Справа № 369/5622/19
Провадження № 2/369/854/23
РІШЕННЯ
Іменем України
21.11.2023 м. Київ
Києво - Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Дубас Т.В.
при секретарі судових засідань Бугайовій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу з позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Київське лісове господарство», Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -
УСТАНОВИВ:
У травні 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до Києво-Святошинського районного суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство», Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
Свої вимоги мотивував тим, що на підставі рішення Крюківщинської сільської ради 28 сесії 5 скликання від 14.07.2009 ОСОБА_1 видано державний акт на право власності серія ЯЗ №341958 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,1720 га, за кадастровим номером 3222484001:01:018:0017, що розташована у АДРЕСА_1 .
Даний акт зареєстровано 14.01.2010 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №911094700155.
У подальшому, здійснено поділ земельної ділянки із кадастровим номером 3222484001:01:018:0017 площею 0,1720га на дві земельні ділянки: 1)земельну ділянку площею 0,0788га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222484001:01:018:0031, на яку ОСОБА_1 на підставі рішення Крюківщинської сільської ради 28 сесії 5 скликання від 14.07.2009 видано державний акт на право власності серії ЯМ №505409. Даний акт зареєстровано 22.10.2012 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322240001007961; 2) земельну ділянку площею 0,0932 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 3222484001:01:018:0032, на яку ОСОБА_1 на підставі рішення Крюківщинської сільської ради 15 сесії 6 скликання №10/20 від 11.05.2012 видано державний акт на право власності серія ЯМ №505408. Даний акт зареєстровано 22.10.2012 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №32224000100 7962.
Водночас, опрацюванням зазначених документів місцевою прокуратурою установлено, що рішення Крюківщинської сільської ради 28 сесії 5 скликання від14.07.2009 та рішення Крюківщинської сільської ради 15сесії 6 скликання №10/20 від 11.05.2012 прийняті з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, внаслідок чого повинні бути визнані недійсними оскільки Крюківщинська сільська рада фактично розпорядилась землями лісового фонду, що не перебували в її віданні, не маючи жодних повноважень для такого розпорядження в порушення приписів Земельного та Лісового кодексу України.
З огляду на викладене, відведення на підставі рішення Крюківщинської сільської ради 28 сесії 5 скликання від 14.07.2009 та рішення Крюківщинської сільської ради 15 сесії 6 скликання №10/20 від 11.05.2012 у приватну власність земельних ділянок для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, а саме для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель лісогосподарського призначення суперечать вимогам ст.ст. 56, 84, 116, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. 16 Лісового кодексу України.
Також вищеназваними рішенням Крюківщинської сільської ради про передачу у власність земельної ділянки порушено порядок зміни цільового призначення земель.
Із листа № 04-48/2557 від 21.11.2018 Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства вбачається, що на момент прийняття оспорюваного рішення згода на зміну цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 3222484001:01:018:0017, 3222484001:01:018:0031 та 3222484001:01:018:0032 не надавалась. ДП «Київське лісове господарство» також повідомило листом №02- 02/231 від 19.03.2019, що погодження на зміну цільового призначення земельних ділянок із вказаними кадастровими номерами не надавало.
Таким чином, Крюківщинською сільською радою передано у власність спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення без погодження відповідного державного органу лісового господарства та без попереднього прийняття відповідного рішення.
Підставою виникнення всіх позовних вимог є незаконне відведення у власність громадянці на підставі рішень Крюківщинської сільської ради земель лісогосподарського призначення загальною площею 0,1720 га під виглядом земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; та земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Таким чином, підставою пред'явлення всіх позовних вимог є незаконні дії одного відповідача - Крюківщинської сільської ради, предмет спору являє, собою земельні ділянки лісогосподарського призначення, спірні рішення Крюківщинської сільської ради прийняті 14.07.2009 та 11.05.2012, державна реєстрація актів на право власності на спірні земельні ділянки здійснені - Управлінням Держкомзему у Києве-Святошинському районі Київської області.
