ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.11.2023Справа № 910/10427/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Голуба Андрія Олександровича
до 1) Моторного (транспортного) страхового бюро України, 2) Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"
про зобов'язання вчинити дії
за участі представників:
від позивача: Голуб А.О.
від відповідача-1: Гусєв П.В.
від відповідача-2: не з'явився,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа-підприємець Голуб Андрій Олександрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України, в якому просив зобов'язати Моторне (транспортне) страхове бюро України розглянути заяву позивача про здійснення регламентної виплати в сумі збитку, заподіяного внаслідок ДТП, вказаної в зареєстрованому Приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" 16.07.2018 за № 712/14458 Повідомленні про подію, що може бути визнана страховою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
11.07.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.08.2023. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім".
21.09.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив: дослідити в порядку статей 75, 82 ГПК України наведені в позові та додатково одержані на запит позивача докази на користь фактичного банкрутства і неспроможності Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" виконувати свої зобов'язання; зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" передати Моторному (транспортному) страховому бюро України матеріали справи за позовом первинного кредитора про виплату страхового відшкодування від 25.07.2018 року; зобов'язати Моторне (транспортне) страхове бюро України розглянути заяву позивача про здійснення регламентної виплати в сумі збитку, заподіяного внаслідок ДТП, вказаної в зареєстрованому Приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" 16.07.2018 за № 712/14458 Повідомленні про подію, що може бути визнана страховою.
Протокольною ухвалою суду від 21.09.2023 прийнято заяву позивача про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням поданої заяви.
Під час судового засідання 21.09.2023 позивачем подано заяву про зміну статусу третьої особи Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на другого відповідача у справі із вимогами, що викладені в заяві про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 задоволено заяву фізичної особи-підприємця Голуба Андрія Олександровича про зміну статусу третьої особи. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім", змінивши його процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а також відкладено підготовче засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідач-1 наголосив на відсутності обов'язку з розгляду заяви про регламентну виплату або здійснення відшкодування шкоди за страховика, що не визнаний банкрутом та/або ліквідований.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі та подальші ухвали у справі направлені, зокрема, відповідачу-2 рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-2, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41.
Проте конверти із копіями ухвал повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачу-2 у зв'язку з відсутністю адресата.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, ухвали суду направлені за адресою місцезнаходження відповідача-2 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Таким чином, відповідач-2 мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач-2 не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
15.07.2018 учасниками дорожньо-транспортної пригоди оформлено повідомлення, згідно з яким водій транспортного засобу марки Chevrolet, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 визнав порушення Правил дорожнього руху, внаслідок недотримання яких здійснив зіткнення із транспортним засобом марки Ford, під керуванням ОСОБА_2 .
16.07.2018 потерпілий ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" із повідомленням реєстраційний № 712-14458 про подію, що може бути визнана страховою, оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки Chevrolet, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована Приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім".
Надалі, 25.07.2018 ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" із заявою про виплату страхового відшкодування щодо відшкодування шкоди, заподіяної його майну в результаті ДТП, що мала місце 15.07.2018 із вини водія транспортного засобу марки Chevrolet, д.н.з. НОМЕР_1 .
09.05.2023 між Голубом А.О. , як фізичною особою-підприємцем, (новий кредитор) та ОСОБА_3 (кредитор) укладено угоду про заміну кредитора в зобов'язанні, відповідно до пункту 1 якого до повідомлення про подію, зареєстровану Приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" 16.07.2018 за № 712-14458, кредитор подав страховику заяву про виплату страхового відшкодування (далі - заява).
Відповідно до пункту 2 угоди з підписанням цієї угоди кредитор відмовляється на користь нового кредитора та відступає, а Новий кредитор приймає таку відмову та набуває право одержання зазначеного в Заяві відшкодування від: а) страховика, що з перебуває в стані припинення; та / або б) Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке відшкодовує «шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі... недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності..." (підпункт "ґ" пункту 41.1 ст. 41 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"); з усіма належними Кредитору правами, включаючи, але не обмежуючись правами, гарантованими Законом "Про захист прав споживачів".
У пункті 3 угоди вказано, що із підписанням цієї угоди Кредитор передає Новому кредитору право вимоги та наявні у Кредитора документи, необхідні для одержання вказаного в п.1. відшкодування, та зобов'язується сприяти Новому кредитору в реалізації набутих за цією угодою прав в обраний Новим кредитором спосіб, в тому числі в судовому порядку.
Оплату прав, що набуваються за цією угодою, буде здійснено на користь Кредитора Новим кредитором за рахунок суми відшкодування, фактично одержаної в результаті реалізації набутих за Угодою прав (пункт 4 угоди).
