Справа № 372/3716/23
Провадження № 2-1403/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2023 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся в інтересах позивачки до суду з позовом до відповідача про зміну способу стягнення аліментів, посилаючись на те, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 березня 2017 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1500 грн. щомісячно починаючи з 20 грудня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. На сьогоднішній день відповідач сплачує позивачці аліменти на утримання дитини у визначеному судом розмірі без відкриття виконавчого провадження, однак позивачці доводиться просити у відповідача вказану суму, постійно нагадувати йому за необхідність сплати аліментів. Дитина з часу винесення рішення подорослішала, стала навчатись у школі, відвідує додаткові заняття, а тому викликає необхідність збільшення витрат на утримання дитини на навчання, харчування. Представник позивача просив змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми у розмірі 1500 грн. на частку від заробітку (доходу) у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Крім того представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4000 грн.
21 серпня 2023 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження та проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи належним чином, представник відповідача подав до суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні позову з підстав того, що відповідач на теперішній час одружений, має на утриманні дворічну дитину та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, відповідач офіційно працює, але отримує невелику заробітну плату, мешкає в орендованому житлі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30.03.2017 року стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Обухів Київської області, на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 20 грудня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.
30 березня 2017 року Обухівським районним судом Київської області позивачу видано виконавчий лист.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язання піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, та забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 181 Сімейного Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положення ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст. 181,182 СК України дають підстави для висновку про те, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтею 150 СК обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.
Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2833 гривень.
Таким чином, розмір присуджених на користь позивачки аліментів в розмірі 1500 грн. в даний час є граничним з встановленого законом 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в зв'язку з чим для забезпечення мінімальних потреб дитини позивачка змушена у більшій мірі, ніж відповідач, нести витрати на її утримання, що об'єктивно тягне за собою негативні зміни в її матеріальному стані, оскільки порушує принцип рівності участі кожного з батьків в утриманні дитини в обсязі, не нижчому ніж прожитковий мінімум.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
При цьому суд враховує життєві обстаивни платника аліментів, його сімейний стан, стан здоров"я, наявність на утриманні дочки Дар"ї 2021 року народження, інші обставини зазначені у відзиві відповідача.
Суд вважає, що об'єктивним розміром аліментів з огляду на вимоги закону щодо розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є частка заробітку (доходу) платника аліментів, що відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України. При цьому дитина сторін буде захищена та буде отримувати належне утримання від батьків в однаковому обсязі, що гарантовано, як нормами національного так і норами міжнародного законодавства.
На підтвердження доказів несення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача, адвокат Корзаченко В.М. долучив, ордер на надання правничої (правової) допомоги, договір про надання правової допомоги від 07 серпня 2023 року укладений між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Корзаченком В.М.; рахунок - фактуру №033 від 07.08.2023 року, квитанцію від 07.08.2023 року, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу від 07.08.2023 року. За змістом розрахунку суми гонорару за правничу допомогу позивачу було надано послуги адвокатом на загальну суму 4000, 00 грн., які складаються, зокрема, попередньої консультації, підготовка до Обухівського районного суду Київської області заяви про зміну порядку стягнення та розміру аліментів на утримання дитини з пакетом належним чином засвідчених копій документів для інших учасників справи (2000 грн. за 1 годину) участь в судовому засідання чи інший супровід справи у суді; отримання судового рішення та виконавчого документа і подання його до відділу ДВС для примусового стягнення аліментів (2000 грн. за 1 годину).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 181, 185, 192 СК України, ст.ст. 4, 5, 12, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів на дитину, які присуджені із ОСОБА_2 за рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30.03.2017 року (справа № 372/3513-16-ц).
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня набрання вказаним ріенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 4000 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1073, 60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Проць