ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2023 Справа № 914/2449/23
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенерджітранс», смт.Іванків, Київської обл.,
до відповідача: Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «ШКЛО», смт.Шкло, Яворівського р-ну,
про: стягнення 1 190 449,85 грн.
Суддя І. Б. Козак
Секретар с/з Г.Гелеш
Представники сторін не прибули.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенерджітранс» до Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «ШКЛО» про стягнення 1 190 449,85 грн заборгованості.
Ухвалою суду від 16.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.09.2023. 24.10.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 21.11.2023.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 21.11.2023 представник позивача не прибув. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору постачання електричної енергії від 10.11.2021 не повністю оплатив вартість одержаної електроенергії за період грудень 2022, січень-березень 2023 на суму 1190449,85 грн.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
· 17856,75 грн. - сплачений судовий збір.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 21.11.2023 не з'явився, відзиву не подав. Враховуючи обмеженість процесуальних строків розгляду цієї справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 178 ГПК України, за наявними у справі доказами.
Обставини справи.
Між ТОВ ?Біоенерджітранс? ( Постачальник) та Державним підприємством ?Санаторно-курортний лікувальний центр ?ШКЛО?? (Споживач) діє договір про постачання електричної енергії споживачу від 10.11.2021 року № БЕТ-2021-031.
Відповідно до пункту 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно механізму визначення ціни електричної енергії згідно комерційної пропозиції.
Згідно з пунктом 5.4. Договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електроенергії.
Відповідно до пункту 5.5. Договору Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до пункту 5.6. Договору Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до пункту 5.7. Договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем.
Згідно з пунктом 4.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, Споживач, який купує електричну енергію відповідно до умов договору в електропостачальника, здійснює оплату за виставленим електропостачальником рахунком виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього електропостачальника в одному з уповноважених банків.
Відповідно до пункту 7.1. Договору Постачальник має право: 1) отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію.
Відповідно до пункту 13.1. Договору, Договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції і набирає чинності з моменту підписання заяви - приєднання.
У пункті 13.6. Договору зазначено, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом за зазначеними в цьому Договорі адресами.
Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
Рахунок на оплату коштів за грудень 2022 року від 31.12.2022 року № 142 на суму 279587,76 грн. (49225,00 кВт год) був спрямований Відповідачу 20.06.2023 року, отриманий ним 18.07.2023 року.
За умовами Договору та нормами ПРРЕЕ, зазначений рахунок Споживач мав оплатити у термін до 26.07.2023 року включно.
Рахунок на оплату коштів за січень 2023 року від 31.01.2023 року № 4 на суму 287034,6 грн. (50052,00 кВт год) був надісланий Відповідачу 20.06.2023 року, отриманий ним 18.07.2023 року. Зазначений рахунок Споживач мав оплатити у термін до 26.07.2023 року включно.
Рахунок на оплату коштів за лютий 2023 року від 328.02.2023 року № 10 на суму 369869,6 грн. (69003,00 кВт год) був надісланий Відповідачу 20.06.2023 року, отриманий ним 18.07.2023 року. Цей рахунок Споживач мав оплатити у термін до 26.07.2023 року включно
Рахунок на оплату коштів за березень 2023 року від 31.03.2023 року № 14 на суму 253957,89 грн. (4370,00 кВт год) був надісланий Відповідачу 20.06.2023 року, отриманий ним 18.07.2023 року.
За умовами Договору та нормами ПРРЕЕ, зазначений рахунок Споживач мав оплатити у термін до 26.07.2023 року включно.
Станом на дату винесення рішення заборгованість за Договором складає 1190449,85 грн.
Оцінка суду.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з надання послуг на підставі укладеного договору про надання послуг в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Аналогічні положення містяться і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до преамбули вказаного закону, він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема договір про постачання електричної енергії споживачу.
Частинами першою та другою статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За приписом пункту 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що відповідач не надав доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару (електроенергії), що є порушенням умов договору про постачання електричної енергії споживачу №БЕТ-2021-031 від 10.11.2021 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 190 449,85 грн за період грудень 2022-березень 2023.
Судові витрати.
Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «ШКЛО» (адреса: вул.Курортна, 1, смт.Шкло, Яворівський р-н, Львівська обл, ідентифікаційний код 32673458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенерджітранс» (адреса: вул.І.Проскури, 86, смт.Іванків, Іванківський р-н, Київська обл, 07200, ідентифікаційний код 38286732) 1190449,85 грн боргу, 17856,75 грн судового збору.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2023.
Суддя Козак І.Б.