Доказів визнання недійсною в установленому законом порядку угоди про заміну кредитора в зобов'язанні від 09.05.2023 матеріали справи не містять, відтак остання в силу закріпленої у статті 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, є дійсною.
Із матеріалів справи слідує, що позивач звертався до МТСБУ із листом щодо отримання відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним Приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім".
У відповідь Моторне (транспортне) страхове бюро України листом від 16.05.2020 № 4.2-04/13814 повідомило про відсутність підстав для виплати, оскільки 05.07.2018 Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" втратило статус асоційованого члена.
Листом від 15.05.2023 Моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило також позивача про те, що поновлення розгляду питання позивача про здійснення регламентної виплати може бути здійснено у випадку визнання Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" банкрутом; недостатності коштів та майна страховика для задоволення вимог, що буде підтверджено затвердженим господарським судом ліквідаційним балансом страховика.
Статтею 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За положеннями цієї норми МТСБУ є самоврядною організацією її засновників (членів) та гарантом відшкодування шкоди, яка має завдання, зокрема, щодо: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій; збирання необхідної інформації про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; розробка зразків страхових полісів і договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що затверджуються уповноваженим органом; надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників (частина друга статті 39 цього Закону).
Здійснення страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів може відбуватись лише за умови членства страхової компанії у МТСБУ та наявності ліцензії на її здійснення, виданої відповідно до законодавства.
Так, відповідно до статті 49.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності має право здійснювати страховик, який має ліцензію на здійснення даного виду страхування та є членом МТСБУ.
Згідно зі статтею 49.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі припинення страховиком членства в МТСБУ уповноважений орган зобов'язаний зупинити дію ліцензії.
Наявність статусу члена МТСБУ надає можливість страховій компанії як юридичній особі здійснювати страхову діяльність, яка насамперед полягає у взятті на себе відповідальності за іншу особу за спричинену шкоду за наслідками ДТП.
Страховики можуть входити до складу МТСБУ як асоційовані та повні його члени, які мають лише право на укладення договорів міжнародного страхування (стаття 50 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до статті 52.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» членство страховика в МТСБУ припиняється в разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ.
У статті 52.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виключення страховика із членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ; б) відсутність у страховика ліцензії на обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності або її анулювання; в) припинення дії договору про співпрацю між МТСБУ та страховиком - членом МТСБУ згідно із законодавством; г) виключення страховика - члена МТСБУ з Державного реєстру страховиків (перестраховиків); ґ) неплатоспроможність (банкрутство) страховика - члена МТСБУ; д) ліквідація страховика - члена МТСБУ як юридичної особи; е) наявність заборгованості страховика - члена МТСБУ з оплати перестрахувальних платежів за договорами перестрахування, укладеними відповідно до вимог МТСБУ, понад шість місяців; є) порушення страховиком - членом МТСБУ вимог законодавства, положень Статуту МТСБУ, рішень органів управління МТСБУ або договору про співпрацю з МТСБУ.
Підстави позбавлення страховика ліцензії зазначено в розділі 7 Ліцензійних умов. Серед цих підстав, зокрема, нездійснення страховиком страхової діяльності відповідно до виданої ліцензії протягом останніх 12 місяців. Анулювання ліцензії страхової компанії згідно з пунктом 1.8 Ліцензійних умов означає заборону на здійснення страхової діяльності після її анулювання.
Відтак нездійснення страховиком страхової діяльності протягом 12 місяців є підставою для позбавлення його ліцензії на здійснення страхової діяльності, а позбавлення ліцензії з інших підстав у свою чергу є підставою для припинення страхової діяльності, що в обох випадках має наслідком виключення цього страховика зі складу членів МТСБУ (підпункт «б» пункту 52.2 статті 52 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
За положеннями пунктів 52.4, 52.5 статті 52 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.
Страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов'язаний виконати свої зобов'язання згідно з укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Крім того, в абзаці третьому пункту 2.5 Положення про застосування Держфінпослуг заходів впливу (затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року № 125) прямо передбачено, що в разі призупинення або анулювання ліцензії страховика заборона на здійснення страхової діяльності не поширюється на виконання зобов'язань за вже укладеними договорами.
Таким чином, у випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/або виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов'язаний виконати всі договірні зобов'язання з відшкодування шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього.
Згідно з пунктами 20.2, 20.3 статті 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов'язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, бере на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
При цьому згідно з пунктом 7 статті 51 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі ліквідації страховика або визнання його банкрутом страховик зобов'язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Крім того, такий страховик зобов'язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій із цього виду страхування.