Зважаючи на викладене, просили суд визнати незаконним та скасувати рішення Крюківщинської сільської ради: від 14.07.2009 про відведення ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,1720 га за кадастровим номером 3222484001:01:018:0017 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована у АДРЕСА_1 та площею 0,0788 га за кадастровим номером 3222484001:01:018:0031 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована у АДРЕСА_1 ; від 11,05.2012 №10/20 про відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0932 га за кадастровим номером 3222484001:01:018:0032 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Визнати недійсними державні акти: серії ЯМ № 505409 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0788 га за кадастровим номером 3222484001:01:018:0031 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; серія ЯМ №505408 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0932 га за кадастровим номером 3222484001:01:018:0032 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Витребувати на користь держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 0,0788 га за кадастровим номером' 3222484001:01:018:0031 та земельну ділянку прощею 0,0932 га за кадастровим номером 3222484001:01:018:0032, які розташовані в адміністративних межах Крюківщинської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області.
Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м, Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача 35216008015641.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.09.2019 у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.
На обґрунтування ухваленого рішення, місцевий суд зазначив, що за відомостями планово-картографічного лісовпорядкування та інформацією Державного підприємства «Київського лісового господарства» лише частина земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484001:01:018:0031 та 3222484001:01:018:0032 накладається на землі лісового фонду. В той же час, прокурором не надано доказів того, в якій саме частині земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення, а прийняте Крюківщинською сільською радою рішення про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки є - нормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
Також позовні вимоги про витребування земельних ділянок на користь держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено, що позивач є законним власником земельної ділянки, площею 0,0788 га, з кадастровим номером 3222484001:01:018:0031 та земельної ділянки, площею 0,0932 га, з кадастровим номером 3222484001:01:018:0032 в цілому, а не окремої їх частини.
Постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2020 апеляційну скаргу прокурора Київської області задоволено.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.09.2019 скасовано і ухвалено нове судове рішення про задоволення заявлених вимог.
Визнано незаконним та скасовано рішення Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району, Київської області від 14 липня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », площею 0,1720 га.
Визнано незаконним та скасовано рішення Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району, Київської області від 11.05.2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 », площею 0,0932 га.
Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 505409 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0788 га, кадастровий номер 3222484001:01:018:0031, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано недійсним державний акт серії ЯМ №505408 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0932 га, кадастровий номер 3222484001:01:018:0032, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, виданий на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувано на користь держави, в особі ДП «Київське лісове господарство», з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,0788 га, кадастровий номер 3222484001:01:018:0031 та земельну ділянку, площею 0,0932 га, кадастровий номер 3222484001:01:018:0032.
Стягнуто з Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району, Київської області на користь прокуратури Київської області судовий збір у розмірі 9 605 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що передача у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,1722 га, з кадастровим номером 3222484001:01:018:0017 та подальший її поділ на дві земельні ділянки відбулась з порушенням встановленого діючим законодавством порядку вилучення земельних ділянок та зміни цільового призначення земель. Вимоги позивача про визнання незаконними та скасування зазначених рішень Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району, Київської області від 14.07.2009 та 11.05.2012 і визнання недійсними виданих на підставі вищевказаних рішень державних актів серії ЯМ № 505409, ЯМ № 505408 є обґрунтованими.
Крім того, обґрунтованою є вимога про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДП «Київське лісове господарство», спірних земельних ділянок відповідно до положень статті 387 ЦК України, оскільки остання є незаконним набувачем, враховуючи вищевикладене, вказаної земельної ділянки.
ОСОБА_1 в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих, характерних для лісу природних ознак (наявності лісової (деревної) рослинності) спірної земельної ділянки знала або, проявивши розумну обачність, могла знати про те, що ліс і земельна ділянка вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить їх добросовісність під час набуття земельних ділянок у власність під обґрунтований сумнів.
Постановою Верховного Суду від 11.08.2021 рішення від 13.09.2019 та постанову від 27.02.2020 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова мотивована тим, що позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство», Київського обласного по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, з посиланням на те що ДП «Київське лісове господарство» є постійним користувачем спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення, їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації принципів регулювання земельних та природоохоронних відносин дає підстави прокурору для звернення до суду. Просив витребувати земельні ділянки на користь ДП «Київське лісове господарство».
В той же час суди не з'ясували які права Київського обласного по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, за захистом яких звернувся прокурор, порушені.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області
Ковальчук Л.М. від 17.09.2021 призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області
Ковальчук Л.М. від 30.11.2022 задоволено клопотання прокурора та залучено до участі у справі правонаступника відповідача Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Вишневу міську раду Бучанського району Київської області і замінити Києво-Святошинську місцеву прокуратуру Київської області на Києво-Святошинську окружну прокуратуру Київської області.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області
Ковальчук Л.М. від 10.06.2022, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.10.2023 справу прийнято до провадження суддею Дубас Т.В. та призначено судове засідання.
