РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 534/1972/23
Провадження №2/534/553/23
21 листопада 2023 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Комарової Д.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Пальчик А.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить розірвати укладений з відповідачем шлюб, що був зареєстрований 18.08.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області за актовим записом № 241 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (включно), а потім у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заявлені вимоги щодо розірвання шлюбу мотивує відсутністю взаєморозуміння між подружжям та відсутністю спільного побуту. Між сторонами припинені шлюбні відносини.
З приводу стягнення аліментів на дітей, заявлені вимоги мотивує тим, що вона перебуває з відповідачем у шлюбі. Від цього шлюбу мають спільних двох дітей - неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею. У добровільному порядку відповідач матеріальну допомогу дітям не надає, а вона не має можливості самостійно утримувати дітей.
Ухвалою суду від 17.10.2023 позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, сторони до суду не з'явились.
Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 правом подання відзиву на позов не скористався, надіслав заяву, в якій розгляд справи просив провести у його відсутність, позов визнав повністю.
У зв'язку з ненаданням відзиву відповідачем, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.
Відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області 18.08.2007 було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем за актовим записом № 241, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.6). Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8) та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, сторони припинили подружні відносини, спільне господарство не ведуть, миритись сторони не бажають, їх сім'я фактично розпалась, на що заперечень від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 110, 111, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже, суд уважає, що позовна вимога позивача про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, оскільки можливості відновлення подружніх стосунків між сторонами судом не встановлено, подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Вирішуючи питання в частині позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей суд встановив наступне.
Відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області 18.08.2007 було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем за актовим записом № 241, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Сторони мають спільних неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30.03.2011 (а.с.8) та відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.10.2013 (а.с.9).
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд зауважує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182).
Визначений позивачкою розмір аліментів на утримання дітей не суперечить вимогам статей 182, 183 СК України.
Суд наголошує, що, аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
З огляду на вищевикладене, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, можливість надання неповнолітній дитині утримання стягувачем аліментів, інші обставини, що мають істотне значення, передбачені ст.182 СК України, а також враховує рівень життя сьогодення, мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум, а також визнання відповідачем позову.
Частинами 2, 3 статті 183 СК України передбачено, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають спільних сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають разом з матір'ю.
Обов'язки з утримання дітей виконує позивач, оскільки діти проживають з нею, що також не спростовано відповідачем.
Аліменти на утримання неповнолітніх дітей підлягають стягненню від дня пред'явлення позову, тобто починаючи з 26.09.2023 та до досягнення дітьми повноліття. При цьому суд зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку після досягнення найстаршою дитиною повноліття до задоволення не підлягають, оскільки не грунтуються на законі і є передчасними.
Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти. Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн 60 коп.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору за вимогу про розірвання шлюбу, про що свідчить квитанція про сплату судового збору (а.с.3).
З урахуванням того, що відповідач позов визнав повністю до початку розгляду справи по суті, суд, керуючись ч. 1 ст. 142 ЦПК України, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 50 відсотків мінімального розміру судового збору, встановленого законом станом на день подання позовної заяви за розгляд судом однієї майнової вимоги.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 180-183, ч. 1 ст. 191 СК України, ст. 12, 14, 19, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355, 430 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей- задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 18 серпня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №241, між позивачем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_8 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Аліменти стягувати щомісячно, починаючи з 26.09.2023 до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів на утримання дітей у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Управлінню Державної казначейської служби України у м. Горішні Плавні Полтавської області повернути ОСОБА_1 сплачений на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 50 %, а саме в сумі 536 грн 80 коп. за квитанцією № 0.0.3204826007.1 від 18.09.2023.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 грн 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити для реєстрації до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Д.Ю. Комарова