ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2023 р. Справа№ 910/442/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Корсака В.А.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"
на рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2023 р.
у справі № 910/442/23 (суддя - Босий В.П.)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 50319,13 грн
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 50319,13 грн страхового відшкодування.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що на підставі страхового полісу добровільного страхування наземного транспорту № CLAU-26270 від 28.07.2022 р., внаслідок настання страхової події - пошкодження при перевезені, ним було виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Lexus NX200t, а тому нього виникло право вимоги до відповідача, як особи відповідальної за завдану шкоду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 р. відкрито провадження у справі № 910/442/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.04.2023 р. у справі № 910/442/23 відмовлено в задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування".
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У поданій апеляційній скарзі позивач посилається на те, що факт пошкодження застрахованого транспортного засобу співробітниками відповідача підтверджується копією листа Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 від 12.09.2022 р. № 60.2-19. Також позивач зазначає, що відсутність комерційного акту не свідчить про відсутність підстав для притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/442/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Корсак В.А., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/442/23.
До суду 08.05.2023 р. надійшли матеріали справи № 910/442/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/442/23 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.
До суду 22.05.2023 р. від представника Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" надійшла заява про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 р. було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" про розгляд апеляційної скарги у справі № 910/442/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
22.05.2023 р. від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування", а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України та електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (документа) на відповідні електронні адреси, а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 р. процесуальних строків на подачу всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
28.07.2022 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування» (далі - страховик) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) було укладено страховий поліс добровільного страхування наземного транспортну № CLAU-26270 (далі - договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем Lexus NX200t, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання.
13.08.2022 р. ОСОБА_1 було оформлено перевезення вантажу, автомобіля Lexus NX200t, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із станції у м. Львів до станції у м. Одеса за допомогою перевізника Акціонерного товариства «Укрзалізниця», що підтверджується копією вантажобагажної накладної № 008341 від 13.08.2022 р.
При розвантаженні вантажу у м. Одеса працівниками станції було завдано механічні пошкодження автомобілю Lexus NX200t, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до рахунку № ВПтС-0002738 від 22.08.2022 р. та рахунку № ВПтС-0003341 від 26.09.2022 р., які складені станцією технічного обслуговування - Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Пальміра», вартість відновлювального ремонту, автомобіля Lexus NX200t, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження, складає 50319,13 грн.
На підставі страхових актів № 14137 від 15.09.2022 р. та № 14300 від 27.09.2022 р. Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування» сплатило на рахунок станції технічного обслуговування - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Пальміра» страхове відшкодування у розмірі 50319,13 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2685 від 16.09.2022 р. та № 2798 від 03.10.2022 р.
06.12.2022 р. Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування» звернулось до Акціонерного товариства "Українська залізниця" з вимогою № 15/04/8/2/1290-2022 про відшкодування шкоди в розмірі 50319,13 грн.
Відповіді на вказану вимогу відповідач не надав, страхове відшкодування позивачу не сплатив.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" не здійснив виплату страхового відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Як передбчено ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до п. 22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 р. у справі № 910/6657/16, від 07.02.2018 р. у справі № 917/1651/16, а також у постановах Верховного Суду України від 09.11.2016 р. у справі № 3-1071гс16, від 28.01.2015 р. у справі № 3-210гс14.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що автомобіль Lexus NX200t, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було пошкоджено працівником Акціонерного товариства «Укрзалізниця» при його вивантаженні в місті одержання.
Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
У відповідності до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами (ч. 5 ст. 307 ГК України).
За змістом ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Як передбачено ст. 3 Статуту залізниць України, дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування i пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залiзницi несуть вiдповiдальнiсть у розмiрi фактично заподiяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних вiд них причин.
Залiзниця несе матерiальну вiдповiдальнiсть за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення вiдбулися не з її вини (ст. 127 Статуту залізниць України).
За змістом ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Враховуючи вимоги Статуту залізниць України, при виявленні пошкоджень автомобіля Lexus NX200t, реєстраційний номер НОМЕР_1 , одержувач повинен був заявити про них перевізнику, а Акціонерне товариство «Укрзалізниця» скласти відповідний комерційний акт.
Однак у матеріалах справи відсутній відповідний комерційний акт, а також відсутні докази звернення одержувача вантажу до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» із вимогою складання такого акту для засвідчення факту завдання механічних пошкоджень автомобілю Lexus NX200t, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Крім цього, у матеріалах справи відсутні інші докази на підтвердження здійснення пошкоджень саме під час вивантаження автомобіля Lexus NX200t, реєстраційний номер НОМЕР_1 , працівниками Акціонерного товариства «Укрзалізниця».
На підтвердження своїх вимог позивачем надано копію листа Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 від 12.09.2022 р. № 60.2-19, копію протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 14.08.2022 р. та пояснення від 14.08.2022 р., із змісту яких вбачається, що ОСОБА_2 звертався до правоохоронних органів саме із проханням зафіксувати факт пошкодження автомобіля Lexus NX200t, реєстраційний номер НОМЕР_1 , працівниками Акціонерного товариства «Укрзалізниця» під час вивантаження.
Проте надані позивачем вищевказані докази не свідчать про встановлення факту пошкодження автомобіля Lexus NX200t, реєстраційний номер НОМЕР_1 , працівниками Акціонерного товариства «Укрзалізниця» під час вивантаження.
Таким чином, позивач не довів спричинення відповідачем збитків позивачу, не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність складу правопорушення, на яке вказував позивач (наявність протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" 50319,13 грн страхового відшкодування є необґрунтованою, недоведеною та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2023 р. у справі № 910/442/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2023 р. у справі № 910/442/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.А. Корсак