У судове засідання від 21.11.2023 сторони не з'явились. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Прокурор подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовільнити.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до такого висновку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який визначає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті зазначеного відсутність у Законі інших визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18 викладено правовий висновок, згідно з яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади, не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов'язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.
У постанові від 23 листопада 2021 року по справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства.
Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави, зокрема, в особі ДП «Київське лісове господарство», яке не є органом державної влади і не є суб'єктом владних повноважень.
У зв'язку із цим, вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Отже, рішення суду в частині в частині розгляду позовних вимог прокурора в інтересах ДП «Київське лісове господарство» підлягає скасуванню із залишенням позову без розгляду в цій частині.
Крім того, у цій справі прокурор пред'явив позов в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) Верховний Суд зазначив, що «зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України…зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища. Судами в цій справі встановлено, що відсутні докази на підтвердження того, що Київське обласне управління лісового та мисливського господарства надавало згоду на переведення цієї земельної ділянки з лісових земель на землі для будівництва жилих будинків та ведення особистого селянського господарства».
Отже, до компетенції Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, в чиїх інтересах заявлено позов, відноситься лише погодження зміни цільового призначення земельних ділянок (відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 січня 2022 року у справі № 369/16419/18 та у справі № 372/2969/18).
Так, з листа Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 21.11.2018 № 04-48/2557 відомо, що зазначене управління не надавало погодження на вилучення чи зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484001:01:018:0017, 3222484001:01:018:0031, 3222484001:01:018:0032.
Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства відповідно до Положення про Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом від 22.06.2021 року № 370 підпорядковується Держлісагентству та є його територіальним органом.
Частиною 3 вказаного Положення визначено, що завданням Управління є реалізація повноважень Держлісагентства на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства.
Згідно з ст.1 Положення про Держлісагентство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521 державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Враховуючи, що завданням Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є реалізація повноважень Держлісагентства на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства, слід дійти висновку , що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є суб'єктом владних повноважень.
У постанові від 21 вересня 2022 року, справа № 369/8239/19 Верховний Суд зазначив наступне.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності у Київського обласного та по
м. Києву управління лісового та мисливського господарства повноважень здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, слід врахувати таке.
Пунктами 1 та 5 частини першої статті 27 ЛК України, пунктом «а» частини першої статті 13, статті 122, частини дев'ятої статті 149 ЗК України, передбачено, що до повноважень Уряду у сфері лісових відносин належить забезпечення реалізації державної політики у сфері лісових відносин, а також передача у власність та надання у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності.
Відповідно до частини першої статті 57 ЛК України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.
Згідно з частиною сьомою статті 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Урядом.
Звертаючись до суду із позовом прокурор в інтересах Київського обласного та по
м. Києву управління лісового та мисливського господарства просив, зокрема, визнати недійсними рішення Крюківщинської сільської ради: від 14.07.2009 про відведення ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,1720 га за кадастровим номером 3222484001:01:018:0017 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована у
АДРЕСА_1 та площею 0,0788 га за кадастровим номером 3222484001:01:018:0031 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована у АДРЕСА_1 ; від 11.05.2012 №10/20 про відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0932 га за кадастровим номером 3222484001:01:018:0032 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсними державні акти серія ЯМ №505409 та серія ЯМ №505408, витребувати земельні ділянки із чужого незаконного володіння.
Встановлено, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства не надавало погодження на вилучення чи зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484001:01:018:0017, 3222484001:01:018:0031, 3222484001:01:018:0032.
Разом із тим, оскільки до повноважень Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства відноситься лише погодження зміна цільового призначення земельних лісових ділянок, та до компетенції вказаного управління не належать повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками, відтак Київське обласна та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства не є належним позивачем у справі.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та багатьох інших.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
У даній справі позов пред'явлено першим заступником керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави, у зв'язку з незаконним, на думку позивача, заволодінням земельною ділянкою державної власності фізичною особою.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення права.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Такий правовий висновок сформульований, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.
Враховуючи викладене, заявлені в цій справі першим заступником керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області позовні вимоги про визнання недійсними рішень, державних актів, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння слід відмовити.
Підстави для стягнення з відповідачів судового збору відсутні, так як у задоволенні позовних вимог прокурору відмовлено у повному обсязі.
Керуючись статтями4,5,12,13,76-81,141,206, 257, 259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тетяна ДУБАС