ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
"22" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/5034/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
розглянувши заяву стягувача Приватного підприємства «Конекс» (21022, м. Вінниця, вул. Київська, буд. 136-Г, код ЄДРПОУ 23060192) про видачу судового наказу за вх.№5609/23 від 17.11.2023
до боржника: Фізичної особи-підприємця Федоренко Арсена Олеговича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 239122 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Конекс» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Федоренко Арсена Олеговича грошової заборгованості за договором поставки №390-ДТ від 24.05.2021 в розмірі 104 855, 65 грн. основного боргу, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу в сумі 89 156, 95 грн., інфляційних втрат в сумі 37 698,53 грн., 3 % річних за користування грошовими коштами у сумі 7 411, 71 грн., судового збору у розмірі 268, 40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником умов договору поставки №390-ДТ від 24.05.2021 щодо повної оплати поставленого товару. Також у зв'язку з порушенням боржником зобов'язань за договором, стягувачем нараховано боржнику пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.
22.11.2023 господарським судом за наслідками розгляду заяви Приватного підприємства «Конекс» видано судовий наказ за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Федоренко Арсена Олеговича грошової заборгованості за договором поставки №390-ДТ від 24.05.2021 в розмірі 104 855, 65 грн. основного боргу, інфляційних втрат в сумі 37 698,53 грн., 3 % річних за користування грошовими коштами у сумі 7 411, 71 грн., судового збору у розмірі 268, 40 грн.
Щодо вимог стягувача про видачу судового наказу про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу в сумі 89 156, 95 грн., господарський суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.
Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У п.6.3. договору поставки №390-ДТ від 24.05.2021 встановлено, що у разі прострочення виконання зобов'язань по сплаті вартості Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки, а також 1% (один відсоток) від суми боргу за кожний день прострочки платежу, що є оплатою за користування чужими грошовими коштами (в порядку ст. ст. 536, 625 ЦК України).
Згідно з розрахунком пені, який доданий до заяви, розмір нарахованої боржнику пені за період з 09.07.2021 по 14.11.2023, з 15.07.2021 по 14.11.2023, з 21.07.2021 по 14.11.2023, з 23.07.2021 по 14.11.2023, з 04.08.2021 по 14.11.2023, з 11.08.2021 по 14.11.2023, з 13.08.2021 по 14.11.2023, з 18.08.2021 по 14.11.2023, з 05.08.2021 по 14.11.2023, з 28.08.2021 по 14.11.2023, з 27.08.2021 по 14.11.2023, з 01.09.2021 по 14.11.2023 становить 89 156, 95 грн.
Водночас укладений між сторонами договір поставки №390-ДТ від 24.05.2021 не містить умов щодо пені та її предмету, а відтак вимога стягувача про стягнення з боржника пені не є грошовою заборгованістю за договором.
Щодо вимог стягувача про видачу судового наказу про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 2 000 грн., господарський суд виходить з наступного.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).
За змістом ч.ч.1-2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Господарський суд звертає увагу на положення ч.1 ст.41 ГПК України, відповідно до яких сторони є учасниками у справах позовного провадження, тоді як дана справа розглядається в порядку наказного провадження, в якому, відповідно до положень ч.2 ст. 41 ГПК України, учасниками є заявник та боржник.
Порядок розгляду справ за правилами наказного провадження визначено розділом ІІ ГПК України "Наказне провадження", який окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені заявником, та чітко визначає, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. При цьому положеннями ч.1 ст. 154 ГПК України також передбачено, що розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника та боржника.
Відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, натомість, за правилами наказного провадження боржник буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.
При цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов'язок доведення обставин, що мають значення для справи, і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ГПК України, покладається саме на сторони по справі.
Більш того, судові витрати на професійну правничу допомогу не є заборгованістю боржника за договором поставки №390-ДТ від 24.05.2021.
Частиною 1 ст. 148 ГПК України визначено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.152 ГПК України Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.152 ГПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову Приватному підприємству «Конекс» у видачі судового наказу в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Федоренко Арсена Олеговича пені в сумі 89 156, 95 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн. за заявою за вх.№5609/23 від 17.11.2023 у справі №916/5034/23.
Керуючись ст.123, 126, 152, 234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Відмовити Приватному підприємству «Конекс» у видачі судового наказу в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Федоренко Арсена Олеговича пені в сумі 89 156, 95 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн. за заявою за вх.№5609/23 від 17.11.2023 у справі №916/5034/23.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Ухвалу складено 22.11.2023р.
Суддя Г.Є. Смелянець