перелік, згідно з яким до часу користування вагоном (контейнером) не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції відправлення та/або прибуття. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Ці обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами і контейнерами.
56. Проаналізувавши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, що свідчить про відсутність підстав у Верховного Суду для викладення правового висновку щодо положень визначених скаржником, зважаючи на наступне.
57. Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час воєнного стану в Україні. До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
58. Зі змісту вищезазначених документів вбачається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема у випадку: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
59. Водночас у даній справі, судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що акти загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності згідно телеграмного розпорядження не складались.
60. Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 «Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан».
61. Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.
62. Однак, відповідач не довів, а суди не встановили, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години); також відповідачем не доведено, що у спірний період робота залізничних станцій та під'їзних колій відповідача, припинялась на період дії комендантської години; відповідачем не направлялось на адресу позивача будь-яких повідомлень про те, що ПАТ «Запоріжсталь» не здійснює свою роботу в нічний час (під час комендантської години), що в свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів; та пропозицій щодо внесення змін до договору в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).
63. Судами встановлено, що відповідач не надав доказів в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів на станції Запоріжжя - Ліве. При цьому, викладені у відомостях форми ГУ-46 зауваження відповідача не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
64. Також Верховний Суд враховує, що рішення правління АТ «Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.
65. З огляду на викладене, доводи скаржника стосовно здійснення вказаного нарахування за користування вагонами без урахування вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693 та про необхідність зменшення нарахованої залізницею плати за користування вагонами за час затримки вагонів в період дії комендантської години обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції.
66. Відповідно до частини 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
67. В силу приписів ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
68. Згідно із частиною другою ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
69. Положеннями ст. 121 Статуту залізниць України встановлено підстави звільнення вантажовідправника, вантажоодержувача від плати за користування вагонами і контейнерами, про які зазначено у п. 48 цієї постанови.
70. Судами встановлено, що відповідачем подано лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, відповідно до якого визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
71. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).
72. Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
73. У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
74. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
75. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не надав доказів того, що воєнний стан, введений на території України, позбавляє його можливості вести господарську діяльність та унеможливлює виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності. Нарахована позивачем та пред'явлена до стягнення плата за користуванням вагонами є основним зобов'язанням відповідача перед позивачем за надані йому послуги залізниці, та не є відповідальністю відповідача. Навпаки, судами встановлено, що в період з 24.02.2022 по 11.03.2022 відповідачем як вантажовласником здійснювалися передавальні операції, чим спростовано твердження відповідача про повне зупинення виробництва підприємства. Враховуючи викладене, посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин у вказаних вище документах не звільняє відповідача від обов'язку сплатити нараховану плату.
76. До того ж, суди встановили, що сертифікат Торгово-промислової палати України, який би підтвердив, що обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання, наданий не був.
77. При цьому, касаційний суд зазначає, що на даний час правові висновки Верховного Суду, щодо застосування положень, які зазначено скаржником в обґрунтування підстав касаційного оскарження, є сталим і послідовним, та викладеними, зокрема у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/2019/22, від 17.05.2023 у справі №904/2252/22, від 14.06.2023 у справі № 908/1198/22, від 13.09.2023 у справі № 908/1464/22 та ін., з огляду на що Суд не вбачає підстав для формулювання аналогічного, чи то відмінного правового висновку.
78. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів, вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
79. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
80. За змістом частини першої статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга).
81. Враховуючи вищенаведене, рішення та постанову судів попередніх інстанцій необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Судові витрати
82. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2023 у справі №908/1642/22 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
Г.О. Вронська