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що МТСБУ має зобов'язання здійснити регламентні виплати на підставі переданих до нього матеріалів усіх укладених договорів обов'язкового страхування у випадку недостатності коштів і майна страховика для здійснення страхових виплат замість страховика лише у випадку визнання його банкрутом та/або ліквідації.
Відповідно до зазначеного Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з моменту визнання судом страховика банкрутом та введення ліквідаційної процедури передбачено обов'язкові умови для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом, а саме: підтвердження факту визнання страховика банкрутом; наявність невиконаних зобов'язань страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов'язань за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Таким чином, МТСБУ відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); в інших випадках страховик зобов'язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи.
У разі початку процедури банкрутства страховика, потерпіла особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди у процедурі, передбаченій Кодексом України з питань банкрутства, та захистити своє право на відшкодування шкоди в такий спосіб.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає обов'язку МТСБУ на відшкодування шкоди замість виключеного члена у випадку виключення зі складу членів МТСБУ з інших підстав, і в цих випадках страховик повинен нести матеріальну відповідальність самостійно на загальних підставах.
Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21). Також, близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 607/5938/20.
Із матеріалів справи слідує, що на запит позивача Моторне (транспортне) страхове бюро України у листі від 16.05.2020 № 4.2-04/13814 повідомило про втрату ПрАТ «Київський страховий дім» статусу асоційованого члена МТСБУ 05.07.2018 через заборгованість до фондів МТСБУ.
Таким чином, унаслідок припинення членства ПрАТ «Київський страховий дім» у МТСБУ, обов'язок останнього зі здійснення замість такого страховика регламентних виплат відсутній.
Відтак, позивачем не доведено наявність правових підстав, з яких випливає обов'язок ПрАТ «Київський страховий дім» передати Моторному (транспортному) страховому бюро України матеріали справи про виплату страхового відшкодування за заявою від 25.07.2018, ураховуючи що асоційоване членство такого страховика в МТСБУ припинено.
Одночасно із наведеного слідує відсутність правових підстав для зобов'язання судом Моторного (транспортного) страхового бюро України розглянути заяву позивача про здійснення регламентної виплати в сумі збитку, заподіяного внаслідок ДТП, вказаної в зареєстрованому Приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" 16.07.2018 за № 712/14458 Повідомленні про подію, що може бути визнана страховою.
За положеннями частин 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Поряд із цим, як слідує з розміщеного на веб-сайті ПрАТ «Київський страховий дім» оголошення за посиланням: http://ksd.net.ua/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/177-%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E-%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8.html, загальними зборами акціонерів ПрАТ «Київський страховий дім» від 10.08.2018 прийнято рішення про припинення Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» шляхом ліквідації у добровiльному порядку за рiшенням органу Товариства, уповноваженого на це установчими документами (за рiшенням загальних зборiв акцiонерiв ПрАТ «Київський страховий дiм») (Протокол загальних зборів акціонерів № 37 від 10.08.2018). Строк та порядок заявлення кредиторами своїх вимог - 2 місяці з дня оприлюднення повідомлення про прийняте позачерговими Загальними зборами акціонерів Товариства рішення щодо ліквідації Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», шляхом подання письмових вимог за адресою реєстрації ПрАТ «Київський страховий дім» (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41) особисто або засобами поштового зв'язку.
Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (стаття 104 ЦК України).
Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Згідно із частиною восьмою статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.
За змістом положень частин третьої, четвертої статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Таким чином, відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду зазначається ліквідаційною комісією (ліквідатором) у проміжному ліквідаційному балансі.
Відповідно до повідомлення на веб-сайті ПрАТ «Київський страховий дім» за посиланням: http://ksd.net.ua/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/180-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3-%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%B2-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4-%D0%B7-10-08-2018-%D0%BF%D0%BE-10-10-2018.html, кредиторські вимоги заявлені в період з 10.08.2018 по 10.10.2018 акцептовані. Письмове підтвердження включення до реєстру кредиторів ПрАТ "Київський страховий дім" відправлене на електронну пошту, вказану кредиторами в заяві.
Щодо вимог позивача здійснити дослідження в порядку статей 75, 82 ГПК України наведених у позові та додатково одержаних на запит позивача доказів на користь фактичного банкрутства і неспроможності Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" виконувати свої зобов'язання, суд наголошує наступне.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів встановлені в Кодексі України з процедур банкрутства.
Відтак, оскільки провадження в даній справі відкрито не на підставі заяви про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", обставини, які просив встановити позивач щодо фактичного банкрутства і неспроможності вказаного страховика виконувати свої зобов'язання, неможливо встановити в межах цієї справи.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Інші доводи сторін судом ураховані, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Голуба Андрія Олександровича відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 21.11.2023 року.
Суддя К.В. Полякова