ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" листопада 2023 р. Справа № 924/874/23
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 15769,13 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Виростко А.В. - адвокат згідно ордеру
від відповідача: Остапчук О.Ю. - згідно наказу №719 від 31.10.2023
В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ВСТАНОВИВ:
16.08.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 15769,13 грн.
В обґрунтування позову посилається на приписи ст. 11 Цивільного кодексу України, статі 174 Господарського кодексу України, ст. 119 Кодексу законів про працю України, ст. 13 та ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам" від 23.11.2006 року № 1644, пункти 7, 8, 11, 12, 13 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 року № 80, пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №389 від 03.06.2013 "Про затвердження Положення про військові комісаріати", ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» №3553 від 28.05.2020р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Гладію С.В.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.08.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 18.09.2023р.
25.08.2023р. представником позивача - акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Південно - Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ на адресу суду подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 28.08.2023р. заяву представника позивача - акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Південно - Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено та призначено підготовче засідання у справі №924/874/23, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
01.09.2023р. відповідачем на адресу суду подано відзив на позов, якому останній позовні вимоги не визнає. В обґрунтування посилається на те, що 14.12.2022р. на адресу відповідача надійшов лист з додатками від ІНФОРМАЦІЯ_3 №10/4099 від 06.12.2022р. щодо виплати середнього заробітку, нарахованого військовозобов'язаному ОСОБА_1 , який проходив навчальні збори оперативного резерву другої черги з 07.09.2021р. по 06.10.2021р..
Відповідач також зазначає, що згідно поданих документів суму 15749,13 грн. включено на відшкодування роботодавцю середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони України.
Звертає увагу, що у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_1 не було можливості здійснити оплату на рахунок позивача щодо відшкодування виплати середнього заробітку, нарахованого військвозобов'язаному ОСОБА_1 .
При цьому зазначає, що 14.08.2023р. ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося з листом до начальника управління персоналу - заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України з проханням збільшити бюджетні асигнування та профінансувати ІНФОРМАЦІЯ_1 за бюджетною підпрограмою КПКВ2101020/10 «Проведення мобілізованої підготовки, підготовки резервістів», КЕКВ 2800, код видатків 040 в сумі 72712,00 грн., дана сума коштів включала суму 15749,13 грн. на відшкодування позивачу за виплату середнього заробітку військвозобов'язаному ОСОБА_1 . На підставі наведеного просить в позові відмовити.
За результатами підготовчого засідання 18.09.2023р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 10.10.2023р.
Ухвалою суду від 03.10.2023р. підготовче засідання у справі №924/874/23 перепризначено з 10.10.2023р. на 17.10.2023р.
10.10.2023р. ухвалою суду в підготовчому засіданні продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 06.11.2023р.
06.11.2023р. ухвалою суду в підготовчому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу №924/874/23 до судового розгляду по суті на 21.11.2023р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує та просить в позові відмовити.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Наказом начальника Виробничого підрозділу "Локомотивне депо Шепетівка" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" AT "Укрзалізниця" №344/ос від 17.08.2021 «Про увільнення від роботи» на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.08.2021р., повістки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 інженера першої категорії виробничого-технічного відділу увільнено від роботи з 06.09.2021 по 06.10.2021 у зв'язку з проходженням військово-лікарської комісії та призовом на навчальні збори оперативного резерву та збережено місце роботи, і середній заробіток.
Листом Виробничого підрозділу "Локомотивне депо Шепетівка" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" AT "Укрзалізниця" від 14.06.2022 за №ТЧ6-4-08/110 повідомлено військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що повторно направляє останньому для погодження та оплати рахунок №56/391 від 08.10.2021р. на суму 15769,13 грн., фактичних витрат на виплату середнього заробітку, нарахованого військовозобов'язаному ОСОБА_1 , призваному на збори з 06.09.2021р. по 06.10.2021р.
