ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 671/2518/23
Провадження № 11-сс/4820/463/23
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
головуючої-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому, в режимі відео конференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочинів,передбачених ст.263 ч.1, 296 ч.4 КК України у кримінальному провадженні №12023243200000437, внесеному до ЄРДР 09.11.2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені слідчим суддею суду першої інстанції обставини.
В провадженні СВ ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій областіперебувають матеріали кримінального провадження №12023243200000437внесені до ЄРДР 09.11.2023 року, щодо ОСОБА_6 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.296 ч.4, 263 ч.1 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що у жовтні 2023 року, точної дати досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу м. ОріхівПологівського району Запорізької області, в ході проведення бойових дій знайшов на землі гранату «РДГ-5» та ручну осколкову гранту «Ф-1», та, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно- небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, усвідомлюючи те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обігу і не можуть знаходитись у власності громадян без спеціального дозволу, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження з бойовими припасами, умисно незаконно забрав (придбав) собі гранату «РДГ-5» та ручну осколкову гранту «Ф-1». таким чином незаконно придбавши їх.
В подальшому, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на незаконне зберігання вказаних бойових припасів. З цією метою, ОСОБА_6 30.10.2023 засобами поштового зв'язку, а саме із відділення ГОВ «Нова пошта» у м. Новомиколаївка Запорізької області здійснив відправлення вище вказаних гранат на свої ім'я у відділення №2 ТОВ «Нова пошта» за адресою вул. Соборна, 7А, смт. Теофіполь Хмельницького району Хмельницької областідля подальшого зберігання.
09.11.2023, близько 08 год. ЗО хв., ОСОБА_6 отримав у відділенні №2 ТОВ «Новапошта», що за адресою вул. Соборна, 7А, смтТеофіполь Хмельницького району Хмельницької області, посилку, яка прийшла на його ім'я, вмістом якої були вказані бойові гранати «РГД-5 та «Ф-1», та, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, усвідомлюючи те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обігу і не можуть знаходитись у власності громадян без спеціального дозволу, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження з бойовими припасами, переніс вказані бойові припаси, придбані ним за вищевказаних обставин, на прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1 .
В подальшому, 09.11.2023 близько 09 год. 10 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, під приводом звернення до нього уваги, кинув на земельну ділянку гранату «РГД-5», яка в подальшому здетонувала, а іншу гранату «Ф-1» залишив на землі за вищевказаною адресою, чим вчинив кримінальне правопорушення проти громадського порядку і моральності.
09 листопада 2023 року о 09.20 год. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України.
Старший слідчий СВ ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2023 року клопотання задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбаченихст.263 ч.1, 296 ч.4 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 07.01.2024 року включно.
Визначено заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200 грн., в разі внесення якої, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ст.194 ч.5 п.1, 2, 3 КПК України.
Мотивуючи вказане рішення слідчий суддя посилається на положення ст. 177 КПК України та зазначає про обґрунтованість пред'явленої підозри, наявністьризиків переховування від органів досудового розслідування та /або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень, що виправдовує тримання під вартою, як єдиний запобіжний захід, що здатен забезпечити належне виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків та запобігти вказаним ризикам.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказане рішення захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та обрати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Свої вимоги аргументує тим, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, що стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є безпідставними, необґрунтованими та нічим не підтверджуються.
Вказує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, проживає спільно зі своїми батьками, які є особами пенсійного віку, постійно хворіють та потребують медикаментозного лікування. Крім цього, батько підозрюваного на даний час перебуває у важкому стані через онкологічне захворювання, тому потребує додаткового догляду. Вказане свідчить про сталі соціальні зв'язки ОСОБА_6 та наявність у нього в житті чинників які будуть утримувати його від подальшої протиправної поведінки і порушення процесуальних обов'язків.
Апелянт зазначає, що підозрюваний є військовослужбовцем, призваний до лав Збройних Сил України за мобілізацією, а тому у нього відсутній ризик ухилення від органів досудового розслідування.
Крім того, зауважує, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу незаконного впливу або намірів здійснити такий вплив ОСОБА_6 на інших учасників справи, оскільки свідки у цьому кримінальному провадженні встановлені та допитані слідчим з попередженням про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, що унеможливлює зміну ними своїх показів в подальшому.
Також захисник не погоджується із розміром застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку визначив слідчий суддя, оскільки слідчий суддя не в повній мірі врахував майновий та сімейний стан підозрюваного, зазначена сума є занадто великою для підозрюваного та його родини, зважаючи на те, що він проживає та утримує батьків пенсійного віку, один з яких має групу інвалідності.
