ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 676/4691/22
Провадження № 11-кп/4820/741/23
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12022240000000055, внесене до ЄРДР 08.02.2022 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 06 листопада 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 06 листопада 2023 року клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволено.
Обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Постановлено, що ухвала діє до 04.01.2024 року.
Своє рішення суд обґрунтовував тим, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, на підставі яких було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а саме: переховування від суду; продовження злочинної діяльності. А тому з урахуванням ступеня тяжкості та суспільної небезпеки кримінальних правопорушень у яких обвинувачується ОСОБА_6 , особи обвинуваченого, та що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам визначеним у ст.177 КПК України, є необхідність у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .
В поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 06.11.2023 та постановити нову, якою обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту; у випадку продовження варти визначити помірний розмір застави.
Вказує, що обвинувачений ОСОБА_6 тримається під вартою понад півтора року.
Недоведеним є ризик незаконного впливу на свідків, про наявність якого вказує прокурор, оскільки прокурор не забезпечив допиту жодного свідка, чим штучно створює формальні підстави для тримання під вартою.
Недоведеним є ризик повторного вчинення злочину, оскільки ОСОБА_6 раніше не судимий.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, є необґрунтованою, дії обвинуваченого неправильно кваліфіковані.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 є одруженим, має двох неповнолітніх дітей, один з яких потребує негайної операції.
Судом безпідставно з формальних підстав не визначено розмір застави.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Суд з врахуванням обставин провадження, при відсутності підстав для обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, який не пов'язаний з триманням під вартою, обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна; один із злочинів вчинений за попередньою змовою групою осіб.
При цьому до закінчення дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовженого обвинуваченому ОСОБА_6 ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 12.09.2023 судове провадження завершити не є можливим.
Тому, з урахуванням обставин передбачених ст.178 КПК України, особи обвинуваченого, суспільної небезпеки та характеру інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, тяжкості можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінальних правопорушень, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на підставі яких було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а саме ризики переховування від суду; продовження злочинної діяльності.
Суд першої інстанції дослідив обставини, які враховувалися судом при обранні та продовжені запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 і висновок суду про те, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити лише найсуворіший запобіжний захід ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Під час розгляду клопотання прокурор довів, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати та вони виправдовують продовження тримання обвинуваченого під вартою, та що більш м'який запобіжний захід, у тому й числі у виді домашнього арешту про що в апеляційній скарзі просить адвокат ОСОБА_7 , не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного безпідставними є доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про недоведеність ризиків зазначених в ухвалі суду.
Крім того, кримінальний процесуальний закон не вимагає надання доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку колегії суддів у разі обранні відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою є висока ймовірність вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявні в матеріалах кримінального провадження докази обґрунтовують підозру (обвинувачення) ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, і свідчать про причетність обвинуваченого до вказаних злочинів.
При цьому оцінка доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України, та вирішення питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого здійснюються судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
А отже, не заслуговують на увагу твердження апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про необґрунтованість обвинувачення та неправильність кваліфікації дій обвинуваченого.
Наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 дружини, двох неповнолітніх дітей, один з яких потребує негайної операції, про що вказує в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 не є визначальними обставинами та такими, що давали б суду підставу обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема у виді домашнього арешту.
Не може бути підставою для обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_6 тримається під вартою понад півтора року, оскільки такий строк тримання під вартою виправдовується потребами кримінального провадження.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про те що суд безпідставно з формальних підстав не визначив розмір застави.
Так відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд першої інстанції, з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, обґрунтовано не визначив розмір застави.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм кримінального процесуального закону, і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 06 листопада 2023 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 04.01.2023 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: