Справа № 366/1431/23
Провадження № 1-в/366/39/23
УХВАЛА
Іменем України
23 серпня 2023 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області подання начальника Вишгородського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області ОСОБА_3 щодо вирішення питання про направлення до місця відбування покарання в порядку, встановленому для осіб засуджених до позбавлення волі ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
Начальник Вишгородського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області ОСОБА_5 звернувся до суду з поданням про скасування засудженому ОСОБА_4 іспитового строку та направлення його відбувати покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 1 рік. Ухвалою Київського Апеляційного суду від 06.12.2022 року вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2019 року скасований та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі.
Справу призначено до розгляду на 12 червня 2023 року та 08 серпня 2023 року.
Засуджений ОСОБА_4 в судові засідання не з'являється, про розгляд справи, призначений на 12.06.12023 року, повідомлений вчасно, а щодо розгляду справи, призначеної на 08.08.2023 року, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв та клопотань від ОСОБА_4 до суду не надходило.
Оскільки ОСОБА_4 не з'являється в судові засідання без поважних причин, а його явка у справі про скасування іспитового строку є обов'язковою, то судом була винесена ухвала про здійснення приводу останнього, однак ухвала залишилася невиконаною, оскільки засуджений відсутній за місцем свого фактичного проживання, точне місце його знаходження невідомо.
У судове засідання прокурор, представник органу пробації та засуджений не з'явилися.
Прокурор ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою, в якій просить відмовити в задоволенні клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали подання, не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених діючим законодавством.
Процедура направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання врегульована ст. 57 КВК України, діючою Інструкцією про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженою наказом ДДУпВП МВС України 19.12.2003 року N 270/1560 (далі - Інструкція), які передбачають можливість самостійного прямування засудженого до обмеження волі за рахунок держави до місця відбування покарання після одержання припису про виїзд, направлення засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання судом у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.
Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов'язаний з'явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.
Частиною 4 ст. 57 КВК України передбачено, що у разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.
Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.
Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.
Статтею 87 КВК України передбачений порядок направлення засудженого до місця відбування покарання шляхом переміщення засудженого під вартою.
Відповідно пункту 2.17 розділу 5 Інструкції направлення засуджених осіб до місця відбування покарання, в порядку встановленому для осіб засуджених до позбавлення волі, здійснюється органами внутрішніх справ за постановою суду.
Вирішуючи питання про доцільність затримання засудженого та направлення його до місць відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, суд враховує наявність підстав і умов, зазначених у ст. 57 КВК України, у їх сукупності.
У судовому засіданні було встановлено, що місцезнаходження засудженого ОСОБА_4 невідоме, а в матеріалах справи відсутнє належне його повідомлення про виклики до органів пробації для отримання припису, що вказує на те, що ОСОБА_4 може бути необізнаним в необхідності з'явлення до Вишгородського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області.
Відділом пробації також не надано до подання доказів того, що органам Національної поліції було вжито заходів, відповідно до ч. 5 ст. 57 КВК України, а саме оголошення ОСОБА_4 в розшук на підставі даного подання органу пробації.
Крім того, інтереси правосуддя вимагають, щоб засуджений дав особисті пояснення з приводу обставин, які викладені в поданні, що відповідає вимогам ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, де зазначено, що кожний обвинувачений має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника.
Відсутність доказів належного сповіщення ОСОБА_4 про необхідність отримання ним припису та про розгляд даного подання органу пробації може призвести до порушення права на захист ОСОБА_4 , який може повідомити поважні причини неявки до органів пробації та суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при зверненні до суду з поданням не реалізований комплекс необхідних заходів в межах повноважень органу пробації, а також не виконані всі вимоги, передбачені ч. ч. 4, 5 ст. 57 КВК України, які є обов'язковими перед направленням подання до суду для вирішення питання затримання та направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні даного подання, що не позбавляє повторному зверненню до суду у випадку наявності для цього підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 537, 539 КПК України, ст. 57 КВК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні подання начальника Вишгородського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області ОСОБА_3 щодо вирішення питання про направлення до місця відбування покарання в порядку, встановленому для осіб засуджених до позбавлення волі відносно ОСОБА_4 , - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом 7 днів з часу проголошення.
Суддя: ОСОБА_7