СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м. Харків Справа № 917/427/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М. , суддя Терещенко О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" (вх.№2053П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області 06.09.2023 (суддя О.О.Ореховська, повний текст рішення складено 11.09.2023) у справі №917/427/23
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ, в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування", с. Базилівщина, Машівський район, Полтавська область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт", м. Полтава,
про стягнення 125400,00грн., -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" про стягнення 125400,00 грн., з яких: 58900,00 грн. пені та 66500,00 грн. штрафу за непоставку товару згідно Договору поставки №25/11-22 від 26.01.2022.
Рішенням Господарського суду Полтавської області 06.09.2023 справі №917/427/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 125 400,00 грн., з яких: 58900,00 грн. пені та 66500,00 грн. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області 06.09.2023 справі №917/427/23 повністю та прийняти нове, яким в позові відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він не виконав свої зобов'язання по Договору в результаті обставин непереборної сили, які виникли після укладання договору в результаті обставин надзвичайного характеру.
Так, відповідач посилається, що свою діяльність по продажу та обслуговуванню автомобілів, зокрема Товару, зазначеного в договорі поставки № 25/11-22 від 26.01.2022 року він здійснює на підставі Дилерського договору про продаж та обслуговування 099/Р від 01.01.2022 року, укладеного з ТОВ "Віннер Імпорте України, ЛТД" та договору купівлі- продажу автомобілів № 099-аuto/F від 01.01.2022 року.
Посилається на те, що 20.06.2022 року за вих. 129 в адресу відповідача надійшов лист від ТОВ "Віннер Імпорте України, ЛТД", де вказано, що ТОВ "Віннер Імпорте України, ЛТД" є єдиним авторизованим імпортером та дистриб'ютером продукції "Форд Мотор Компанії" на території України та повідомлялось, що станом на теперішній час в Україні проходять активні військові дії та введено військовий стан, що унеможливлює поставку автомобілів на територію України через ризики їх пошкодження, та зазначалось про надання роз'яснень щодо термінів поставки, у разі зміни обставин.
04.10.2023 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №917/427/23 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/427/23 апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено ТОВ "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати суду належні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу.
23.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 09.10.2023. До вказаного клопотання апелянт додав належні докази надсилання копії апеляційної скарги на адресу позивача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі №917/427/23 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" на рішення господарського суду Полтавської області 06.09.2023 справі №917/427/23. Витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/427/23.
Ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" на рішення господарського суду Полтавської області 06.09.2023 справі №917/427/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено позивачу строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу.
09.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/427/23.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№14298 від 20.11.2023), в якому просив рішення Господарського суду Полтавської області 06.09.2023 справі №917/427/23 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 26 січня 2022 року між АТ "Укргазвидобування" в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" укладено договір поставки за №25/11-22 (далі - Договір).
Укладений між сторонами Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін, предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами достроково розірваний не був.
Так, відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник (відповідач) зобов'язався поставити Покупцеві (позивачу) Мототранспортні вантажні засоби (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.
Підпунктом 6.3.1 пункту 6.3 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
Згідно з пунктом 5.1 Договору строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та Графіку поставки до цього Договору.
Пунктом 3 специфікації №1 від 26.01.2022 (Додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору, встановлений строк поставки Товару до 31.08.2022.
31.08.2022 Сторонами була підписана додаткова угода №1 до Договору, за якою у зв'язку із введенням на всій території України воєнного стану (документально підтвердженими об'єктивними обставинами неможливості здійснення поставки Товару в терміни вказані в Договорі), сторони дійшли згоди змінити Додаток №3 та змінили граничний строк поставки Товару до 31.12.2022.
З урахуванням п.5.1 Договору, п.3 специфікації №1 від 26.01.2022, Графіку поставки в редакції Додаткової угоди від 31.08.2022 Сторони погодили, що Товар повинен бути поставлений позивачу до 31.12.2022.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.
Сторони п.7.9 Договору встановили, що у разі невиконання Постачальником (відповідачем) взятих на себе зобов'язань з поставки Товару у строки, зазначені у Графіку поставки Товару до даного Договору, останній сплачує Покупцю (позивачу) пеню у розмірі 0,1% від вартості із урахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.
Враховуючи, що відповідач свої договірні зобов'язання в частині дотримання строків поставки Товару не виконав, на підставі п.7.9 Договору позивачем станом на 02.03.2023 нараховано відповідачу пеню в розмірі 58900,00 грн. та штраф в розмірі 66500,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направляв на адресу відповідача претензію №008.1.13-008.1.1-3-140 від 20.01.2023. Відповідь на вказану претензію позивачем не отримана.
