Справа № 367/9438/23
Провадження по справі № 1-кп/367/1014/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене 29.10.2023 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023116040001147,по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Лиман Донецької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Краснолиманським МВ ГУМВС України в Донецькій області від 13.04.2010, РНОКПП: НОМЕР_2 , офіційно не працевлаштований, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у пособництві у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ і який надає права з метою його використання, за наступних обставин.
Так, на початку серпня 2023 року (більш точна дата та час не встановлені), ОСОБА_3 , у зв'язку із відсутністю водійського посвідчення, з метою уникнення встановленої Законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, вирішив придбати підроблений документ, а саме посвідчення водія на власне ім'я з метою його подальшого використання.
У подальшому, з метою придбання підробленого документу, а саме посвідчення водія на власне ім'я, ОСОБА_3 , на початку серпня 2023 року в денний час доби (більш точна дата та час не встановлені), знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у мережі Інтернет знайшов оголошення з приводу виготовлення та придбання посвідчення водія за ціною 14000 гривень. Після чого, ОСОБА_3 у мобільному додатку «Telegram» зв'язався із невстановленою досудовим розслідуванням особою, з якою домовився про виготовлення підробленого посвідчення водія.
Після цього ОСОБА_3 , переслідуючи свій протиправний умисел, направлений на пособництво у підробці документа, діючи в порушення вимог статті 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, яка визначає основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами, а також постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», а саме п.16, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ України, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення посвідчення водія, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи мобільний додаток «Telegram», надіслав невстановленій досудовим розслідуванням особі фотокартку з власним зображенням та надав свої анкетні дані для подальшого їх внесення до підробленого документу.
У подальшому, невстановлена особа, на підставі наданих ОСОБА_3 анкетних даних та його фотокартки, у невстановлений під час досудового розслідування час та місці, виготовила підроблений документ - посвідчення водія, який надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому Законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме: бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 категорії «В» від 25.08.2023, в яке внесла анкетні дані та фотографію ОСОБА_3 , за що отримала від останнього грошові кошти в загальній сумі 14000 гривень.
Після цього ОСОБА_3 прибув до відділення «Нової пошти», яке розташоване за адресою: Київська область, Бучанський район, смт. Гостомель. вул. Свято-Покровська, 84-Б, де отримав від невстановленої особи поштове відправлення, в якому знаходилось посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане ТСЦ 8041 на ім'я ОСОБА_3 , після чого став зберігати вказане посвідчення водія при собі задля подальшого використання.
Відповідно до висновку експерта за проведеною судово-технічною експертизою документів, бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України - пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ і який надає права з метою його використання.
Крім того, 29.10.2023 близько 07 год. 40 хв., ОСОБА_3 , маючи при собі завідомо підроблений документ, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_3 на його ім'я, керуючи автомобілем марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухаючись по вулиці Соборній в м. Ірпінь Бучанського району Київської області, був зупинений працівниками поліції.
Одразу після цього, знаходячись в тому ж місці в той же час, на законну вимогу поліцейського пред'явити документи, що посвідчують право керування транспортним засобом, діючи умисно, протиправно, розуміючи суспільно небезпечних характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_3 у передбаченому законом порядку територіальним сервісним центром МВС України № 8041 не видавалося та ним не отримувалось, тобто є завідомо підробленим, з метою створити перед працівниками поліції видимість наявності у нього дійсного посвідчення водія та відповідно і з цим права на керування транспортним засобом і таким чином уникнути встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, надав для перевірки працівникам поліції завідомо підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_3 із його особистими анкетними даними та фотокарткою, яке згідно висновку експерта не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, тобто використав завідомо підроблений документ.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 від 16.11.2023 р.,яка складена за участі захисника ОСОБА_4 у якій свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, визнав повністю та погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за його відсутності.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Положення закону, яким керувався суд.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 66 КК України пом'якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Частина 2 статті 1 КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Частина 5 статті 27 КК України передбачає, що пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.358 КК України підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут, караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Використання завідомо підробленого документа, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Висновки та мотиви суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про розгляд обвинувального акту в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена, його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_3 інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, враховує особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Відповідно до ч.1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також, обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінальних проступків, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і його мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінальних проступків і обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням ним кримінальних проступків, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінальних проступків, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має місце реєстрації, згідно характеристики Подільського управління поліції у м. Києві від 15.11.2023, характеризується з позитивної сторони, проводить нормальний спосіб життя, алкогольним напоями не зловживає, а тому, на переконання суду, необхідним для виправлення ОСОБА_3 , та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, буде призначення йому покарання у межах санкції ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання ОСОБА_3 необхідно визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням технічної експертизи № СЕ-19/111-23/58385-ДД від 01.11.2023, які складають 1434 грн. 00 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись статтями 2, 7, 368 - 371, 373, 374, 376, 381 - 382 Кримінального процесуального кодексу України, статтями 50, 65 - 67, 71, 72, 358 Кримінального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.5 ст. 27, ч 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень;
- за ч.4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень,
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 1434 гривні 00 копійок витрат за проведення судової технічної експертизи документів № СЕ-19/111-23/58385-ДД від 01.11.2023.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом не обирається.
Речовий доказ - посвідчення водія НОМЕР_3 , на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ від 25.08.2023, яке зберігається в камері схову речових доказів Бучанського РУП ГУНП в Київській області (м. Боярка, вул. Хрещатик, 88) - знищити.
Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.
У разі несплати штрафу та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді виправними роботами, арештом або обмеженням волі.
На вирок до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області може бути подано апеляцію на протязі 30 днів із дня отримання копії вироку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Суддя: ОСОБА_1