Ухвала від 21.11.2023 по справі 23/448-б

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"21" листопада 2023 р. Справа№ 23/448-б

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

розглянувши матеріали заяв арбітражного керуючого Куделі Марії Олександрівни про відвід судді Агрикової О.В. та судді Буравльова С.І. від розгляду справи №23/448-б за апеляційними скаргами Фонду державного майна України, Міністерства охорони здоров'я України та Київської міської прокуратури

на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.11.2021 року

(повний текст складено 23.11.2021 року)

у справі № 23/448-б (суддя Пасько М.В.)

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва

до відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Агрикової О.В. та Буравльова С.І. перебуває справа №23/448-б за апеляційними скаргами Фонду державного майна України, Міністерства охорони здоров'я України та Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2021, розгляд якої було відкладено на 22.11.2023.

16.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду (електронною поштою) від арбітражного керуючого Куделі М.О. надійшли заяви про відвід судді Агрикової О.В. та судді Буравльова С.І. від розгляду справи №23/448-б.

Заяви про відвід суддів, з посилається на п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовано порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи. А саме, арбітражний керуючий зазначає, що спори про банкрутство та спори пов'язані з банкрутством є спеціалізацією суддів, які входять до складу третьої судової палати Північного апеляційного господарського суду, водночас судді Агрикова О.В. та Буравльов С.І. не входять до складу третьої судової палати Північного апеляційного господарського суду

Оскільки заявлений у справі спір пов'язаний з процедурою банкрутства Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" та не відноситься до спеціалізації судді Агрикової О.В. та судді Буравльова С.І., визначених автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи, арбітражний керуючий Куделя М.О. просить суд апеляційної інстанції відвести суддю Агрикову О.В. та суддю Буравльова С.І. від розгляду справи №23/448-б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду у складі колегії: головуючий суддя Копитова О.С., судді Буравльов С.І., Агрикова О.В., від 20.11.2023 визнано необґрунтованим відвід арбітражного керуючого Куделі Марії Олександрівни, суддям Північного апеляційного господарського суду Агриковій О.В. та Буравльову С.І. від розгляду справи №23/448-б.

Матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою з метою розгляду заяв про відвід.

Згідно Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 заяви арбітражного керуючого Куделі Марії Олександрівни про відвід судді Агрикової О.В. та судді Буравльова С.І. від розгляду справи №23/448-б передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.

Розглянувши заяви арбітражного керуючого Куделі Марії Олександрівни про відвід судді Агрикової О.В. та судді Буравльова С.І. від розгляду справи №23/448-б, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 2, 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) ( рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п. 50).

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Зміна судді учасника колегії відбувається з дотриманням автоматизованої системи відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему з урахуванням засад документообігу суду, затверджену Рішенням Зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 (із подальшими змінами та доповненнями), про що складається відповідний протокол.

Відповідно до частини 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частинами 1-3 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Згідно з пп. 17.4 п. 17 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 5.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 (із доповненнями, внесеними рішеннями зборів суддів ПАГС від 18.04.2019, 08.07.2019, 18.07.2019 та 11.02.2021) у випадку неможливості участі судді, який не є суддею-доповідачем, у розгляді справи (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження, припинення повноважень тощо) заміна такого судді у складі визначеної автоматизованою системою колегії суддів здійснюється системою на виконання службової записки судді-доповідача (головуючого судді) у справі, що додається до матеріалів справи, за розпорядженням керівника апарату суду (уповноваженої ним особи) щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ із числа суддів постійної колегій з урахуванням резервних суддів.

У разі неможливості визначити суддю із зазначеного в абз.1 п. 5.1. Засад використання АСДС складу, суддя визначається з числа суддів відповідної судової палати з урахуванням їх спеціалізації; у разі такої неможливості - з числа всіх суддів Північного апеляційного господарського суду.

Відповідний протокол автоматизованого розподілу створюється автоматизованою системою та долучається до матеріалів справи (п. 5.2. АСДС).

Як вбачається з витягів з протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023 та протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.09.202, у зв'язку з тим, що здійснити розподіл вказаної справи між суддями третьої судової палати неможливо (всі судді, які входять до складу третьої судової палати не можуть брати участь у розгляді даної справи), здійснено автоматизований розподіл між всіма суддями Північного апеляційного господарського суду.

За вказаних обставин, Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Скрипки І.М., Михальської Ю.Б., дійшов висновку про необґрунтованість заявленого арбітражним керуючим Куделею Марією Олександрівною відводу судді Агрикової О.В. та судді Буравльова С.І. від розгляду справи №23/448-б, оскільки автоматизований розподіл судової справи №23/448-б між суддями Північного апеляційного господарського суду відбувався із дотриманням процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Керуючись частиною 1 статті 32, статтями 35, 36, 38, частиною 3 статті 39, 42, 131, 135 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим, заявлений арбітражним керуючим Куделею Марією Олександрівною відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Агрикової О.В. та Буравльова С.І. від розгляду справи №23/448-б.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська