КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №642/3096/21
Провадження № 2/552/2268/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Лихошвай А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківміськгаз» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» про зобов'язання передати дані про невикористаний газ ,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 24 червня 2021 року відкрито провадження у даній справі.
Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14.03.2022 на підставі ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова за Київським районним судом м. Полтави.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14 квітня 2023року справа прийнята до провадження.
У судові засідання призначені на 12 червня, 21 вересня, 22 листопада 2023 року позивач не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома. Від позивача не надходила заява щодо розгляду справи в його відсутність.
Представник відповідача ТОВ «Харківгаз збут» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, надав заяву про розгляд справи в його відсутність.
Представник відповідача АТ «Харківміськгаз» в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Як вбачається з матеріалів справи, судом належним чином повідомлено позивача про час та місце судових засідань, однак у всі судові засідання позивач не з'явився, тобто фактично самоусунулася від виконання процесуальних обов'язків.
Судові виклики направлялись на адресу позивача, що зазначена ним у позовній заяві та повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
В пункті 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, суд, з врахуванням ст.ст. 13, 44 ЦПК України, вважає за необхідне зазначити, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Принципи цивільного процесу, змагальність та диспозитивність надають кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
З системного аналізу частини 5 статті 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов'язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.
Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.
В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні.
Згідно з вимогами ЦПК України суд повинен з'ясовувати причини неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
В Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.
Отже, позивач повинен був цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, однак в судові засідання повторно не з'явився та поважних причин неявки не повідомив.
Таким чином, оскільки позивач, незважаючи на тривалий час перебування справи на розгляді в суді, у судові засідання повторно не прибув, доказів поважності причин неявки суду не надав, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, а відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківміськгаз» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» про зобов'язання передати дані про невикористаний газ залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу , що згідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Ж.В.Кузіна