КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5933/23
Провадження № 1-кп/552/1434/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023170430001020 від 11.08.2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, одруженого, військовослужбовця за призовом, водія 3 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні рядовий, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період з 27.02.2022 року, перебуваючи на посаді водія 3 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні рядовий, при невстановлених обставинах, у невстановлені дату та час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, реалізуючи свій злочинний умисел в сфері незаконного поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, без передбаченого законом дозволу в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» та наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» придбав у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленої особи запал ручної гранати JVA 1634; корпус ручної гранати М50, споряджений всередині, які незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також запал ручної гранати DM82A3, корпус ручної оборонно-наступальної гранати DM51А2 з додатковим екраном з уламками, споряджений всередині, які переносив без передбаченого законом дозволу. У подальшому працівниками поліції вище вказані боєприпаси були вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , та в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення. У скоєному він щиро кається та просив суд призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому складу кримінального правопорушення.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щирому каятті; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України в межах, установленої санкції у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його особу, зокрема, його ставлення до вчиненого, належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, а також те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз.
Керуючись ст.. 373, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 1 рік.
Командиру військової частини НОМЕР_1 здійснювати нагляд за військовослужбовцем ОСОБА_3 , а у разі його звільнення з військової служби, контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
У разі звільнення з військової служби, зобов'язати ОСОБА_3 у відповідності до п. 1, 2 ч.1ст. 76 КК України в період випробувального терміну періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Судові витрати за залучення експерта за проведення судових вибухово-технічних експертиз стягнути із ОСОБА_3 на користь держави в сумі 3 346 грн.
Скасувати арешт накладений Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 14.08.2023 року ( справа № 552/4622/23) із запалу до гранати М50 без маркування, корпус гранати М50 з маркуванням МF 53/430 04150020, металеву банку з написом «FAXE» та верхня частина пластикової пляшки з пластиковим предметом з нашаруванням невідомої речовини коричневого кольору; предмет ззовні схожий на корпус гранати DМ-51 з позначенням HGR SPLITTER DM-51 AZ DNM05К0022, предмет ззовні схожий на запал гранати DМ-51 з позначенням HGR DM 82 A3 LOS DNM 05 K0018К
Речові докази: запал до гранати М50 без маркування, корпус гранати М50 з маркуванням МF 53/430 04150020, металеву банку з написом «FAXE» та верхня частина пластикової пляшки з пластиковим предметом з нашаруванням невідомої речовини коричневого кольору; предмет ззовні схожий на корпус гранати DМ-51 з позначенням HGR SPLITTER DM-51 AZ DNM05К0022, предмет ззовні схожий на запал гранати DМ-51 з позначенням HGR DM 82 A3 LOS DNM 05 K0018К, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтава протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1