КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №642/5527/19
Провадження № 2/552/721/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузвної Ж.В.
секретаря сурового засідання Лихошвай А.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення спадкоємця від спадкування та зміну черговості спадкування за законом,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся в Ленінський районний суд м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про зміну черговості спадкування та усунення спадкоємця від спадкування посилаючись на те, що ОСОБА_4 , який є його батьком помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому він є правонаступником. Рідний брат батька позивача і спадкодавець ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько позивача та його померлий брат були співвласниками житлової квартири АДРЕСА_1 . У даній квартирі батько позивача протягом тривалого часу проживав з ОСОБА_4 , доглядав його, надавав матеріальну допомогу, забезпечував продуктами харчування та медикаментами. Всі витрати пов'язані з похованням поніс батько позивача. У послідуючому останній звернувся з заявою про прийняття спадщини, з такою ж заявою звернулась і дружина померлого - відповідач ОСОБА_3 . Відповідач у продовж декількох років, що передували смертю її чоловіка, жодних зв'язків з ним не підтримувала, постійно проживала за межами країни, до України не приїздила, догляд за спадкодавцем не здійснювала та ухилялась від надання йому допомоги. Спадкодавець помер у віці 71 років, був особою похилого віку, потребував постійного догляду та допомоги. За життя пережив інфаркт серця, двічі переніс інсульт, був частково паралізований внаслідок мозкового крововиливу. Останній отримував усю необхідну допомогу та догляд від свого брата - батька позивача. Відповідач самоусунулася від турботи щодо свого чоловіка, а відтак наявні підстави для застосування ч.5 ст. 1224 ЦК України. Просив усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом за померлим ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Змінити черговість одержання права на спадкування за законом, визнавши у порядку спадкової трансмісії спадкоємця другої черги ОСОБА_2 спадкоємцем першої черги спадкування за померлим ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження.
Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14.03.2022 на підставі ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова за Київським районним судом м. Полтави.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 15.11.2022 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02.03.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
Ухвалою суду від 20 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Державний нотаріус Другої Харківської державної нотаріальної контори Гончаренко Лариси Анатоліївни про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишено без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що з останні 20 років відповідач постійно проживає в росії. ОСОБА_11 просив дружину приїхати в м. Харків для надання йому допомоги чи щоб вона забрала його до себе. Після перенесеного першого інсульту він майже не рухався. Їх спілкування було епізодичним. Всі турботи за братом здійснював батько позивача. Відповідач також не приїхала на поховання свого чоловіка. Просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома. Матеріали справи містять відзив щодо невизнання позовних вимог ОСОБА_2 .Позовні вимоги є безпідставними, не відповідають вимогам закону та недоведеними, просила відмовити в їх задоволенні.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з'явились.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом установлено, що ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
03 травня 1977 року ОСОБА_11 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 помер.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно спадкової справи № 432/2019 року , що відкрита після ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , з заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
ОСОБА_2 звернувся з заявою про прийняття спадщини на майно померлого ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 у встановлений законом строк звернувся з заявою про прийняття спадщини на майно померлого рідного брата ОСОБА_11 .
Нормами ст. 1256 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач ОСОБА_2 звернувся з заявою про прийняття спадщини на майно померлого батька - ОСОБА_4 та отримав свідоцтво про право на спадщину.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» стосується другої - п'ятої черг і пов'язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.
На «зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв'язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п'ятої черги.
Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Частиною п'ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Фізична особа, яка є спадкоємцем наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Таким чином, з метою вирішення питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Підставами для задоволення позову про зміну черговості спадкування є сукупність юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:
1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг;
2) матеріальне забезпечення спадкодавця;
3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріальне вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;
4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення позову в цій частині, необхідна одночасна наявність усіх п'яти зазначених обставин.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснено, що факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги,її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 суду пояснили, що проживали по сусідству з ОСОБА_11 . Його рідний брат ОСОБА_4 став проживати зі своїм братом , коли останній захворів. До цього часу ОСОБА_11 проживав сам, без дружини. У ОСОБА_11 було захворювання серця, перенесений інсульт, він не міг самостійно ходити, потребував сторонньої допомоги, самостійно себе обслуговувати не міг. У його догляді допомагав позивач з дружиною. Відповідача свідки не бачили, остання не проживала з чоловіком, не надавала допомогу. Всі витрати по лікуванню, догляд здійснював лише ОСОБА_4 та його син ОСОБА_2 - позивач по справі.
Суд також приймає до уваги, що згідно повідомлення Адміністрації Державної прикордонної служби України, за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», відомості щодо перетинання державного кордону України,лінії розмежування в межах Донецької та Луганської областей та тимчасово окупованою територією АР Крим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в період з 22.03.2016 року по 31.12.2018 року в базі даних не виявлено.
Таким чином, можна стверджувати, що у зазначений період відповідач не приїжджала до України.
Судом досліджена медична документація, а саме щодо перебування на лікуванні ОСОБА_11 , у тому числі з 01.10.2018 по 07.10.2018 року, встановлений діагноз : «ІХС. Дифузної та постінфарктний кардіосклероз. СН ІІ Б. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ІІІ ступеню, ризик 4. Загальний стан середнього ступеню тяжкості. 07.10.2018 року виписаний та забраний братом.»
19 листопада 2018 року зафіксовано, що стан середнього ступеня тяжкості, встановлений діагноз відповідно до перенесених та хронічних захворювань.
Із медичних документів на ім'я ОСОБА_11 вбачається, що 08 листопада 2018 року останні був госпіталізований до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.М. Мещанінова» Харківської міської ради з діагнозом ішемічний інфаркт, гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу. Особи, які є близькими зазначені брат та племінник.
Відповідно до записів медичної картки стаціонарного хворого № 28463, з 21.11.2018 року стан ОСОБА_4 вкрай тяжкий. 25.11.2018 року зафіксована смерть.
Згідно досліджених судом доказів, витрати на поховання ОСОБА_11 поніс ОСОБА_4
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом установлено, що саме ОСОБА_4 протягом 2017-2018 років, а саме до дня смерті ОСОБА_11 опікувся рідним братом ОСОБА_11 , а також тривалість часу надання такої допомоги до дня смерті спадкодавця.
Суду не надано доказів, що відповідач була позбавлена можливості надавати допомогу своєму чоловікові у зв'язку з його станом здоров'я.
Також при вирішення даного позову, суд приймає до уваги,що відповідач не проживала за місцем мешкання свого чоловіка, тривалий час перебувала за межами України, у суду відсутні належні докази, що вона не була обізнана про стан ОСОБА_11 , потребу його у сторонній допомозі , відсутність можливості надавати таку допомогу.
Матеріали справи містять заяву відповідача , в якій вона зазначає , що останній раз вона бачилася з чоловіком у 2014 році, коли приїжджала до м. Харкова. ЇЇ чоловік переніс мікроінсульт, а тому мав проблеми з пересуванням. У послідуючому спілкувалась з чоловіком лише в телефонному режимі.
Суд враховує поведінку відповідача, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги своєму чоловікові, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд, дійшов до висновку, що позовні вимоги доведені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст..ст.10,12,81,259,263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Усунути ОСОБА_3 спадкоємця першої черги за законом, від права на спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Змінити черговість одержання права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 спадкоємцем першої черги спадкування після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання російська федерація, АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.
Повний текст судового рішення виготовлений 22 листопада 2023 року.
Головуючий Ж.В.Кузіна