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача штрафних санкції за прострочення поставки товару.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання перед позивачем з постачання товару в узгоджені сторонами строки, чим порушив умови укладеного з позивачем Договору та приписи діючого законодавства, що є підставою для задоволення позовних вимог УПГГК АТ "Укргазвидобування" про стягнення з ТОВ "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" 58900,00 грн. пені та 66500,00 грн. штрафу за непоставку товару по Договору.
Судова колегія, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 ГК України).
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В апеляційній скарзі, доводи якої є ідентичними доводам відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що він не виконав свої зобов'язання по Договору в результаті обставин надзвичайного характеру, яким вони не могли запобігти.
Проте, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 627 ЦК України сторони відповідно до ст.6 цього Кодексу є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, підписуючи договір поставки №925/11-22 від 26.01.2022 відповідач був ознайомлений з умовами договору та відповідно взяв на себе зобов'язання щодо його належного виконання.
Відповідно до частини 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутністю на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутністю у боржника необхідних коштів.
Вказана норма кореспондується зі статтею 218 ГК України. Згідно частини 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
З урахуванням ст.617 ЦК України, статті 218 ГК України посилання відповідача на невиконання зобов'язань ТОВ "Віннер Імпорте Україна, ЛТД" перед ТОВ "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" не є підставою для звільнення його від відповідальності згідно пунктів 8.1, 8.2 Договору.
Як вірно вказав суд першої інстанції, умовами договору поставки №25/11-22 від 26.01.2022 Сторони (позивач та відповідач) визначили порядок застосування обставин непереборної сили (форс-мажор) та підстави для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань.
Так, відповідно п.8.1 Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Згідно п.8.2 Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Наслідком неповідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої Сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань (п.8.2 Договору).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 25.01.2022 по справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений характер). При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Отже, в будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи.
При цьому, одне лише передбачене законом віднесення воєнного стану до форс- мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання взятих зобов'язань.
Лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1, на який посилається Відповідач, не може бути доказом настання обставин форс-мажору саме для ТОВ "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт".
Крім того, 31.08.2022 між Сторонами Договору була підписана додаткова угода №1, якою Позивач та Відповідач змінили Додаток №3 до Договору №25/11-22 від 26.01.2022 Графік поставки, де встановили строк поставки Товару до 31.12.2022.
Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, тому погоджуючись продовжити строк поставки Товару до 31.12.2022 ТОВ "Дилерська Компанія "Полтава- Автосвіт" повинно було об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказані терміни.
Відповідно до п.8.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Матеріалами справи встановлено, що Додаткова угода №1 до Договору поставки була підписана 31.08.2022, коли вже на всій території України був введений воєнний стан, тому апелянт безпідставно посилається на звільнення від відповідальності за п.8.1 Договору (обставини непереборної сили).
Згідно з п.8.2 Договору Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої Сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язання.
При цьому, відповідач тільки 20.06.2022 за вих. №43 повідомив позивача про неможливість виконання своїх зобов'язань за Договором, у зв'язку з настанням, за його думкою, обставин непереборної сили.
Верховний Суд в постанові від 31.08.2022 по справі №910/15264/21 зробив акцент, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні як найшвидше. Хоча й форс- мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належного виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилатися на форс-мажор).
ТОВ "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" повідомило Позивача про настання таких обставин, як він сам зазначає 20.06.2022, тобто з порушенням строку визначеного п.8.2 Договору.
При цьому, в якості доказу настання обставин непереборної сили, апелянт посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №92024/02.0-7.1. Вказаний лист з урахуванням постанови Верховного Суду від 25.01.2022 по справі №904/3886/21 та постанови Верховного Суду від 31.08.2022 по справі №910/15264/21 не є доказом настання обставин непереборної сили.
Доводи скаржника про настання для нього обставин непереборної сили, по суті зводяться до заперечення встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи, з одночасним тлумаченням скаржником власної оцінки доказів та в цілому заперечення результату розгляду справи судом першої інстанції.
Відтак, судова колегія зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Полтавської області 06.09.2023 справі №917/427/23 без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дилерська Компанія "Полтава-Автосвіт" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області 06.09.2023 справі №917/427/23 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя М.М. Слободін
Суддя О.І. Терещенко