Справа №949/2216/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 .
за ч. 2 ст. 191 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №939469 від 14 вересня 2023 року встановлено, що 12 вересня 2023 року ОСОБА_1 , по місцю проживання в АДРЕСА_1 , порушив правила зберігання мисливської гладкоствольної зброї Cobalt SA28scmi 12 кал. № НОМЕР_1 та ТОЗ-БМ 16 кал. № НОМЕР_2 , а саме залишив ключі на видному місці, що призвело до крадіжки зброї, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку sms. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Зі змісту ч. 2 ст. 268 КУпАП вбачається, що у випадку, коли є дані про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, справу може бути розглянуто у її відсутності.
Разом з тим, ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 191 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, оскільки у відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 191 КУпАП не є обов'язковою, тому, враховуючи наведені положення, вважаю за можливе розглянути справу за наявними доказами за відсутності ОСОБА_1 , який не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частиною 2 ст. 191 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першої цієї статті.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 191 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкість польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї.
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Зі змісту ст. 245 КУпАП вбачається, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Тому, з огляду на вказане, наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №939469 від 14 вересня 2023 року, як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КУпАП, зазначеним вимогам закону, не відповідає.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Так, диспозиція ч. 2 ст. 191 КУпАП передбачена відповідальність за дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першої цієї статті.
Отже, зазначені кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КУпАП, мають бути обов'язково зазначені у відповідному акті обвинувачення, яким в даному випадку є протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, обставини правопорушення викладені у протоколі не конкретно, без належного формулювання складу адміністративного правопорушення, яке не відповідає змісту диспозиції ч. 2 ст.191 КУпАП.
Окрім того, в порушення норми ст. 251 КУпАП, до матеріалів справи не було долучено жодних допустимих та належних доказів, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 191 КУпАП повторно протягом року, а процесуальні підстави для збирання доказів судом відсутні.
Вказані порушення є істотними та такими, що викликають сумнів у правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Слід відмітити, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02,) "Малофєєва проти росії" (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), "Карелін проти росії" (рішення від 20 вересня .2016 року, заява № 926/08) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене суд не може належним чином дати оцінку діям особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки суду не надано доказів, на підставі яких можливо встановити наявність адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене та беручи до уваги, що протокол є неналежним доказом по справі, а всі інші похідні від нього докази є недопустимими, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КУпАП, а тому провадження по даній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 247, 268, 283, 284, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 а до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Отупор К.М.