З рахунку №56/391 від 08.10.2021р. та відомості про виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори та рахунку на оплату середньої зарплати вбачається, що за період перебування на навчальних зборах з 06.09.2021 по 06.10.2021 ОСОБА_1 нараховано до виплати 12925,52 грн. заробітної плати та 22% єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2843,61 грн., всього 15769,13 грн.
Виробничим підрозділом «Локомотивне депо Шепетівка» на оплату ІНФОРМАЦІЯ_3 було передано рахунок №56/391 від 08.10.2021р. на суму 15769,13 грн.., відомість про виплату середньої плати ОСОБА_1 за період 06.09.2021 по 06.10.2021 та розрахунок оплати середньої зарплати.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми виплаченої заробітної плати (у тому числі єдиного соціального внеску) за перебування на навчальних зборах працівника позивача в розмірі 15769,13 грн., останній звернувся до суду з даною позовною заявою.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічне положення закріплено у статті 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, в тому числі, прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.
Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 9 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці.
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за громадянами України, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності.
Відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Відповідно до ч. 13 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам" від 23.11.2006 № 1644 виплата середнього заробітку військовозобов'язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, визначені Інструкцією, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 № 80 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2007 за № 269/13536.
Згідно з пунктами 7, 8 Інструкції, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 року № 1644, за військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.
Зазначені особи не підлягають звільненню з роботи з ініціативи власника або вповноваженого ним органу незалежно від підпорядкування і форм власності з дня отримання повістки про призов і до повернення, крім випадків ліквідації установи, підприємства, організації тощо, де вони працювали.
Відповідно до пунктів 11, 12, 13 Інструкції виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами (пункт 11). Підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) (пункт 12). Середній заробіток військовозобов'язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів (пункт 13 Інструкції).
За умовами пункту 4.6 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міноборони України від 11.11.2009 року № 560 (з подальшими змінами та доповненнями), командири військових частин (установ) зобов'язані під час проведення навчальних зборів організувати: видання наказу про зарахування військовозобов'язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік; внесення відповідних записів про проходження навчальних зборів у військово-облікові документи військовозобов'язаних із зазначенням тривалості і виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи), тощо.
Умовами пункту 4.7 цієї Інструкції передбачено, що обласні військові комісаріати (військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_5 ) зобов'язані після закінчення навчальних зборів відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють військовозобов'язані, призвані на навчальні збори, з виплатою середнього заробітку за весь період проведення навчальних зборів та урахуванням часу перебування у дорозі до місця проведення навчальних зборів і у зворотному напрямку, тощо.
Відповідно до пункту 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року №389, обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.
Згідно з абз. 1 ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» №3553 від 28.05.2020р., встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються. Даний закон набрав чинності 23.04.2021р.
З огляду на викладене, ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату військовозобов'язаним працівникам, які проходили військові збори, середньої заробітної плати (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату середньої заробітної плати військовозобов'язаному працівнику - ОСОБА_1 , який проходив військові збори у період з 06.09.2021 по 06.10.2021 у розмір 15769,13 грн.
Підставою для здійснення компенсації витрат підприємства є рахунок підприємства та відомість на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори.
Позивачем виконано вимоги законодавства та дотримано порядок подання до ІНФОРМАЦІЯ_3 рахунку та відомості до нього на відшкодування середньої заробітної плати, нарахованої позивачем військовозобов'язаному працівнику за період перебування на зборах з 06.09.2021 по 06.10.2021, що в свою чергу зумовлює виникнення обов'язку у відповідача для відшкодування позивачу вищевказаних витрат.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження слати спірної суми грошових коштів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 15769,13 грн. компенсації середньої заробітної плати (у тому числі єдиного соціального внеску) за перебування на навчальних зборах працівника позивача.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового бору у справі покладаються на відповідача у зв'язку із задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Південно - Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 15769,13 грн. задовольнити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Лисенка, 6 м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40081221) 15769,13 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 13 коп.) основного боргу, 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 22.11.2023р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 4 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (електронний суд)
3 - представнику позивача (адвокату Виростко А.В.) 3325017255@mail.gov.ua
4 - відповідачу (електронний суд)