Справа № 404/9966/23
Номер провадження 3/404/3636/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА
м. Кропивницький, Україна
22 листопада 2023 року суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Бурко Руслан Володимирович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ресторан «ChaCha», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки на запит суду не надано, за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, суд,-
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
1.Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД № 610422 та ААД № 610401 від 14.11.2023 р. ОСОБА_1 11.11.2023 року о 22 год. 00 хв., рухаючись в м. Кропивницькому по вул. Габдрахманова, 35а, керував транспортним засобу «Mazda 6», д.н. НОМЕР_1 , де під час руху заднім ходом не переконався в безпеці, не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті чого допустив наїзд на транспортний засіб «Chevrolet Evanda», д.н. НОМЕР_2 . Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після чого з місця скоєння ДТП зник. Своїми діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.п. 10.9 та 2.10.а Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2023 року справи об'єднано в одне провадження.
2. Позиції сторін у справі. Судовий виклик.
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав, пояснивши, що дійсно допустив порушення за обставин, вказаних у протоколі. Разом з тим зазначив, що вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП не визнає повністю, оскільки стверджує, що не помітив як скоїв зіткнення з іншим транспортним засобом та запевняє, якби він відчув зіткнення, то обов'язково б зупинився та місце події не залишив, проте що сталось ДТП дізнався від працівників поліції, а тому вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення за ст.122-4 КУпАП, оскільки умислу на його вчинення у нього не було, оскільки він не помітив, що відбулося зіткнення між автомобілями.
3. Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, мотиви з яких суддя виходив при прийнятті рішення, положення закону яким керувався суддя.
З досліджених доказів вбачається, що водій ОСОБА_1 діяв всупереч вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України і мав технічну можливість уникнути створення умов, що призвели до ДТП. Зазначені порушення вимог ПДР України, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, характер та локалізація пошкоджень транспортних засобів, які мали місце, беззаперечно вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 610422 від 14.11.2023 р. року та схемою місця ДТП, які підтверджують обставини встановлені судом, письмовими та наданими суду поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та копією посвідчення водія ОСОБА_1 .
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які об'єктивні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 610401 від 14.11.2023 ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він в порушення п. 2.10 (а) ПДР України, керуючи автомобілем засобу «Mazda 6», д.н. НОМЕР_1 , скоїв ДТП, після чого з місця скоєння ДТП зник.
При цьомубудь-які докази про те, що ОСОБА_1 дійсно залишив місце ДТП в матеріалах справи не має. Так, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він місце ДТП умисно не залишав, а він не відчув зіткнення, якби відчув то обов'язково б зупинився та місце події не залишив.
Будь-яких належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП матеріали справи не містять, а один протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для встановлення вини ОСОБА_1 , оскільки вина правопорушника повинна підтверджуватись сукупністю доказів.
Із врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
При цьому діяння, передбачені ст. 122-4 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з наданих суду пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не мав умислу на вчинення будь-якого порушення, а працівниками поліції не надано до суду доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 діяв умисно та усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Під час судового розгляду таких доказів також не здобуто.
Відтак, встановлені судом факти вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на порушення п. 2.10а ПДР України, а також не доведення перед судом достатніми та допустимими доказами поза розумним сумнівом ознак суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та форми вини ОСОБА_1 у його вчиненні в будь-якій формі.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть “випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту” (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, при розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
За викладених обставин суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні стягнення, суд, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням особи винного, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, суд вважає за можливе накласти стягнення у межах закону, який він порушив за ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 122-4, 124, 247, 283, 284, 285 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,-
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
1.Висновки судді.
Закрити провадження в справі відносно гр. ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки на запит суду не надано) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. 00 коп., який підлягає сплаті на наступні реквізити: ГУК у Кіров.обл. 21081300, ЄДРПОУ 37918230, Казначейство України (ЕАП), UA 658999980313000149000011001, МФО 899998.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк постанова надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки на запит суду не надано) на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп., який підлягає сплаті на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (в графі «Призначення платежу» необхідно вказувати «Судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення»).
2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Р. В. Бурко