22.11.2023 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/890/23
Провадження № 3/533/493/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року селище Козельщина
Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., за участю секретаря судового засідання Лобач М.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; особа без громадянства; місце народження: м. Єреван Вірменія; місце тимчасово проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; не працює; одружений; утриманців не має; групи інвалідності не має; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався,
- за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИЛА:
14 вересня 2023 року о 01 годині 28 хвилини поблизу будинка № 18 по вулиці Горького в селищі Козельщина Кременчуцького району Полтавської області громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем марки Volkswagen Golf pl НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою газоаналізатора «Drager 6810» № 0539, номер тесту 674, результат огляду склав 0,89 %, чим порушив вимоги підпункту «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Громадянин ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою визнав, щиро каявся, пояснив, що таке вчинив перший раз у житті, просив суд встановити відстрочку для сплати штрафу, оскільки не має достатнього доходу та наразі перебуває на стаціонарному лікуванні у кардіології. Подвоєння штрафу через неможливість його вчасно сплатити буде взагалі для нього неможливим для виконання.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановила таке.
Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено, відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 006671 від 19.09.2023, з яким погодився ОСОБА_1 , про що свідчать його пояснення у протоколі (а.с. 3);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким результати тесту ОСОБА_1 склали 0,89 проміле, з чим погодився ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис у графі акту «з результатом згоден» (а.с. 4);
- результат тестування на алкоголь від 14.09.2023, результати тесту за яким є 0,89 % (а.с. 5);
- копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинного до 14.02.2024;
- довідку про те, що громадянин ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався;
- письмові поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких він керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння; огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою алкотесту, результат 0,89 проміле; в лікарню їхати не забажав; з тестом погодився; при даній події він пред'явив посвідчення водія свого брата, щоб уникнути відповідальності, але через деякий час усвідомив свою помилку та надав поліції свій документ, що посвідчує особу;
- відеозапис проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З відеозапису, наданого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що громадянин ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким результати тесту склали 0,89 %, з якими водій погодився, вину у вчинені адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі. Факт керування транспортним засобом відеозаписом зафіксовано. Також з відеозапису вбачається, що 19.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до органу поліції та повідомив, що він 14.09.2023 надав не свій документ, що посвідчує особу, у зв'язку з чим було складено новий протокол про адміністративне правопорушення 19.09.2023. наведеним пояснюється розбіжність у даті вчинення правопорушення та у дані складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Складення протоколу про адміністративне правопорушення та фіксування технічними засобами адміністративного правопорушення відбувалося у відповідності до вимог КУпАП, права особи, відносно якої було складено протокол, працівниками поліції порушені не були, що зафіксовано за допомогою технічних засобів відеофіксації та підтверджується дослідженими суддею доказами.
Отже, враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній керував автомобілем, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суддя, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, а також відомості про особу громадянина ОСОБА_1 , дійшла висновку про призначення безальтернативного адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10.10.2001 № 1306, передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).
Частиною другою ст. 30 КУпАП також встановлено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до довідки сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (а.с. 6) громадянин ОСОБА_1 згідно з базою даних ІКС ІП НП САП ГСЦ та інформації ТСЦ посвідчення водія не отримував.
Оскільки ОСОБА_1 не має посвідчення водія, право керування транспортними засобами йому у встановленому порядку не надавалося, він не є водієм у розумінні положень Правил дорожнього руху, тому позбавлення права керування транспортним засобом до особи не застосовується.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати штрафу, суддя проходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою вирішення судом питання про відстрочку або розстрочку виконання є наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Разом з тим, чинними нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення розстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу не передбачена.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
ОСОБА_1 вину свою визнав, розумів свій обов'язок сплатит штраф та понести відповідальність, встановлену законом, проте пояснив, що на даний момент не працює, та, відповідно, не має достатнього доходу для сплати штрафу у розмірі, призначеному законом та судом, одним платежем.
З урахуванням викладеного, а також значної суми штрафу, встановленої законом та призначеної судом за вчинення адміністративного правопорушення, який у разі несвоєчасної сплати підлягатиме стягненню у подвійному розмірі, ураховуючи майновий стан особи, який є непрацевлаштованим, суддя уважає, що є обгрунтовані підстави для відстрочення виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 гривень на п'ять місяців, тобто до 22.04.2024, який буде достатнім і необхідним для реалізації можливості добровільного виконання постанови судді, що буде справедливим саме з огляду на матеріальне становище правопорушника на даний час.
Отже суддя задовольняє заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати штрафу та встановлює відстрочку для виконання постанови строком на п'ять місяців.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору, суддя зазначає таке.
Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 536 грн 80 коп.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що громадянин ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 276-279, 280, 283-289, 294, 301, 303, 304 КУпАП, п. 2 ч. 4 ст. 12, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 17000,00 гривень.
Заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати штрафу - задовольнити.
Відстрочити виконання постанови суду по справі про адміністративне правопорушення № 533/890/23 (провадження № 3/533/493/23) у частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000,00 гривень - до 22 квітня 2023 року включно.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 536 грн 80 коп.
Реквізити сплати штрафу: отримувач коштів ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UА048999980313050149000016001, код класифікації доходів бюджету 21081300. «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ №006671 від 19.09.2023.
Реквізити сплати судового збору: отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Встановити строк пред'явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців з дня закінчення строку, на який відстрочено виконання постанови у частині стягнення з особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, суми штрафу, а в частині стягнення судового збору - протягом трьох місяців з дня винесення постанови.
Після спливу строку, на який відстрочено виконання постанови суду, у разі не сплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.
Роз'яснити особі, що штраф має бути сплачений не пізніше 22 квітня 2023 року із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду. У разі несплати добровільно штрафу до закінчення відстрочки виконання постанови суду, при примусовому виконанні постанови суду згідно зі ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягатиме стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Суддя В.П. Козир