Узагальнені позиції учасників апеляційного перегляду провадження.
Захисник ОСОБА_7 та підозрюваний підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Прокурор заперечував проти апеляційної скарги захисника, відстоював законність та обґрунтованість прийнятого рішення, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Мотиви суду з посиланням на норми матеріального та процесуального закону.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників апеляційного перегляду провадження, вивчивши матеріали провадження та апеляційні доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисту задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Приймаючи рішення за апеляційними доводами захисту, колегія суддів виходить з того, що обрання підозрюваному найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає тяжкості інкримінованого йому злочину та з огляду забезпечення в подальшому належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання перешкод слідству по справі.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, стан здоров'я, наявність родини, соціальних зв'язків, місця постійного проживання та роботи тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих правопорушень обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: адже зокрема підтверджується: протоколами огляду місця події від 09.11.2023 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 від 09.11.2023 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 09.11.2023 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 09.11.2023 року.
Апеляційні твердження захисту про наявність у підозрюваного постійного місця проживання, батьків, які потребують постійного догляду, та соціальних зв'язків, на думку колегії суддів, не є визначальними та такими, що давали підстави для обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Доводи захисту, зазначені в апеляційній скарзі про те, що прокурором не були доведені будь-які ризики, передбачені ст.177 КПК України, спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів виходить з того, що злочини, передбачені ст.263 ч.1, 296 ч.4 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 відповідно до ст.12 КК України є тяжкими, за які може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, отже, усвідомлюючи суворість покарання, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, з метою уникнення відбування покарання у виді позбавлення волі.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування або повторного вчинення злочинів, на що наголошував Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії».
Колегія суддів також виходить з того, що на початковому етапі слідства, ще не отримані всі свідчення можливих очевидців події, отже підозрюваний може незаконно впливати на свідків, понятих, оскільки із вказаними особами проживає в одному населеному пункті в смт. Теофіполь Хмельницького району, шляхом їх залякування, підкупу або вмовляння. Колегія суддів також вважає доведеним факт, що в поведінці підозрюваного існує ризик продовження злочинної діяльності, оскільки будучи військовослужбовцем, останній мав доступ до боєприпасів.
Апеляційні твердження захисту про достатність застосування до підозрюваного запобіжного заходу в виді особистого зобов'язання колегія суддів вважає неспроможними, оскільки наведені обставини, які в сукупності характеризують особу підозрюваного та мають враховуватися судом згідно ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу, на думку колегії суддів, не містять достатніх чинників на підтвердження того, що підозрюваний буде утримуватися від порушення процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та суду, перебуваючи на волі.
З наведених підстав колегія суддів вважає, що прокурором доведено наявність ризиків в поведінці підозрюваного, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, яким слідчий суддя дав належну правову оцінку. Застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із взяттям під варту, а саме - особистого зобов'язання, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
З урахуванням наданих матеріалів та встановленого, в ході апеляційного розгляду, колегія суддів вважає рішення суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 законним, обґрунтованим і мотивованим, обмеження його права на свободу в цьомувипадку є виправданим та необхідним.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до правильного рішення що, інший більш м'який запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам та у достатній мірі забезпечить правомірну процесуальну поведінку підозрюваного.
При розгляді клопотання слідчого зазначеним обставинам слідчим суддею було надано належної оцінки з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону та практиці Європейського суду з прав людини, на думку колегії суддів усі вони обґрунтовано покладені у висновок слідчого судді про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Апеляційні доводи захисту про зменшення розміру застави, яку слід визначити підозрюваному ОСОБА_6 , колегія суддів також вважає безпідставними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При обранні розміру застави ОСОБА_6 слідчим суддею був врахований спосіб вчинення ним кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, характер злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої можливими тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому та обґрунтовано обрав підозрюваному заставу в межах розміру, передбаченого ст.182 ч.5 п.2 КПК України.
Колегія суддів критично ставиться до доводів захисника про те, що матеріальне становище ОСОБА_6 не дозволяє йому реалізувати право на внесення застави. Під час апеляційного перегляду провадження будь-яких достовірних відомостей про джерело існування ОСОБА_6 захисник не навів.
Отже, колегія суддів вважає,що розмір застави, обраний ОСОБА_6 слідчим суддею, у даному випадку буде цілком достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та відсутності на цей час підстав для зміни чи скасування рішення слідчого судді за доводами апеляційної скарги захисника.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає,що ухвала суду є законною, обґрунтованою і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є достатніми для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст. 404,405,407 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листапада 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 по 07 січня 2024 року включно, з визначенням розміру застави 134200 грн.- залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3